«Статус окупованого Донбасу»: проголосувати не можна відхилити

Законопроект розбрату — так можна охарактеризувати документ, який більше року в різних варіаціях намагаються проштовхнути в український парламент. Йдеться про законопроект віце-спікерки парламенту та депутатки від «Самопомочі» Оксани Сироїд «Про тимчасово окуповану територію України».

Законодавча ініціатива фактично посварила всіх з усіма. Одні категорично за, інші категорично проти, третіх не влаштовують окремі пункти, що стосуються прав людини, четверті зауважують, що ухваливши цей закон, Україна порушить свої міжнародні зобов’язання, п’ яті — що визнання Донбасу окупованим означатиме фактично відмову України від нього і передачу в руки Кремля.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Місяць залізничній блокаді окупованих територій: хто втратив, а хто здобув?

Є й ті, хто вважає, що без визначення статусу окупованого, людям цих територій неможливо жити в якійсь юридичній площині. А є ті, хто переконаний, що документ — це спосіб узаконити блокаду на Донбасі.

Громадське з’ясовувало, що саме пропонує законопроект Сироїд та чи має він шанси у парламенті.

КОЛИ І КИМ НАПИСАНИЙ

Законопроект вперше запропонували ще у грудні 2015 року. Понад п’ятнадцять авторів, більшість з яких – депутати від «Самопомочі»: Оксана Сироїд, Семен Семенченко, Олег Березюк, Єгор Соболєв, та інші. Але вже через рік — у листопаді 2016 року його відкликали самі автори.

У липні 2016 року була друга спроба. Оксана Сироїд знову  зареєєтрувала законопроект «про тимчасово окуповану територію». Авторів додалося — над цим варіантом працювали і представники від фракції «Батьківщина».

Але експерти головного науково-експертного управління ВР, які  проаналізували документ, зробили незадовільний для авторів висновок:

«положення проекту потребують суттєвого редакційного, стилістичного, змістовного доопрацювання з метою визначення в ньому (замість декларативних приписів та гасел) чітких, зрозумілих моделей поведінки суб’єктів правовідносин, на регулювання яких він спрямований, зокрема суб’єктів владних повноважень».

До того ж, якщо його ухвалять, то треба буде вносити правки ще у більш як двадцять уже чинних законів України. Тому замість зали голосування документ знову відправили на доопрацювання. Тим часом правозахисники організацій «Крим SOS» та «Восток SOS» вивчили законопроект і побачили в ньому порушення прав людини.

Після тривалих дискусій вирішили створити робочу групу, у складі якої працювали б і автори документу, і представники громадських організацій, Служби безпеки України, прикордонної служби, мін’юсту та МЗС. Робоча група зустрічалася кілька разів, без мін’юсту. Згоди так і не досягли, на комітет документ знову не винесли.

Віце-спікерка парламенту та депутатка від «Самопомочі» Оксана Сироїд - автор законопроекту «Про тимчасово окуповану територію України»Фото: Громадське

ЩО В ДОКУМЕНТІ

Статус і деокупація

По-перше, законопроект має визначити статус «тимчасово окупованої території». Згідно документу, це “територія України, захоплена Збройними Силами Російської Федерації та/або незаконними воєнізованими чи збройними формуваннями, створеними, фінансованими чи контрольованими Російською Федерацією, та фактично контрольована Російською Федерацією за допомогою органів окупаційної адміністрації”.

Документ складається з двох частин. У першому розділі йдеться про статус окупованих територій, пропонуються механізми перетину лінії розмежування, перевезення товарів (а саме повну заборону такого перевезення).

У наступних розділах пропонуються дії та заходи, які треба запроваджувати після деокупації (звільнення територій) — наприклад, створення так званої Комісії примирення, яка буде визначати порядок роботи держслужбовців на тих територіях, процес розформування військово-цивільних адміністрацій та проведення майбутніх виборів, які, згідно законопроекту, не зможуть відбутися раніше ніж у 2025 році.

Документ також пропонує заборонити мешканцям окупованої території голосувати протягом тривалого часу.

