Зеленський не продовжив заборону стягувати майно за кредити у валюті. Цього раніше просив Нацбанк

Про це йдеться на сайті Верховної Ради.

У пропозиціях Зеленського також зазначається, що через мораторій фактично неможливо примусово забрати майно за кредитним договором, якщо цього не погодив його власник.

Через це кредитори не можуть отримати забезпечення за кредитними договорами, що призводить «до правового колапсу і порушення конституційного принципу обов'язковості виконання судових рішень».

Відтак закон Зеленський відправив на доопрацювання у Раду.

Що за мораторій

Закон, який ветував Зеленський, пропонував продовжити мораторій на стягнення майна за валютними кредитами, у тому числі іпотечними, до 1 січня 2022 року. Його подав до ради депутат від «Слуги Народу» Олександр Дубінський.

Сам мораторій було впроваджено безстроково у 2014 році під час початку війни й економічної кризи, проте за шість років частина валютних позичальників так і не почала обслуговувати кредити через відсутність важеля впливу.

У жовтні 2019 року запрацював новий Кодекс про банкрутство, що передбачає механізм реструктуризації боргу іпотечних позичальників, який запрацює в повному обсязі, лише якщо буде скасовано мораторій. Кодекс встановлював термін мораторію до 21 жовтня 2020 року.

Відповідно до закону, житло не можна віджувати, якщо це єдине його місце проживання і якщо загальна площа житла становить не більше як 140 кв.м. для квартири і 240 кв.м для будинку.

Що каже Нацбанк

Раніше Національний банк закликав не підтримувати продовження мораторію. У НБУ кажуть, що документ забороняє банкам урегулювати проблемні борги валютних позичальників, а це 44 тисяч договорів на загальну суму 29 млрд грн.

Це означає, що банки не будуть зацікавлені видавати нові іпотечні кредити. У своєму зверненні банківська та бізнесова асоціації вказали, що продовження мораторію унеможливить запуск доступної іпотеки для населення під 10% річних