Бійці «Беркуту» затримують учасників ходи з Врадіївки, які поставили намети на Майдані у Києві і вимагають розслідувати зґвалтування жительки села міліціонерами, 18 липня 2013 року
Фото:

EPA/SERGEY DOLZHENKO

Після смерті 5-річного Кирила Тлявова в декількох містах України пройшли акції проти безкарності співробітників правоохоронних органів за скоєні ними злочини. Громадське згадує найрезонансніші справи та з’ясовує, кого за них покарали.

Смерть Ігоря Індила

Ввечері 17 травня 2010 року студент Київського професійно-педагогічного коледжу ім. Макаренка Ігор Індило запросив до себе на день народження у гуртожиток друга Володимира Лисенка.

Відзначення 20-річчя Ігоря перейшло у конфлікт друзів із дільничним Сергієм Приходьком, який на той час мешкав у гуртожитку. Приходько затримав Ігоря та забрав його до Шевченківського районного відділку міліції Києва.

На ранок 18 травня медики швидкої допомоги зафіксували смерть Індила.

27 травня начальник Шевченківського райвідділу Петро Мірошниченко заявив, що Ігор Індило був п’яний і тричі сам упав. Однак судово-медична експертиза встановила, що черепно-мозкову травму, від якої він загинув, Ігор отримав у кімнаті для адміністративних затримань. Падінням могло бути спричинене ударом в обличчя, адже на лівій щоці студента був синець. Тобто Індила могли бити.

Студенти на акції «Вимагаємо справедливого суду» з портретами загиблого Ігоря Інділо і підсудного міліціонера Сергія Приходька біля Деснянського райсуду в Києві, 8 грудня 2010 року
Фото:

Володимир Гонтар/УНІАН

29 травня 2010 року начальник київської міліції Олександр Крикун відсторонив від виконання службових обов’язків начальника Шевченківського райвідділу, його заступника, помічника начальника чергової частини і дільничного на час розслідування справи.

У справі про вбивство Індила було двоє обвинувачених. Перший — старший інспектор Сергій Коваленко. Його звинувачували в тому, що він не перевірив підстави затримання студента. 23 грудня 2011 року суд визнав Коваленка винним, але звільнив за амністією. Через два тижні Деснянський райсуд оголосив вирок і дільничному Сергію Приходьку. Його засудили до п’яти років умовно з випробувальним терміном у два роки за перевищення влади.

Рідні Ігоря Індила подали апеляцію. Апеляційний суд Києва скасував попереднє рішення і повернув справу на розгляд з іншим складом суду.

За словами адвоката Олександра Заруцького, у 2014 році справу знову відправили на дорозслідування.

У 2016 році журналіст Дмитро Гнап написав, що Сергій Приходько пройшов атестацію і працює у тому самому Шевченківському районному відділу поліції, відповідає за роботу з неповнолітніми. Сьомого червня, черговий на лінії Шевченківського відділу поліції, у коментарі для Громадського також підтвердив, що Приходько наразі працює в поліції.

Колишні міліціонери, підозрювані у скоєні вбивства Сергій Коваленко (праворуч) та Сергій Приходько перед початком засідання Деснянського райсуду Києва, 15 березня 2013 року
Фото:

Володимир Гонтар/УНІАН

Врадіївка

26 червня 2013 у селі Сирово, що поблизу Врадіївки Миколаївської області, двоє працівників міліції Євген Дрижак та Дмитро Поліщук, а також таксист Сергій Рябіненко побили та зґвалтували 29-річну Ірину Крашкову. Лікарі діагностували у жінки відкриті переломи черепу, різані рани голови та численні гематоми.

На початку розслідування один із ґвалтівників Крашкової, капітан міліції Дрижак, входив до складу слідчо-оперативної групи, що розслідувала цей злочин.

У Врадіївці відбулися масові протести, які переросли у всеукраїнську акцію з вимогами справедливого розслідування, а згодом — і відставки на той час чинного президента України Віктора Януковича.

