За що голосує Рада? Дивіться у TikTok. Про відкритість парламенту і не тільки
Незабаром почнеться третій рік великої війни. Саме стільки до будівлі українського парламенту не ступала нога журналіста. До цього були ще й карантинні обмеження через COVID-19 (якщо хтось іще памʼятає про пандемію).
Якщо у «коронавірусні часи» медійників хоча б пускали до пресцентру на третьому поверсі будівлі Верховної Ради, куди вряди-годи приходили депутати, то тепер — узагалі зась. Пресцентр нині — на вулиці Липській, не у стінах парламенту. Та й туди однаково мало хто ходить. На профільному телеканалі «Рада» етерів засідань ви теж не побачите — там телемаратон «Єдині новини».
Теперішні обмеження пояснюють безпековими заходами. По правді, якщо на початку великої війни вони дійсно були зрозумілими, то зараз виникає парадокс, бо трансляції зі слухань деякі парламентарі ведуть у себе в TikTok.
Про те, чи відкриють найближчим часом парламент, та чи використовують депутати обмеження на свою користь — читайте в матеріалі hromadske.
Яка ситуація нині?
З 24 лютого 2022 року українці не можуть навіть дізнатися заздалегідь, коли буде наступне пленарне засідання Верховної Ради та який у депутатів порядок денний. Така інформація з’являється на сайті ВР пізніше. Також була схвалена постанова, яка закріпила заборону парламентському телеканалу вести прямі етери із засідань. Записи оприлюднюються лише згодом на YouTube.
Водночас за таких умов джерелами новин стають низка депутатів. Йдеться, зокрема, про Ірину Геращенко, Ярослава Железняка, Олексія Гончаренка. Останній ще й веде прямі етери із засідань у TikTok, але до цього повернемося пізніше.
Фракція «Слуги народу» торік у лютому хотіла законодавчо запровадити «годину тиші» для всіх депутатів. Тобто будь-яка інформація про ухвалені під час засідання рішення з’являлася б не раніше ніж через годину після закриття засідання або оголошення перерви в ньому. Ще з квітня 2023-го цей законопроєкт очікує на друге читання.
Постанови, що не діють
Тож поки що «тиша» не прописана у законі, та раніше була схвалена чимось подібна постанова. Щоправда, по суті вона не діє на самих парламентарів. «У регламенті немає заборон на трансляцію, тобто немає і відповідальності для депутатів за такі дії», — пояснив у коментарі hromadske голова комітету Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Він додав, що зазначена постанова, яка обмежує ведення етерів, має нижчу силу, ніж закон, і не застосовується регламентним комітетом для того, щоб вплинути на депутатів. Про це сказав і парламентар Олексій Гончаренко, який веде етери у TikTok.
«Я не порушую регламент ВР, він не забороняє ведення трансляцій. А постанову вони можуть ухвалити будь-яку», — відповів депутат у коментарі hromadske. До слова, сам він за неї не голосував.
Раніше Ярослав Юрчишин уже заявляв: такі етери у TikTok викривляють інформаційне поле, бо депутати там «розповідають і показують лише те, що їм вигідно». Але трансляції на телеканалі «Рада» заборонені з питань безпеки, каже Юрчишин. Згадав він і про швидкість ракет типу російська аеробалістична ракета«Кинджал».
«Наскільки небезпечні навіть уламки — дуже легко побачити з наслідків останніх обстрілів. Тому те, що спеціальні інституції, які відповідають за безпеку, не рекомендують трансляцію онлайн, — досить логічно», — зауважив голова комітету Ради з питань свободи слова журналістам hromadske.
Але із цим не погодився Гончаренко: у будь-яку точку України може прилетіти що завгодно. А будівля Ради має укриття, тож хто захоче, той може піти туди, якщо оголосять тривогу.
«Я думаю, що теми війни та безпеки використовують для того, щоб закрити Верховну Раду, щоб не було трансляцій, не пускали журналістів, і вони не ставили незручні запитання. Це була б мрія будь-якої влади», — заявив депутат.
І додав: «Дивно, що Юрчишин замість того, щоб ініціювати трансляції та повернути журналістів, намагається знайти пояснення цьому неправильному підходу».
Водночас Юрчишин в інтерв’ю для «Чесно» казав, що поки діє воєнний стан, журналістів навряд допустять до будівлі Ради: вона не була розрахована на те, що доведеться в ній переховуватися, тож і місця там на всіх може не вистачити. Втім, якісні сховища є поруч.
«Теоретично парламент може закласти кошти на розвиток укриття, але за це нас одразу ж розкритикують, бо це не пріоритет», — додав він. І зазначив, що був запит до ДСНС та СБУ, щоб дізнатися кількість людей, яким у Раді можна гарантувати захист.
«Така діяльність не відрізняється від корегувальників»
Голова парламенту Руслан Стефанчук заявив для hromadske, що будь-яке поширення інформації раніше, ніж це визначено постановою, «однозначно складає відповідний рівень загрози для діяльності ВРУ».
Щодо дієвості постанови він зазначив, що депутати мають розуміти — ухвалені закони та постанови стосуються і їх самих. А поки вони демонструють зневагу до рішень парламенту, то цього не можна вимагати від інших.
Стефанчук вважає, що така поведінка депутатів є недопустимою. «Я б рекомендував деяким нашим депутатам підвищити рівень власної культури виконання законодавчих актів і постанов ВР», — додав він.
Також голова парламенту зазначив, що інформація про засідання Ради з’являється в повному обсязі через годину після завершення засідання на офіційних ресурсах.
«Є люди, які хочуть зловити якийсь миттєвий гайп, піддаючи загрозі інших членів парламенту, працівників його апарату. Моя думка — що їхня діяльність не відрізняється від корегувальників. Це не питання регламентного комітету — мають діяти правоохоронні органи, якщо вони вбачають у цьому загрозу нацбезпеці, а я переконаний, що така загроза є», — сказав він.
І додав, що виборів до парламенту не буде під час воєнного стану, а кількість депутатів і так критично низька — 401. Тож це може призвести до того, що за тих чи інших обставин Рада буде неспроможна виконувати свої функції, сказав Стефанчук, очевидно, маючи на увазі загрозу ударів.
Про піар для депутатів
Тож у нинішніх умовах оперативними джерелами новин із парламенту стають депутати. А офіційні джерела комунікації парламенту «не встигають», як казав Юрчишин.
Тож виникає питання, чи не використовують це все парламентарі на свою користь? Так, їх як чи не єдине джерело цитують, а їхні коментарі одразу поширюються у ЗМІ. Голова комітету з питань свободи слова це визнав: «використовують».
«Тому для керівництва парламенту було б логічно налагодити якісну роботу пресцентру ВРУ. Ми, з боку комітету, максимально цьому сприятимемо», — додав він.
Водночас Гончаренко вважає, що це питання «є дивним». «Нехай зроблять трансляцію у Раді, і не буде цього. ВР має бути відкрита, я добиваюсь цього доступними мені засобами, що робив і буду робити», — відповів він.
Опитані хочуть відкритості
Приблизно 65% опитаних українців вважають, що журналісти мають бути присутні на засіданнях парламенту навіть під час воєнного стану, а за етери засідань на телеканалі «Рада» виступають понад 57% громадян.
Такі результати показало опитування, яке провів Неприбуткова аналітична організація, заснована у 1992 році. Проводить дослідження громадської думки й аналізує суспільні та політичні процеси.фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Недержавний аналітичний центр, заснований у 1994 році. Здійснює дослідження державної політики, проводить екзитполи й інші опитування громадян.Центру Разумкова на замовлення Громадський рух, започаткований у 2011 році. Учасники руху, спільно з журналістами й активістами, стежать за діяльністю чиновників та, зокрема, перевіряють депутатів на відповідність критеріям доброчесностіруху «Чесно» з 8 до 15 грудня 2023 року.
Лише 11% респондентів не погоджуються з тезою про необхідність доступу журналістів до засідань, а з необхідністю трансляції не згодні приблизно 14% громадян.
Аналітик із «Чесно» Олександр Саліженко зауважив, що безпекові питання зрозумілі, але все-таки повномасштабна війна триває вже два роки. Всі громадяни, державні й приватні заклади адаптувалися до роботи в таких умовах. І парламент теж має.
Саліженко наголосив, що відкритість важлива, тож потрібно знайти механізм, який має працювати, щоб було повноцінне інформування.
Аналітик підсумовує: «Ситуація абсурдна: коли немає трансляції на офіційному джерелі, але є у TikTok. Це якийсь постмодерн: заходиш у TikTok, а там трансляція Верховної Ради. Це не обʼєктивна, неупереджена трансляція — а конкретного депутата, який показує те, що хоче. Це важко назвати адекватною трансляцією, яка необхідна громадянам».