Загинув фотожурналіст і документаліст Макс Левін

Наш колега фотожурналіст Максим Левін загинув на війні, яку розпочала рф в Україні. Він зник на лінії фронту під Києвом і востаннє виходив на зв'язок ще 13 березня.
13 березня Макс поїхав на власному авто фотографувати бойові дії на Київщині. Він залишив автівку біля села Гута-Межигірська та пішов у бік села Мощун. Близько 11:30 із Максом зник зв'язок, і більше він не з'являвся в мережі. Пізніше стало відомо, що в районі, де Макс мав працювати, розпочались досить інтенсивні бойові дії.
Він працював як фотокореспондент і документальний фотограф. Макс співпрацював, зокрема, з Reuters, BBC, Associated Press, LB.ua та hromadske.
Прокуратура розпочала розслідування загибелі фотожурналіста. За попередніми даними слідчих, беззбройного Макса Левіна російські військові вбили двома пострілами зі стрілецької зброї.
У Макса Левіна залишились четверо неповнолітніх синів, цивільна дружина та літні батьки. Ми співчуваємо близьким та родині Макса.
«З Максом завжди було непросто, але завжди весело. Ми сперечались щодо майже всього, але лише він після мого діда називав мене "Настунь". Ми могли не бачитися місяцями, але зустрічались завжди, як рідні. Він не хотів зі мною їздити Донбасом, бо вважав занадто "божевільною", ми з цього разом сміялися, — пригадує журналістка та колишня головна редакторка hromadske Настя Станко. — Макс завжди опікувався пам‘яттю загиблих побратимів, бо не можна тут дібрати інше слово, хоча він був фотографом, а вони — побратими — військовими. Це я про Іловайськ, із якого він виривався і врятував ще трьох колег. А потім записував разом із Маркіяном Лисейком рідних, записував тих, хто вижив, приїжджав до тих, хто знову воював і далі воює. Дивно думати, що з Максом щось сталось. Попри все, що з ним було, якось завжди біля нього було в безпеці».
Настя розповідає, що коли вони домовилися, що Макс прийде працювати на hromadske, він завжди допомагав їй, як молодшій сестрі, і допомагав іншим колегам.
«Хоча сперечалися ми багато. Я ці суперечки завжди любила. Особливо він переймався через об‘єктивність і всі точки зору, трактування у нас різнилось. Подивіться Максові історії, вони варті уваги. Думаю, Макс загинув і за це: за об‘єктивність, стандарти, за те, щоб усе побачити на власні очі й передати найчесніше через фото і відео, за воєнну журналістику, одним із яскравих представників якої він був», — каже Станко.
«8 років війна забирає найкращих. Бо найкращі — завжди на передовій. Таким був Макс. Один з найкращих відеографів, яких я знала. І один з найкращих воєнкорів України», — розповідає головна редакторка hromadske Євгенія Моторевська. Згадує, що Макс показував і розказував правду про війну, яку розв‘язала проти нас росія.
«Він загинув, виконуючи свої професійні обов’язки. росіяни вбивають журналістів, українських та іноземних, але вони не зможуть приховати свої злочини. Ми кожен день збираємо і публікуємо факти про вбивства, катування, мародерства, які вчиняє в Україні російська армія. І будемо це робити, поки кожен воєнний злочинець рф не понесе покарання. Тепер і заради Макса», — каже Моторевська.
***
Однією з останніх робіт Макса для hromadske була історія ветерана-бездомного, який родом з Луганщини. Там Олександр працював фельдшером на швидкій допомозі. У 2014-му він виїхав з окупованої території й пішов воювати добровольцем на фронт. З війни повернувся в нікуди. З 2017 року Олександр — бездомний, який шукає себе і свій дім у мирному житті.