Жителі Врадіївки зібралися біля приміщення райвідділу міліції з вимогою розслідувати згвалтування Ірини Крашкової міліціонерами, Миколаївська обл, 2 липня 2013 року
Фото:

Володимир Гонтар/УНІАН

У Києві учасники акції збудували наметове містечко в центрі столиці, яке розігнали співробітники «Беркуту». Тоді керівництво Міністерства внутрішніх справ України відсторонило від посади начальника управління міліції у Миколаївській області Валентина Парсенюка.

Кадрові зміни відбулися і в прокуратурі області. Прокурора Врадіївського району Сергія Мочалка перевели в прокуратуру Кривоозерського району.

Бійці спецпідрозділу «Беркут» затримують учасників пішої ходи з Врадіївки, які поставили наметове містечко на Майдані Незалежності в Києві, 18 липня 2013 року
Фото:

EPA/SERGEY DOLZHENKO

29 листопада 2013 року Первомайський районний суд Миколаївської області виніс вирок за статтями замаху на вбивство та зґвалтування. Співробітників міліції Євгена Дрижака та Дмитра Поліщука засудили до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. Вирок отримав і заступник начальника райвідділу Михайло Кудринський, який покривав злочин — його засудили до п’яти років в’язниці. Таксиста Сергія Рябіненка ув’язнили на 11 років із конфіскацією майна.

Зліва направо підсудні Михайло Кудринський, Євген Дрижак, Дмитро Поліщук та Сергій Рабіненко на засіданні Первомайського райсуду міста Миколаїв, 29 листопада 2013 року
Фото:

Юрій Багрянцев/УНІАН

Погоня за BMW у Києві

7 лютого 2016 року у Києві поліцейські патрульної поліції переслідували машину BMW. 

Це сталося трохи більше, ніж через півроку після запуску гучного проекту «Моя нова поліція». Відтак, випадок став першою справою щодо нової, реформованої поліції.

За словами правоохоронців, вони побачили молодих людей, які сіли за кермо машини в нетверезому стані.

Патрульні хотіли їх зупинити і відкрили попереджувальний вогонь. Внаслідок стрілянини загинув 17-річний Михайло Медведєв.

У лютому того ж року суд арештував патрульного поліцейського Сергія Олійника. Менше, ніж через місяць, Апеляційний суд Києва відпустив Олійника із СІЗО під домашній арешт. На апеляційному суді поліцейський заявив, що у СІЗО його побили співкамерники, дізнавшись, що Олійник працює в поліції.

Сергію Олійнику інкримінують умисне вбивство, замах на вбивство та перевищення службових повноважень. У грудні 2016 року прокуратура передала обвинувальний акт до суду. За цей час у справі змінилося декілька суддів. І у квітні 2019 року Голосіївський районний суд почав заново розглядати обвинувальний акт щодо патрульного Олійника. У Прокуратурі Києва пояснили, що це відбулося через зміну головуючого судді у справі. У 2017 року Сергія Олійника поновили на службі в Нацполіції. За інформацією Радіо Свободи — на адміністративній посаді.

За словами адвоката адвоката родини загиблого така справа може розглядатися не менше 5 років.

Цей випадок спровокував у суспільстві дискусію про те, чи мали право поліцейські застосовувати зброю за таких обставин. З одного боку вони переслідували авто, яке рухалося на великій швидкості, і могло завдати шкоди іншим людям. З іншого — поліцейський поцілив у пасажира в центрі міста.

Поліцейський Сергій Олійник в залі засідань Апеляційного суду Києва, 2 березня 2016 року. Суд змінив міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт
Фото:

Олександр Синиця/УНІАН

Криве Озеро

У ніч Дня Незалежності 2016 року у районному центрі Криве Озеро Миколаївської області поліцейські побили та застрелили 31-річного Олександра Цукермана. Почалося з того, що 23 серпня між Цукерманом та його дружиною сталася сварка, після чого жінка викликала поліцію.

На дзвінок приїхали троє поліцейських, пізніше ще троє правоохоронців. Поліцейські почали бити чоловіка на очах у його рідних, а потім вистрілили в серце. Як показала судово-медична експертиза, Олександр Цукерман помер від чотирьох вогнепальних поранень.

За словами матері вбитого, били Цукермана всі шестеро поліцейських, що приїхали до будинку чоловіка. Але прокуратура Миколаївської області висунула підозру за ч.2 ст. 365 — «перевищення влади та службових повноважень» лише чотирьом із них: Денису Ляхвацькому, Роману Богачу, Олександру Причипойді і Миколі Хоменку.

Під час обрання запобіжного заходу у серпні 2016 року один із підозрюваних, сержант поліції Олександр Причипойда, заявив у залі суду, що в Олександра Цукермана стріляв Денис Ляхвацький. І лише Ляхвацькому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ще двое поліцейських, Володимир Лемех та Василь Трубаченко, стали свідками у справі, з них зняли обвинувачення.

Четверо учасників подій ще до 24 серпня 2016 року пройшли переатестацію.

Одразу після вбивства Олександра Цукермана керівництво районного управління у Кривому Озері у повному складі відсторонили від роботи.

Окрім того, Національна поліція України після подій у селищі змінила голову поліцію Миколаївської області.

У коментарі для Громадського юристка-кримінолог Анна Маляр розповіла, що наразі у суді триває розгляд справи щодо одного із підозрюваних. Громадське з’ясовує деталі у цій справі.

“Я маю інформацію з відкритих джерел. Нещодавно на якомусь з ефірів ми були з представниками поліції і я в них, як опонент, запитала, а що там з Кривим Озером? І відповідь була така, що там триває судовий розгляд щодо одного підозрюваного. Всі інші там не підозрювані.

Лощинівка

27 серпня 2016 року на закинутому пустирі у селі Лощинівка Одеської області знайшли тіло восьмирічної Ангеліни Мойсеєнко. Того ж дня поліція провела без жодної ухвали суду обшук у будинку місцевого жителя ромської національності Михайла Чеботаря. Після обшуку Чеботаря затримали та відвезли не у відділок поліції, а до Лощинівської сільської ради. Там його били, примушували підписати зізнання у скоєнні злочину.

Після того, як місцеві жителі дізналися про затримання Михайла Чеботаря, у селі починалися погроми ромських будинків, яким не протидіяла поліція. Наступного дня жителі села зібралися на віче та вимагали виселити із села представників ромської громади. Це рішення підтримали депутати сільської ради.

29 серпня роми Лощинівки, під охороною поліції, покинули село.

Поліція супроводжує ромім в селі Лощинівка, Одеська обл, 28 серпня 2016 року. Вбивство 8-річної дитини спровокувало масові заворушення у селі, у вбивстві звинуватили рома
Фото:

Сніжана Стрепетова/УНІАН

В грудні 2016 року справу Михайла Чеботаря передали до суду. Результати однієї з експертиз показали, що під нігтями вбитої дівчинки не знайшли ДНК Чеботаря. Так само на тілі Ангеліни не було слідів сперми обвинуваченого.

Водночас, за версією слідства, вбивство сталося біля третьої години ночі. Проте експертиза показала, що орієнтовний час убивства дівчинки — між 22:30 та 1:25 ночі. У цей час Михайло Чеботар був у барі, і його бачили близько двадцяти людей.

У коментарі Громадському адвокат Чеботаря Андрій Лещенко повідомив, що 23 травня 2019 року його підзахисному продовжили арешт у СІЗО ще на два місяці.

У серпні 2018 року Одеський окружний адміністративний суд визнав дії голови Лощинівської сільради Віктора Паскалова під час виселення ромів у 2016 році незаконними. Разом з тим, на той момент, суд не вбачав у діях поліції бездіяльності під час виселення ромів із села. І лише у квітні 2019 року П'ятий апеляційний адміністративний суд Одеси визнав бездіяльність поліції протиправною.

Авторка: Тетяна Безрук
Поділитись: