Сам собі діджей. Творці веб-інструменту apipad.live — про домашні вечірки та музичні експерименти
У довгі вечори вдома, коли всі серіали вже переглянуті, а на онлайн-лекції та вебінари сил немає, саме час зайнятися творчістю й розважитися. Таку можливість надає веб-інструмент для діджеїнґу apipad.live. Він простий у користуванні і його можна запустити мало не на будь-якому комп’ютері. До речі, проєкт «Закрита сцена» на hromadske розпочався саме з вечірки apipad.live.
hromadske запросило його творців Сашу Полякова й Андрія Яковенка розповісти, як влаштований apipad, що за його допомогою можна зіграти та чим це корисно.
Що таке apipad?
С: Це веб-інструмент, за допомогою якого ви просто у вкладці свого браузера можете відкрити одночасно до чотирьох доріжок з YouTube, SoundCloud чи Vimeo і маніпулювати ними: змінювати гучність, обирати конкретний фрагмент і пускати його по колу. Це дозволяє провести звуковий експеримент, зіграти діджей-сет або просто погратися зі смішними відосами, які вам щойно хтось надіслав.
Він доволі простий у використанні, тож у ньому можна швидко розібратися. Водночас він цікавий для поціновувачів абстрактної музики — там неможливо зробити рівний перехід між треками та зберегти рівний біт, але простору для маневру вдосталь.
А: У розробці я спирався на думку Саші як музиканта. Звісно, ми обмежені політиками платформ, контент яких використовують наші користувачі. Суто технічно також далеко не все бажане можемо втілити.
Нам хотілося зробити аналог Traktor DJ Studio — програма для діджеїнґу«Трактора», але онлайн і з можливістю підвантажувати туди напряму відео й аудіо з різних сервісів. Нам хотілося простоти, тому ми зробили apipad дуже легким.
С: Наш інструмент вийшов відносно контрольований, хоча часто дає неочікуваний результат — як на мене, це дуже круто. Практично він майже не має сенсу, та в цьому і полягає його краса. Його можна запустити вдома і поклацати щось на самоті, а можна зібрати велику тусовку з декількома виконавцями.
А: У багатьох наших знайомих і до появи apipad були вже спроби зводити якісь біти з одного вікна з якимись промовами Кім Чен Ина в іншому. Тобто, сама ідея давня і точно не наша, але інструменту для цього раніше не було — тепер є.
До речі, чому він так називається?
А: Усе просто: «api» — від API, Application Programming Interface. Це набір протоколів і засобів для програмування застосунку.
С: А «pad» — це музичний «пед», знайомий нам із барабанів чи драм-машин. Також так називають прості партії у композиціях.
З яких пристроїв можна запустити apipad?
С: Поки лише з комп’ютерів. У декого виходить пограти з телефона чи планшета, але він не з усіх мобільних запускається та й це не дуже зручно.
А: Можливо, це промах, що ми не орієнтовані на мобільні платформи, адже люди користуються зараз переважно ними. Утім чотири вікна з потоковим відео — ризикована затія, не кожен пристрій таке потягне. Тож поки ми вирішили зробити добре те, де це реально — інтерфейс у нас також заточений саме під повноцінний браузер і мишу.
Звісно, у майбутньому подумаємо над можливістю зробити зручніше керування дотиками чи взагалі створити повноцінний застосунок.
А чому доступний контент лише з трьох сервісів? Хочете ще якісь додати?
А: Хочеться додати Pornhub (сміються), але в них немає API. Так само як і в BandCamp чи от у Coub — ну, у них є, але він куций. У цьому й причина того, що нині ми підтримуємо лише YouTube, SoundCloud і Vimeo — це дозволяють самі сервіси. Звісно, круто було б, якби в apipad можна було б вставити будь-яке посилання, а наш інструмент його відтворював, але це наразі неможливо.
С: Поки нам хочеться додати можливість кешувати треки для офлайн-програвання, а в ідеалі взагалі завантажувати зі своєю аудіотеки.
Ви брали консультації щодо авторського права? Не порушуєте раптом чиїсь політики?
С: Звісно, ми замислювалися про це й вивчали політики сервісів. Тому не можемо, наприклад, запустити пряму монетизацію — нас лише можна підтримати пожертвою.
Я цікавився іншими веб-арт-проєктами — зокрема, контактував з їхніми авторами та питав, на яких умовах вони використовують відео з того ж таки YouTube. З деким навіть контактували юристи сервісів, але виявилося, що допоки немає прямої вигоди й інструмент є, по суті, безкорисним твором мистецтва, це все чесне використання.
А: Поки ми, умовно, не продаємо платні преміум-аккаунти чи ставимо рекламу, ми не займаємося бізнесом. Утім через подібну поведінку інших сайтів сервіси врізають свої API, що ставить під ризик і наш функціонал — тому порушення авторського права іншими нас уже також зачепило.
apipad став для вас першим подібним проєктом? Розкажіть трохи про себе: хто ви, яку музику самі слухаєте
С: Ми з Андрієм знайомі ще десь з 2011-го, були в одному арт-кластері «Збитий вертоліт» — це репетиційна база у гаражному кооперативі, що в південних кварталах Луганська. Ми там грали, тусувалися, Андрій тоді репетирував з групою «1/16», вони грали тріп-хоп і таке інше. Тоді й подружилися, хоча перший спільний проєкт виник лише у 2017-му — коли ми загорілися цією ідеєю онлайн-міксування треків.
Я сам виступаю як музикант Sasha Very, веду волонтерський екопроєкт The Ecoverts. Мені подобається створювати спільноти й втілювати свої цінності: коли є така можливість — влаштовую благодійні вечірки, зараз працюю проєктним продюсером у Hexagon Agency — займаюся там урбаністичним проєктом replace.
Ми з Андрієм любимо музику з неочікуваними комбінаціями й авторськими рішеннями. Нас раніше захоплював японський стиль у музиці жанру індастріелнойз, про нього є чудовий фільм «Музика нас не непокоїть». От у нас подібний підхід, нас цікавлять звукові полотна.
Зараз джазові дні змінюються перепочинком і карантинною тишею. Загалом зараз ставлюся до музики доволі утилітарно: слухаю все, що втримує мою увагу: це може бути і Білл Еванс, і Meshuggah. З українських виконавців особливо ціную Ігоря Цимбровського.
А: Мене цікавлять програмування й математика. Я займаюся розробкою інтерактивної ігрової реклами — міні-версії ігор, які можна пограти у маленькому віконечку, яке випливає всередині інших ігор. Пишу бібліотеки для роботи з даними, а музика поки відійшла трохи далі. Нині посилено вчу англійську. Ще викладаю мову програмування JavaScript, але це радше хобі. Хоча викладання мені подобається — мої учні знаходять роботу, тому вважаю цей досвід успішним.
apipad — мій перший особистий проєкт як програміста. Мені було цікаво з ним працювати. Ми реалізували план-мінімум, ці найпростіші цілі виявилися досяжними. Тепер хочеться ускладнити проєкт.
Я переважно слухаю ембієнт, неокласику і відносно новий жанр future garage. З місцевих проєктів мені подобається Ivan Skoryna, зі старого українського прихильник st. Valentines Day у їх пізньому тріп-хоповому періоді.
Ви не лише зробили інструмент, але й активно залучаєте музикантів до його використання. Як це відбувається?
С: На початку ми розглядали apipad як веб-арт, тож у нас виникла романтична ідея вбудувати його в галерейний контекст: хотіли зробити презентацію у Відкритій бібліотеці красних мистецтв, яка була тоді в просторі Plivka. Бібліотека закрилася, а саму ідею ми втілили пізніше, коли 20ft Radio покликали нас представити apipad у PinchukArtCentre.
Але вперше ми презентували його в більш звичному форматі — запросили близьких нам ідейно музикантів John Object, Ivan Skoryna та Alexei Podat зіграти за допомогою apipad сети на тому ж таки 20ft Radio. Потім ми неодноразово влаштовували там такі сесії, а також офлайн-вечірки у 2c1b на Нижньоюрківській.
У якийсь момент я сам почав грати apipad-сети, коли мене запрошували взяти участь у різних вечірках: найцікавіший досвід був на «Важкій Культурі», де мій екран транслювали на 6 моніторів, у які будь-хто міг піддивлятися, що за треки я ставлю.
А що тепер, коли карантин? І що плануєте після нього?
С: Зараз онлайн-вечірки стали ще більш актуальними. От організували інтервенцію на hromadske, зробили спільну вечірку з проєктом Pep Gaffe.
Хоча зараз ми дедалі більше запрошуємо пограти просто цікавих людей — навіть якщо у них немає власне діджейського досвіду чи навіть узагалі музичного. Багатьох це розкриває з нових сторін, тож чекаємо, що в нас стане ще більше електронних музикантів (сміється).
Що ще хочеться зробити? Можна буде, наприклад, пограти вдвох?
А: Планів художнього порядку у мене зараз немає, а от технічних багато — хочеться покращити інтерфейс, зробити його ще зрозумілішим і простішим. Можливо, додати профілі користувачів, аби можна було зберігати історію. Це, до речі, перший крок до гри у декілька рук. Груповий сет — це реальне, але доволі важке завдання, на нього піде багато сил і часу.
С: Звісно, хочеться ще додати можливість транслювати свій сет онлайн — це можна зробити через окремий сервер або ж напряму на платформи штибу Twitch або YouTube. Це також зовсім інший рівень, який вимагатиме зовнішньої допомоги.
А: Якщо вже мріяти, то й віртуальний семплер круто було б зробити. Аби можна було використати емулятор дрампеду та клавіш.
С: Ну а творчо хочеться зробити всеукраїнський тур! Шукати цікавих виконавців на місцях, привозити з інших регіонів — запустити обмін ідеями. Але це вже після карантину й пандемії.