Зеленський попросив Венеційську комісію оцінити конституційну ситуацію в Україні після рішення КСУ
Президент Володимир Зеленський звернувся до Венеційської комісії з проханням оцінити стан антикорупційного законодавства в Україні після рішення Конституційного суду.
Про це повідомили в Офісі президента України.
Зокрема, Зеленський попросив за прискореною процедурою надати висновок: чи був у суддів Конституційного Суду конфлікт інтересів, а також щодо додержання КСУ процедури розгляду справи та ухвалення рішення ㅡ тобто чи було рішення суддів обґрунтованим та ухваленим у межах конституційного подання.
Президент зазначив, що останні рішення КСУ стосовно базового для антикорупційної інфраструктури України законодавства призвели до серйозної конституційної кризи.
«Українська влада рішуче налаштована до її розв’язання та відновлення законодавчих механізмів запобігання та боротьби з корупцією», – заявив Зеленський.
Що раніше казали у Венеційській комісії?
30 жовтня президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства», яким пропонує звільнити весь склад Конституційного суду України та почати відбір нових суддів.
Водночас у Конституції немає пункту про звільнення суддів через рішення парламенту. Детальніше про це читайте тут.
У відповідь Глава Венеційської комісії Джанні Букіккіо та GRECO (орган Ради Європи з антикорупційного моніторингу) закликали Верховну Раду знайти інший спосіб розв'язання проблеми, яка склалася навколо Конституційного суду та його рішення щодо Нацагентства з питань запобігання корупції. Вони наголошують, що ухвалення законопроєкту, який передбачає звільнення суддів КСУ, буде порушенням Конституції та міжнародного права.
Однак пізніше у Венеційській комісії заявили, що лист Букіккіо не є повною юридичною оцінкою законопроєкту Зеленського.
Що зробив Конституційний суд?
27 жовтня він на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників та суддів у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації. Також він скасував частину повноважень Нацагентства з питань запобігання корупції.
Рішення КСУ ухвалив за поданням депутатів з «Опозиційної платформи — За життя» та «За майбутнє». Через цю ухвалу правоохоронці змушені будуть закрити всі справи щодо неправдивого декларування майна чиновниками.
Очільник Національного антикорупційного бюро Артем Ситник уточнив, що наразі таких справ понад 100, приблизно 20 вже розглядаються у судах. Він нагадав, що подібна історія вже була, коли Конституційний суд скасував відповідальність за незаконне збагачення, а справи про розкрадання посадовців закрили.