Пересування

Якщо законопроект ухвалять у такому вигляді, яким він є зараз, громадян очікує заборона будь-якого залізничного сполучення — і вантажного, і пасажирського. Заборонено буде також здійснювати господарську діяльність з перевезення людей через лінію розмежування — тобто ні залізниця, ні приватні перевізники, ні таксі не зможуть перевозити людей з/на окуповану територію, вони мають перетинати її пішки через блокпости, або не перетинати взагалі. З таким формулюванням правозахисники погодитися не можуть:

«Одна справа — немає порядку зараз, або існують певні обмеження на рівні підзаконних актів, а інша — ми вносимо це в закон та кажемо, що все заборонено» — каже Альона Луньова, координаторка правового напрямку благодійного фонду «Восток-СОС» — організації, що займається волонтерською допомогою для цивільних на Донбасі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розваги і нічні супермаркети не для всіх — як живе окупований Донецьк

Коли робоча група обговорювала це питання, Оксана Сироїд апелювала до безпеки, мовляв, як можна контролювати, хто перетинає лінію розмежування, та що везуть пасажири чи вантажні перевізники? Її в цьому підтримали і прикордонники. Проте Луньова ставлить зустрічне запитання:

«Чому тоді спокійно курсує потяг сполученням «Москва-Київ» і співробітникам СБУ вдається контролювати ці перевезення, чому ж тоді і в питанні перетину на Донбасі спецслужби не можуть випрацювати певний механізм контролю, а не просто заборонити всі перевезення».

У випадку ухвалення законопроекту у тому вигляді, яким він є зараз, ні залізниця, ні приватні перевізники, ні таксі не зможуть перевозити людей з/на окуповану територію Фото: OSCE/Evgeniy Maloletka

Перевезення товарів через пункти пропуску

Законопроект авторства Сироїд також забороняє перевезення будь-чого, що може трактуватися як «контрабанда», пропонують обмежити навіть кількість речей, які люди можуть перевозити, переїжджаючи з окупованої території на підконтрольну уряду.

«У контрольних пунктах в’їзду — виїзду запроваджується тимчасовий прикордонний, митний та прикордонний контроль” - йдеться в документі.

Хоча, згідно останніх правок, які врахували автори, — викреслили слово «одноразово» зі статті, яка регулює вивезення особистих речей з непідконтрольної території, якщо людина переїжджає на контрольовану урядом Україну. Тобто власні речі пропонують все ж таки вивозити без певних обмежень, на відміну від першого варіанту законопроекту.

Виплата пенсій

Також принципова позиція правозахисників «Крим SOS» та «Восток SOS» — щодо виплат пенсій на окупованих територіях. Документ пропонує покласти цю відповідальність на Російську Федерацію, що, на їхню думку, повністю порушує норми міжнародного права:

«Міжнародне гуманітарне право чітко каже, що це зобов’язання України — виплачувати пенсії. Це не може бути жодним чином покладено на Російську Федерацію. Відповідальність за матеріальні та моральні збитки покладено також на РФ. Але це взагалі не компетенція Верховної Ради України, юрисдикція якої розповсюджується лише на територію України».

В законопроекті можна прописати все, що завгодно, пояснюють у «Восток SOS», це ніби й зніме відповідальність з держави, але не перекладе її на когось іншого.

Автори законопроекту пропонують обмежити кількість речей, які люди можуть перевозити, переїжджаючи з окупованої території на підконтрольну уряду Фото: OSCE/Evgeniy Maloletka

Росіянам в’їжджати заборонено

Ще одне спірне формулювання законопроекту — «громадянам держави-окупанта не видається дозвіл для в’їзду на тимчасово окуповану територію, забороняється виїжджати з тимчасово окупованої території на неокуповану територію України» — йдеться у Статті 13.

Але, якщо йдеться про правозахисників, представників міжнародних гуманітарних організацій, журналістів, членів наглядових місій, то чи має це обмеження стосуватися їх так само — запитують у «Восток — SOS».

«Тільки російські правозахисники зараз можуть потрапляти на непідконтрольну територію, документувати злочини, проводити моніторинг, допомагати місцевим жителям. А якщо ми вводимо заборону, то за потрапляння на непідконтрольну територію повз контрольні пункти в’їзду-виїзду буде кримінальна відповідальність» — каже Альона Луньова.

На цьому ж наголошують і представники міністерства закордонних справ, які були присутні на засіданні робочої групи. Вони зазначають, що таке формулювання у законі не зіграє Україні на руку у міжнародних судах, бо така стаття напряму підпадає під звинувачення дискримінація за ознакою громадянства.

ХТО ЗА ВСЕ ВІДПОВІДАТИМЕ

Хто відповідальний за людей, які залишилися на окупованій території. У Статті 5 документу йдеться про те, що «Україна не несе відповідальності за захист життя, здоров’я та збереження майна осіб на тимчасово окупованій території», тобто права людей, які є громадянами України, але через обставини не змогли покинути окуповану територію, стають повністю незахищеними державою.

ПОЗИЦІЇ У ПАРЛАМЕНТІ

«Внаслідок окупації та цього стану непідконтрольності є правовідносини, які необхідно унормувати. І такий законопроект треба вносити, але не ухвалювати його і не намагатися протиснути таким чином, як зараз це роблять пані Сироїд та її колеги з “Самопомочі”» — каже Альона Луньова, зазначаючи, що поспішати ухвалювати документ, який стосуватиметься 6 мільйонів людей, не варто.

