Законопроєкт щодо вирішення конституційної кризи скасовує ув’язнення за неправдиві декларації — НАЗК
Розроблений робочою групою законопроєкт № 4441 не передбачає позбавлення волі ані за умисне декларування неправдивої інформації, ані за умисне неподання декларації.
Про це повідомила пресслужба Національного агентства з питань запобігання корупції.
Там зазначили, що робоча група у Верховній Раді, на яку було покладено завдання вирішити конституційну кризу, «проігнорувала запит суспільства на справедливе покарання корупціонерів» та положення програм політичних сил, які обіцяли боротися з корупцією.
«Навіть ті особи, які умисно зазначають у декларації неправдиві відомості на суму від 3 000 прожиткових мінімумів (від 6,306 млн грн і більше, у тому числі якщо це будуть сотні мільйонів гривень), каратимуться лише штрафом — від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів (від 51 000 грн до 85 000 грн)», — розповіли в НАЗК.
У Нацагентстві переконані, що таке покарання не сприятиме ефективному запобіганню корупції та утвердженню справедливості.
За умисне неподання декларації також буде передбачено лише штраф від 2 500 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів (від 42 500 грн до 51 000 грн), громадські роботи та заборона обіймати певні посади.
«У той час, як у Польщі, Латвії й Литві за неподання декларації та декларування недостовірних відомостей можна отримати реальний тюремний строк, ми просто даватимемо корупціонерам можливість і далі красти», — зазначив голова НАЗК Олександр Новіков.
А як це прописано в інших ініціативах?
У пресслужбі відомства нагадали, що зареєстровані 2 листопада законопроєкти № 4304 (головою Верховної Ради за підтримки депутатів різних фракцій), № 4307 (Юлією Тимошенко) та № 4301 (Іриною Геращенко та іншими депутатами «Європейської Солідарності») передбачають ув’язнення за умисне декларування неправдивої інформації та умисне неподання декларації.
Що за конституційна криза?
Її спровокувало рішення Конституційного суду від 27 жовтня. Він визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників і суддів у формі штрафу чи позбавлення волі за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації. Також КСУ закрив доступ до е-декларацій чиновників, а НАЗК позбавив ключових повноважень.
Також КСУ окремим рішенням визнав незаконним указ про призначення директора НАБУ Артема Ситника (хоча й залишив його на посаді) та визнав неконституційними низку положень закону про НАБУ. Вони пов’язані з повноваженнями президента стосовно Бюро.