УПЦ МП досі пов’язана з РПЦ: що виявила експертиза Держетнополітики

Про це свідчить висновок релігієзнавчої експертизи Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.

До складу експертної групи ввійшли фахівці з релігії, історії церкви, свободи совісті та богослов'я. Вони дійшли низки висновків.

Зокрема, експертна група заявила, що ухвалення нової редакції Статуту про управління УПЦ 27 травня 2022 року та постанови Собору УПЦ не призвели до розриву церковно-канонічного зв’язку із РПЦ. Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну церкву, залишається незмінним.

Також експерти зазначили, що відносини між УПЦ та РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою такою ж церквою. Крім того, УПЦ не має статусу автономної церкви, який би визнавався іншими церквами.

«Отже, з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб’єктності», — йдеться у висновках.

А нинішня діяльність чи бездіяльність найвищих органів церковної влади та управління УПЦ свідчить про те, що церква залишається у відносинах підпорядкування РПЦ. Зокрема, УПЦ не діє як самостійна церква і не проголошує власної самостійності (автокефалії). Члени експертної групи не виявили жодних документів чи дій, які б свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію.

Експерти пояснили, що у православних канонах немає статусу «незалежна і самостійна у своєму управлінні», на який посилається УПЦ. Натомість у канонах є поняття «автокефальна» чи «автономна» у значенні повністю або частково самостійних церков.

Також експерти зауважують, що непоминання за богослужінням у храмах і монастирях УПЦ патріарха московського кирила не є свідченням про повну незалежність УПЦ. За православними канонами й усталеною традицією, достатньо того, щоб цього патріарха поминав лише предстоятель УПЦ Блаженніший митрополит Онуфрій.

На думку експертів, також не є ознакою «незалежної» чи навіть «автокефальної» церкви відновлення мироваріння у Києві.

Приклади зв'язків із РПЦ

Відкриття православних парафій для українців за кордоном також не підтверджують якогось особливого статусу в церкви, який би можна було схарактеризувати як наближений до автокефального чи автономного.

Крім того, експерти наголошують, що Вселенське православ’я не вважає УПЦ автокефальною, відмінною від РПЦ, структурою, і сама УПЦ не бажає змінювати цю ситуацію.

УПЦ навіть ускладнила відносини із тими церквами, які встановили євхаристійне єднання із Православною церквою України. Зокрема, слідом за РПЦ, вона розірвала євхаристійне спілкування із Константинопольською, Олександрійською, Кіпрською та Елладською церквами — жодна інша церква, крім РПЦ, цього не зробила.

Усі архієреї УПЦ продовжують входити до найвищих керівних органів РПЦ — Помісного та Архієрейського соборів — та зобов’язані брати участь у їх роботі.

Хто проводив експертизу?

До складу експертної групи увійшли п’ятеро професорів, докторів наук та один кандидат наук — фахівці у галузі релігії, історії церкви, свободи совісті, державно-конфесійних відносин, богослов’я, які мають фахові наукові публікації з історії, соціології, філософії, релігії взагалі та у сфері дослідження Східного Православ’я.

Серед них — кандидат історичних наук Ігор Козловський, доктор історичних наук Андрій Смирнов, доктори філософських наук Людмила Филипович, Євген Харьковщенко та Юрій Чорноморець. Групу очолив доктор філософських наук Олександр Саган.

Зазначається, що висновок експертів ґрунтується на усталених у науці про релігію принципах дослідження релігійних організацій, їхньої еволюції та трансформації під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів.

Новина оновлена об 11:15 2 лютого.