Натомість автори законопроекту вважають, що всі правки внесені, компроміси досягнуті, тягнути нікуди.

«Частина, яка стосується окупації, визначення дати початку війни і самого статусу окупації ухвалена. Частина, яка стосувалася деокупації, яка сьогодні насправді є не на часі через реальну окупаційну систему, яка там працює, залишилася “за дужками” для подальшого опрацювання, бо викликала найбільше запитань. Але на сьогоднішній день вона є не актуальною» — не розуміє, в чому причина затримки винесення на розгляд комітету документу його співавтор та голова фракції «Самопомочі» Олег Березюк.

«Мені дуже дивно, коли деякі журналісти і правозахисники сильно переживають за людей там, але нічого не роблять, щоб ввести це в правову норму, а ставлять багато запитань, які всіх вводять у сумнів. Цей законопроект демократичний, прозорий, опрацьований. Компроміс, який знайдений, — це компроміс практично ідеального законопроекту».

Підттримує документ і вся фракція «Батьківщини». Серед співавторів — членкиня «Батьківщини» — Альона Шкрум.

«Я пов’язую те, що законопроект почав так активно рухатися, з блокадою. Блокада просто викрила всі ці болючі питання, прорвала. Закон про окуповані території ми підтримували із самого початку. Він дуже важливий і може сильно вплинути на Україну з точки зору нашого програшу або виграшу у міжнародних судах. Я підписалася під законопроектом, хоча була категорично не згодна з деякими його положеннями. Це якраз були розділи про Комісію з примирення, порозуміння, що робити після деокупації, чи можуть мешканці окупованої території голосувати після деокупації, чи не можуть. Ми це виключили, бо ми там не знайдемо спільну мову, у нас там абсолютно різні думки».

«Прописані механізми мені видаються неприйнятними, бо вони повністю порушують права людей, мають дискримінаційні риси, вони нереальні і неприйнятні для жодних міжнародних органів. Досі не визнані норми щодо очищення території від неукраїнських елементів, не врегульовані поняття, як буде відбуватися деокупація, тому я зараз працюю над альтернативним законопроектом, і зі мною над ним працюють — в робочій групі, яку я створив, — і представники міжнародних організацій», — каже депутат від «БПП» Мустафа Найєм.

«Закон («Про тимчасово окуповані території» — ред.) повинен бути. Ми повинні знайти правильне рішення, і очікуємо чіткого і зрозумілого плану від президента, як головнокомандувача, який би міг запропонувати Верховній Раді план поступового звільнення і повернення наших територій, який би парламент підтримав. Неможливо в таких важливих питаннях мати різні точки зору. Ці території повинні бути повернуті, люди повернуті, ті, хто здійснював злочини, мають бути покарані. Яким чином це досягати, треба шукати шляхи. Я і моя політична сила не готові піти на прихований сепаратизм, коли відрізають території, коли відрізають українців від впливу України» — пояснює Громадському позицію «Народного фронту» заступник керівника фракції Андрій Тетерук.

ЧИ ПІДТРИМАЮТЬ ЗАКОНОПРОЕКТ 

На знак протесту проти того, що законопроект про «статус окупованих територій» не винесли на розгляд профільного комітету уся фракція «Самопомочі» в кінці минулого тижня на півтора дні покинула парламентську залу і поїхала до блокадників на Донбас.

Тим часом джерела Громадського у фракції «блоку Петра Порошенка» кажуть, що голосувати за законопроект «Самопомочі» ніхто не буде, не лише через спірні пункти, а і просто тому, що це проект «Самопомочі» (хоча окремі депутати неофіційно зізнаються, що блокаду товарів з так званими «ДНР» та «ЛНР» підтримують).

Один із депутатів від «БПП» прогнозує для Громадського «законопреокт пройде профільний комітет, але його провалять на голосуванні в раді». Те ж неофіційно кажуть і в «Народному фронті». Обидві найбільші парламентські фракції радше підтримають законопроект Мустафи Найема, робоча група якого підтримана і МЗС, і Мін’юстом, і представниками таких міжнародних організацій, як червоний хрест, Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, представництвом Ради Європи, а також правозахисні організації, які займаються питаннями Донбасу та Криму, в робочій групі Найєма і депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко.

Втім, джерела Громадського в адміністрації президента України кажуть, що саме існування будь-якого, навіть хорошого, закону про «статус окупованих територій»  — це де-факто часткова відмова від цих територій, і часткова відмова від розв’язання цього конфлікту дипломатичним шляхом.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram