За роки незалежності ми маємо цілу армію вихованців інтернатів — уповноважений з прав дитини Кулеба
В українських інтернатах знущаються з дітей. Лише за останній місяць стало відомо про 2 випадки: на Запоріжжі директор інтернату «здавав в оренду» підопічних для виконання тяжких робіт, а в Одеському «Світанку» до дітей застосовували насилля. Втім скоро все це може скінчитись. Уряд планує реформувати систему інтернатів. А саме — закрити заклади виховання, а кошти направити на соціальну роботу з «неблагополучними» сім’ями. Про насилля в інтернатах, наслідки такого виховання та що буде, коли всі інтернати закриють ми поспілкувались із уповноваженим з прав дитини Миколою Кулебою в ефірі програми «Нині вже». Переказуємо інтерв’ю в 10 тезах.
«Інтернати — це по суті тюрми»
В усьому світі система інтернатів вважається системою несвободи. Їх будівництво припало здебільшого на роки Радянського союзу, але не лише в країнах СРСР, а їй в усьому світі, в тому числі у США та Канаді. Дослідивши життя дітей в інтернатах, виявили купу насильства, в тому числі сексуального.
«3 роки в інтернаті уповільнюють розвиток на 1 рік»
Дослідження, проведені у 60-70-х роках показали, що виховання дітей, особливо маленьких, в умовах інтернату шкодить їхньому розвитку. У віці 3-4 років, коли активно формується мозок та нейронні зв’язки, дитина, яка знаходиться в закладі та отримує недостатньо уваги та не має постійного опікуна. Як наслідок — мозок не розвивається належним чином. Разом з тим, інші дослідження показали, що навіть 9 днів проведені в «сиротинці» шкодять дитині. В Україні ж більше половини дітей проводять в інтернаті понад три роки.
«Будь-який інтернат приречений до того, що там буде насильство»
Неприродно, коли велика кількість дітей перебуває в одному закладі. До того ж, жодних програм соціально-психологічної реабілітації ще не розроблено. Тож інтернати скоріше є закладами утримання, а не допомоги чи перевиховання. У таких умовах між дітьми починає утворюватись «дідівщина» та з’являється насилля.
«Після 7 років роботи в інтернаті викладачі стають профдеформованими»
Після 5 років роботи у подібному закладі людина «вигорає». Після 7-10 років відбувається професійна деформація. Викладачі вже не реагують на скарги дітей, на їх біль чи прохання про допомогу.
«За останній рік кількість дітей в інтернатах зменшилась на 6 тисяч»
Разом з тим в закладах інтернатного типу досі перебувають 100 тисяч дітей, що складає 1,5% дитячого населення. Лише 5000 з них є сиротами, решта — мають батьків, які віддали дитину на виховання. Невелика частина таких дітей — до 15% мають інвалідність. У решті випадків ідеться про «неблагополучні» сім’ї, дітей із затримкою розвитку та батьків, які не готові виховувати.
«30% дітей в інтернаті батьків, які самі виховувались в таких закладах»
Люди, які виросли в інтернаті не успадковують модель сім’ї, тож в майбутньому вони часто також віддають своїх дітей на виховання. Тож інтернат не розв'язує проблему, а створює рух по колу. Після виходу з інтернату ризик потрапляння у в’язницю, життя на вулиці, безробіття та відмови від дітей зростає в рази.
«На інтернатну систему ми витрачаємо зараз 12 млрд грн»
Йдеться про приміщення та персонал. На саму ж дитину: її харчування, одяг та інше йде лише 15% цих грошей. Ефективніше витратити ці кошти на соціальних працівників та допомогу «неблагополучним» родинам. Аби під наглядом компетентних людей, але дитина все ж залишалась жити в сім’ї. Сьогодні такої підтримки для родин немає.
«Усі інтернати потрібно закрити»
У Болгарії ще 4 роки тому закрили останній інтернат для дітей з інвалідністю. Нам також варто вийти з цього пострадянського блоку. Допомогу ж потрібно надавати не лише матеріальну, а скоріше соціальну. Зокрема йдеться про працівників, які б надали фахову допомогу та підтримку ще на етапі вагітності, пологів та подальшої соціалізації.
«1,5 млрд, виділені урядом підуть на підтримку сім’ї»
Гроші, які виділив уряд на розвиток соціальних послуг планують спрямувати не на утримання інституцій та закладів, а на підтримку сім’ї. Зокрема йдеться про підтримку дітей сиріт, житло для випускників інтернатів на малі групові будинки, які мають забезпечити важкохворих дітей близькими до сімейних умовами.
«Починаючи з минулого року вже закрилось близько 50 інтернатів»
Від другого етапу реформи очікують більше закритих інтернатів та менше дітей, які попадають в такі заклади.