«Життя темношкірих важливі!» Як убивство афроамериканця поліцейськими спричинило хаос у Міннеаполісі

П'ятий день на вулицях Міннеаполіса, найбільшого міста американського штату Міннесота, акції протесту, вогонь та вигуки «Життя темношкірих важливе!» Усе це — реакція на вбивство поліцейськими темношкірого американця Джорджа Флойда. Він помер 25 травня після того, як був затриманий поліцією. Жорстокість поліції щодо афроамериканців уже не вперше закінчується так трагічно — у 2014-му, так само, як нині Флойда, правоохоронці задушили у Нью-Йорку Еріка Гарнера.

Мирні акції вшанування пам’яті на наступний день після загибелі Флойда швидко переросли у некерований бунт. Протестувальники спалили поліцейський відділок у Міннеаполісі, кидали камінням у правоохоронців, які, своєю чергою, застосували сльозогінний газ. А тепер на вгамування акції до міста та найближчих до нього населених пунктів відправили понад пів тисячі бійців Національної гвардії.

Розповідаємо, як розгорталась історія з Флойдом, як на неї реагує влада і чого вимагають протестувальники.

Що сталося?

Усе почалося з того, що ввечері 25 травня 46-річного Джорджа Флойда затримала поліція. Її викликав власник магазину, який заявив, що отримав від Флойда підроблену двадцятидоларову купюру. За його словами, чоловік ще й перебував у нетверезому стані. Четверо правоохоронців, які прибули на місце, швидко затримали Флойда, який не чинив опору, — це добре видно на записах з камер спостереження та відео, які оприлюднили очевидці інциденту. Власні нагрудні камери із записами є і в поліцейських, втім, нині вони долучені до слідства і їхні дані не оприлюднюють.

Записи суперечать версії поліції про те, що Флойд опирався чотирьом правоохоронцям під час арешту. Та нібито саме через це один з поліцейських, Дерек Шовен, повалив Флойда на землю й силоміць притис коліном його шию. Чоловік, ледь хапаючи повітря, казав: «Я задихаюся!». Очевидці благали поліцейських відпустити його, але правоохоронці не реагували. Усе це тривало впродовж восьми хвилин, після чого Флойда забрала швидка, однак він помер у лікарні, не приходячи до тями.

Згідно з офіційною інструкцією, поліції Міннеаполісу дозволено вдаватися до обмеження рухів підозрюваного, затискаючи його шию, але тільки якщо той справді опирається. І, ясна річ, лише таким чином, щоби не перешкоджати диханню. Мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей підтвердив, що дії поліцейських у ситуації з Флойдом були неправомірними. Усіх чотирьох 26 травня спершу відсторонили від роботи, а невдовзі звільнили. Втім, їх не заарештували одразу — тож протестувальники, обурені їхніми діями, вийшли на вулиці з вимогою правосуддя.

Родина Флойда не вірить, що чоловік зумисне чинив опір поліції. «У вас є очі, у мене є очі. Вам не потрібно вірити, що вони (поліцейські) кажуть. Ви бачите те, що бачимо усі ми, ціла країна, і темношкірі теж — а таке не трапляється більше ні з ким, крім них», — сказав у коментарі CBS News брат загиблого Родні Флойд.

Він інші близькі Джорджа мешкають у Г’юстоні, штат Техас, звідки чоловік був родом. Шість років тому він переїхав у передмістя Міннеаполісу і почав працювати охоронцем у бістро Conga Latin. Друзі розповідають про Флойда як про товариського чоловіка, який добре грав у волейбол та займався музикою. Через великий зріст у родині його жартома називали Big Floyd («Великий Флойд») або «gentle giant» («ніжний гігант»). У Флойда залишилося дві доньки та онука, яку він не встиг побачити.

Реакції

Ситуація з насильством поліції проти темношкірого чоловіка уже ввечері 26 травня вивела на вулиці Міннеаполіса сотні протестувальників. Люди тримали в руках плакати з закликами: «Досить вбивати темношкірих!», «Справедливість для Джорджа». Учасники акції прийшли до перехрестя, де поліцейські затримали Флойда, й вимагали покарати винних у смерті чоловіка. Також скандували: «Я не можу дихати!» — фразу, яку Флойд багато разів повторював поліцейським.

