Загибель мера Кривого Рогу: слідство спростувало вбивство як основну версію смерті Павлова, але не виключає погрози

Як повідомляє наша кореспондентка, про це на брифінгу у вівторок, 7 вересня, заявив заступник начальника управління Головного слідчого управління Нацполіції Микола Батюк.

За його словами, слідство у справі «спростувало версію скоєння умисного вбивства чи інсценування вбивства» Павлова.

«Характер поранення вказує на те, що постріл було здійснено з близької відстані, а камери не зафіксували сторонніх людей у будинку», — сказав заступник начальника Головного управління Нацполіції в Дніпропетровській області Олег Сліпчук.

Правоохоронці зазначили, що вже допитали понад 180 свідків і вивчили кілька десятків телефонних дзвінків Павлова.

На наше питання про те, з ким переписувався Павлов напередодні смерті та чи погрожували йому, в поліції зазначили, що листування ще вивчають, а погрози не виключають у межах версії про доведення до самогубства.

А коментуючи заяву глави МВС Дениса Монастирського про виявлені зловживання в бюджеті Кривого Рогу, в поліції заявили, що перевірка триває. Зокрема 7 вересня правоохоронці здійснили 16 обшуків у мерії міста.

Мера Кривого Рогу Костянтина Павлова знайшли 15 серпня застреленим у власному будинку у селищі Вільне на Дніпропетровщині. Поряд з його тілом була рушниця.

За даними ЗМІ, тіло знайшов знайомий загиблого, поліцію повідомили про смерть близько 16:00. За попередньою інформацією, Павлова з вогнепальним пораненням знайшли на веранді власного будинку.

Після смерті Павлова виконувачем обов'язків мера Кривого Рогу обрали Юрія Вілкула, який уже очолював місто у 2010-2020 роках. Вілкул знявся з торішніх місцевих виборів через проблеми зі здоров'ям та підтримав кандидатуру Павлова.

Що відомо про Костянтина Павлова?

Йому було 48 років. Мав вищу економічну освіту, дипломи менеджера організацій та електрослюсаря. Працював на криворізьких підприємствах «Кривбасконсалтинг», «Південний ГЗК», Криворізькому суриковому заводі.

З 2005 року Павлов був депутатом від «Партії регіонів». З 2006 до 2012 року працював першим заступником міського голови Кривого Рогу (Юрія Любоненка та Юрія Вілкула). З 2012 року став народним депутатом України 7-го скликання від «Партії регіонів». У 2014 році голосував за диктаторські закони.

На місцевих виборах 2020 року балотувався в мери Кривого Рогу від партії «Опозиційна платформа — За життя», не пройшов, поступившись чинному мерові Юрію Вілкулу, але згодом останній оголосив, що знімає свою кандидатуру через стан здоров'я на користь Павлова.

У другому турі виборів 6 грудня конкурував із кандидатом від «Слуги Народу» Дмитром Шевчиком і виграв вибори, набравши 56,97% голосів.