За що стратили президента. Як Гаїті опинилася на порозі політичної кризи після загибелі лідера країни Жовенеля Моїза

Гаїті — найбідніша країна в Карибському регіоні — 7 липня залишилася без президента. Про загибель лідера Гаїті Жовенеля Моїза повідомив офіс прем'єр-міністра. Його вбили у власному будинку. Це був уже другий замах на 53-річного главу держави.

Кому була вигідна смерть президента, якому залишалося досидіти на посаді всього кілька місяців? І що чекає країну, яка за останні пів року залишилася без голови Верховного суду, парламенту та президента, зате з двома кандидатами на крісло прем'єра?

Наші партнери з «Нової газети» вивчили факти, поговорили з експертами і зібрали відповіді на головні питання.

Хто вбив? Версія влади

Як стверджує поліція, близько години ночі 7 липня загін із 28 озброєних людей пробрався в приватну резиденцію Моїза. По главі держави відкрили вогонь, від отриманих поранень він помер на місці. Влада Гаїті відзначала, що кілери говорили іспанською та англійською мовами, хоча на острові говорять французькою або гаїтянською креольською.

Під обстріл потрапила і перша леді Гаїті — Мартін Марі Етьєн Джозеф. Її евакуювали для лікування в Маямі, США. Медики повідомляють, що вона жива, перебуває в критичному стані: кулі потрапили в живіт, стегно і руки.

Шквал вогню в резиденції Моїза був настільки потужним, що люди, які живуть по сусідству, спершу вирішили, що почався землетрус.

Злочинці, прихопивши з собою в якості заручників трьох поліцейських, зникли з місця злочину. Та незабаром їх знайшли силовики. Вже 9 липня глава Національної поліції Гаїті Леон Шарль відзвітував про затримання 17 підозрюваних, причому 11 з них чомусь сховалися в посольстві Тайваню. Ще семеро вбиті під час затримання. Решту силовики все ще шукають.

Всього в нападі на президента брали участь 28 осіб, з них 26 — відставні військові з Колумбії, ще двоє — громадяни США гаїтянського походження. Зараз правоохоронці допитують найманців. Журналістам місцевого видання Le Nouvelliste вдалося поспілкуватися з мировим суддею Клеманом Ноелем, який був присутній при допиті підозрюваних. Він розповів, що затримані громадяни США заявили, що вони були перекладачами. За їхніми словами, їх найняли з метою «заарештувати президента країни за дорученням слідчого». Обидва повідомили, що знайшли цю роботу «в інтернеті».

В одному з автомобілів, який використовували зловмисники, поліцейські, за словами судді, знайшли зброю, боєприпаси, сервери камер спостереження в резиденції президента, сокири, кусачки, а також чекову книжку на ім'я президента Моїза і готівкові гроші.

Після смерті президента в країні оголосили двотижневий траур і воєнний стан.

Хто ще міг бути причетний до вбивства? Версії експертів

Експерти не обмежуються однією версією, відповідаючи на питання про те, хто може стояти за вбивством Моїза. Попри національність затриманих підозрюваних, висновки про те, що за вбивством можуть стояти представники влади Колумбії, помилкові, вважають вони.

«Колумбійському уряду прибирати гаїтянського президента зовсім нема чого, у них немає конфлікту інтересів. У Колумбії досить професійна армія з десятками років бойового досвіду. Те, що відставні колумбійські військові виявляються найманцями в тій чи іншій частині планети, — це давня історія. Їх наймають, тому що вони непогано вміють виконувати свої завдання, зокрема і з ліквідації когось», — каже професор кафедри теорії та історії міжнародних відносин факультету міжнародних відносин Санкт-Петербурзького університету Віктор Хейфец. На його думку, бойовиків міг найняти хто завгодно, як гаїтянці, так і американці. Лідери деяких країн Центральної Америки відразу ж після вбивства заявили, що за ним тягнеться «американський слід».

Хейфец вважає такий варіант подій малоймовірним.

«Я цілком припускаю, що там може бути американський слід. Але те, як це зараз описується, це дуже дивно. Що ж вони, повних непрофесіоналів набрали?» — зазначив він.

За його словами, інформація про те, що вбивці говорили іспанською мовою, могла вказувати на можливу причетність до злочину сусідньої Домініканської Республіки. Влада цієї країни була незадоволена правлінням Моїза, оскільки Гаїті протягом десятків років залишається джерелом нелегальної імміграції. Проте експерт поставив під сумнів рівень професіоналізму домініканських спецслужб і їхню здатність вбити президента сусідньої країни.

«Моїз прийшов до влади за підсумками виборів, на яких правочинність його обрання відразу ставилася під сумнів і опозицією, і населенням. Екзитполи повідомляли, що він набрав втричі менше заявленого. А коли вибирають людину, яка не має легітимності при обранні, завжди будуть незадоволені. Населення було незадоволене погіршенням становища, нездатністю влади щось зробити», — нагадав Хейфец, який вважає, що організаторів вбивства треба шукати всередині країни, а не за її межами. Утім він також зазначає, що жителі гаїтянських нетрів навряд чи могли купити важке озброєння.

Керівник Центру політичних досліджень Інституту Латинської Америки Російської Академії наук Збігнєв Івановський також вважає, що у політичних опонентів були мотиви вбити главу держави через накопичені претензії, оскільки на адресу покійного висловлювали невдоволення і університетські кола, і підприємці, і опозиційні партії.

«Виникли розбіжності і щодо термінів президентського мандата: противники президента вважають, що терміни його правління минули 7 лютого 2021 року (через п'ять років після анульованих виборів 2015 року). Сам же Моїз стверджував, що його повноваження закінчуються лише в лютому 2022 року, через п'ять років після безпосереднього вступу на посаду», — говорить науковець.

У лютому цього року відбулися масові акції протесту з вимогою відставки президента, а Моїз звинуватив опозицію у спробі державного перевороту з метою його вбивства.

«Хоча відставка президента не відбулася, масові протести, керовані опозицією, свідчать про зростання невдоволення населення і низький рейтинг глави держави», — додав Івановський.

Проте вчений не виключає і суто кримінальної версії. «Резиденція президента була розграбована. Гаїті — дуже бідна країна з високим рівнем насильства і злочинності: за роки правління Моїза кількість убивств зросла на 200%. Там і наркотрафік, і численні банди — одну з них, наприклад, очолює колишній поліцейський», — говорить він.

Гаїті Моїза

Експерти називають Гаїті найбіднішою державою в Західній півкулі. Країна, де зараз живуть понад 10 млн громадян, стала першою серед звільнених від колоніальної залежності понад два століття тому. Гаїті також стала першою республікою, на чолі якої виявився темношкірий — колишній раб Жан-Жак Дессалін. В ході повстання місцеві буквально вирізали майже все біле населення країни.

Однак скористатися незалежністю громадяни повною мірою не зуміли: стихійні лиха, відсутність освіти, брак навичок в сільському господарстві, проблеми з екологією, епідемії, постійні державні перевороти і корупція залишають країну в стані перманентної економічної кризи і голоду.

Близько 80% громадян Гаїті живуть за межею бідності, 60% населення в день можуть дозволити собі витратити менше ніж 2 долари.

Дві третини жителів виживають користуючись з рибного лову й сільського господарства.

Хто такий Жовенель Моїз

Моїз народився в родині простих робітників: батько був фермером, мати — швачкою. Зі своєю майбутньою дружиною він познайомився в університеті.

У пари народилося троє дітей. Після закінчення навчання Моїз почав розвивати свій бізнес: у нього була бананова плантація і підприємство, яке постачає сонячну і вітрову енергію. Кандидатом на пост президента Моїз висунувся ще у 2015 році і виграв вибори, проте опозиція заявила про фальсифікації, в країні почалися протести. У підсумку посаду глави держави Моїз зайняв лише у 2017 році — після повторного голосування. В ході виборчої кампанії майбутній президент обіцяв покласти край корупції і залучити в країну інвестиції.

У підсумку йому дісталася країна, яка цілий рік прожила без лідера.

Через рік після інавгурації на президента зробили перший замах — під час церемонії з нагоди річниці смерті засновника республіки Дессаліна озброєні чоловіки обстріляли главу держави. Сам він майже не постраждав, проте троє його охоронців отримали серйозні поранення.

Останнім часом Моїз все частіше піддавався критиці з боку опонентів — йому дорікали в прагненні до авторитаризму і відсутності системного розв'язання нагальних проблем. Без уваги опозиції не залишився і проект конституційної реформи, яка б посилила владу президента. В країні почалися масові протести, що супроводжуються насильством і загибеллю маніфестантів.

«Країна стала такою до покійного президента, це не його вина. Він не міг особливо нічого зробити», — зазначає Віктор Хейфец.

З тим, що Моїз не був популярним політиком, згоден і Збігнєв Івановський.

«Моїза звинувачували в корупції, репресіях і авторитарних тенденціях. Діяльність парламенту була припинена, прем'єр-міністр призначається президентом. В результаті фактично глава держави керував країною на основі декретів», — зазначає експерт.

Що буде далі

Відразу ж після смерті президента керівництво країною взяв на себе в.о. прем'єр-міністра Клод Жозеф. Вбивство президента він назвав «актом ненависті, жорстокості і варварства». За його словами, зараз ситуація на Гаїті під контролем. Троє дітей Моїза виїхали з країни. До результатів виборів, які в кращому випадку відбудуться не раніше осені, крісло глави держави зайняв Жозеф. І це не дуже законне рішення, вважають експерти.

Згідно з конституцією, пояснює Хейфец, в разі подібної ситуації обов'язки президента повинен виконувати глава Верховного суду. Або ж спікер парламенту. Але він помер від коронавірусу, а нового на його місце призначити не встигли; парламент в країні узагалі розпущений. У цій ситуації влада тимчасово перейшла до в.о. прем'єр-міністра Клода Жозефа. Але і тут є проблеми.

Річ у тому, що за два дні до вбивства Моїз відправив Клода Жозефа і його уряд у відставку. На місце екс-прем'єра призначено колишнього міністра соціальних справ і праці Аріеля Анрі. Але вступити на посаду він не встиг, і де-факто країною зараз керує Клод Жозеф. Саме його Віктор Хейфец називає явним бенефіціаром ситуації, що склалася.

А 71-річний Аріель Анрі впевнений, що управління країною повинен взяти на себе він. Рішення ввести воєнний стан він вважає помилкою і закликає Клода Жозефа до переговорів. Ця невизначеність може призвести до більшої нестабільності в Гаїті напередодні виборів.

Що надалі чекає обезголовлену острівну державу і чи зуміють прем'єри домовитися між собою, поки незрозуміло.

«Це Гаїті: найбідніша, найкримінальніша і найбільш корумпована країна регіону, яку називають "латиноамериканським Сомалі". Партії там слабкі і фрагментовані, вибори рідко бувають прозорими, кандидатів на пост президента зазвичай більше ніж десять. Чи вдасться провести заплановані на 26 вересня вибори і референдум за конституцією та домогтися стабілізації країни — поки невідомо», — підсумував Івановський.

Авторка: Олександра Новікова, «Нова газета». hromadske публікує матеріал за підтримки «Медіамережі»