28 травня прокуратура Міннесоти та керівництво регіонального відділу ФБР заявили, що нададуть справі максимального пріоритету, а ФБР вже відкрило кримінальне провадження про ймовірне порушення громадянських прав. І лише 29 травня стало відомо, що правоохоронця, який тиснув на Флойда, поки той не задихнувся, узяли під варту — після того, як протести стали настільки некерованими, що на їхнє придушення прислали військових. Троє інших поліцейський, які теж приїхали на виклик у супермаркет, — на свободі.

«Ми не маємо бажання тут боротися проти когось. Ми не хочемо, щоби хтось постраждав, не хочемо зумисне завдати збитків. Ми лише вимагаємо, аби поліцейські, які вбили Флойда, були притягнуті до відповідальності», — казала виданню Politico 20-річна протестувальниця Еріка Атсон.

Акції починалися як мирні, але коли наступними днями протестувальники попрямували до поліцейського відділку, сталися сутички: щоби розігнати протестувальників, поліція спершу загороджувала вхід живим ланцюгом. Наступного дня застосувала сльозогінний газ та світло-шумові гранати, які запускала з даху будівлі, аби розігнати людей. Та це не допомогло: у ніч на 29 травня поліцейських довелося евакуювати з відділку, а протестувальники врешті підпалили його та низку будівель поруч із ним.

Вгамування гніву

У місті оголосили надзвичайний стан на найближчі три доби, а губернатор штату Міннесота Тім Волц наказав задіяти підрозділи Національної гвардії для врегулювання ситуації. Про залучення військових, щоби вгамувати протести, раніше казав і президент Дональд Трамп — якщо «дуже слабкий “лівий” мер Джейкоф Фрей не здатен буде об’єднати зусилля і взяти ситуацію під контроль». До речі, за цей же твіт, де Трамп назвав протестувальників «бандитами, які знеславлюють пам’ять Джорджа Флойда», президент отримав попередження від компанії Twitter. Соцмережа розцінила його як такий, що «прославляє насильство».

29 травня Трамп повідомив, що Нацгвардія «вже на місці й підготовлена», але неспокій у Міннеаполісі продовжується. Зранку під час прямого ефіру поліція затримала журналіста CNN Омара Хіменеса, продюсера телеканалу та фотокореспондента, але невдовзі відпустила. Сам журналіст розповів, що він вів репортаж неподалік спаленого вночі поліцейського відділку, коли раптом до нього підійшов правоохоронець, схопив за руку та надягнув на нього наручники. У поліції пояснили затримання тим, що, мовляв, журналістам сказали відійти, а вони не послухались.

Не допомогло й те, що Хіменес чітко ідентифікував себе як журналіст та постійно повторював: «Ми у прямому ефірі… Поставте нас туди, куди хочете, ми не заважатимемо вам». Телеканал підкреслює: затримали темношкірого Хіменеса, тоді як білому журналісту неподалік навіть не робили зауважень.

Тим часом протести через вбивство Джорджа Флойда уже вийшли за межі Міннеаполіса, і навіть штату Міннесота: як пише ABC, аналогічні акції охопили Нью-Йорк, Луїсвіль (штат Кентуккі), Орландо (Флорида), Альбукерке (Нью-Мексико), Фонтану (Каліфорнія), Колумбус (Огайо), Фінікс (Арізона), Петал (Міссісіпі).

Болісне питання

Один з лозунгів нинішніх протестів «Життя темношкірих важливі» (Black Lives Matter) актуальний вже не перший рік. У 2014-му у США з’явився рух активістів з відповідною назвою, учасники якого виступають проти насильства щодо темношкірого населення, зокрема насильства, яке чинять поліцейські. Тепер свої співчуття близьким Флойда й заклики покарати винних користувачі соцмереж викладають під хештегом #BlackLivesMatter: до цього флешмобу уже долучилися й деякі американські політики та селебрітіз.

Рух Black Lives Matter зародився після того, як суд виправдав поліцейського Джорджа Циммермана, який у 2012-му застрелив темношкірого підлітка Трейвона Мартіна. З новою силою протести проти неприпустимих дій поліції спалахнули у 2014-му, після вбивства ще двох афроамериканців, 18-річного Майкла Брауна та 43-річного Еріка Гарнера, — теж поліцейськими. В обох випадках винуватців не покарали.

Так само, як Флойда, неозброєного Гарнера задушили. Перед смертю він 11 разів повторював фразу «Я задихаюсь» — тепер вона теж стала символом протестів проти безкарності злочинів, скоєних поліцейськими.