Зима у війні: раунд другий

Перший опалювальний сезон в умовах повномасштабної війни став справжнім випробуванням для української енергосистеми: масовані ракетні удари росії по ТЕЦ, ТЕС і ЛЕП, постійні аварійні та планові знеструмлення, блекаути, тисячі генераторів на вулицях і міста у темряві. Минулий сезон був найважчим за всі роки незалежності. А втім, уже насувається наступний. Як до нього готується країна — у матеріалі.
Загрози
Головною загрозою нового опалювального сезону, як і минулого, є російські атаки на енергооб’єкти. Торік росіяни випустили по них 1200 ракет і дронів, понад 250 влучили в ціль і пошкодили 43% магістральних мереж.
Ремонт теплових та гідроелектростанцій, а також деяких атомних енергоблоків триває досі. Після завершення Міненерго планує додати в енергосистему 1,7 ГВт. Цього об’єму вистачить, наприклад, щоб забезпечити Київ у найбільш піковий період споживання електроенергії. (за даними ДТЕК, у середньому за добу столиця споживає 1,2 Гвт).
Загалом на відновлення пошкодженого обладнання міжнародні партнери дали «Укренерго» близько 1 мільярда доларів кредитів і грантів.
Запаси газу, вугілля і палива
Станом на кінець липня у підземні сховища Україна закачала 11,7 млрд кубічних метрів газу — це майже 80% від загальної потреби. На початок осінньо-зимового періоду завдання уряду — вийти на 14,7 млрд кубометрів.
Цьогоріч українського газу буде достатньо, аби пройти опалювальний сезон без імпорту, вважає голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов. Якщо ж палива не вистачатиме, це питання планують розв’язати через платформу спільних закупівель газу Aggregate EU, до якої долучився «Нафтогаз» з огляду на воєнні ризики.
Крім того, зараз на складах є 1,5 млн тонн вугілля. У Кабміні планують, що на початок опалювального сезону його буде 1,8 млн тонн.
Водночас Міненерго готується до того, що наступного опалювального сезону не все мине гладко, тому веде переговори з Європейська мережа системних операторів передання електроенергіїENTSO-E про збільшення імпорту електроенергії з європейських країн у разі потреби.
Тарифи
Ціна на газ — 7,96 грн/м³ — для побутових клієнтів не зміниться до 30 квітня 2024-го року, обіцяють у «Нафтогазі».
А от вартість електроенергії зросла вже з червня. Кіловат-година тепер коштує 2,64 грн. Зекономити можна, поставивши двозонний лічильник. Якщо він є, то електрика в непікові години — з 23:00 до 07:00 — наполовину дешевша. Сам такий лічильник коштує 3-4 тисячі гривень.
Апарат допоможе і зекономити, і підтримати енергосистему. Крім того, «Укренерго» рекомендує вже зараз вимикати потужні електроприлади у вечірні години (з 16:00 до 23:00) або ж користуватися ними по черзі. А під час спеки охолоджувати кондиціонером приміщення не нижче ніж до 23˚С.
Дрова
Киянин Микола мешкає у приватному будинку, який опалює котлом із теплоакумулятором. Минулого сезону для того, щоб обігріти 160 м², він витратив близько 6 м³ дров. Зазвичай на таку площу йде до 9 кубів, але торік зима була м’якою.
Господар купує вже порізані дрова твердих порід (дуб, граб). За кубічний метр у середньому віддає 3200 грн. Заготовляє деревину влітку, оскільки тоді ціни нижчі за сезонні.
«Раніше будь-який пакунок, картон чи просто папір доводилось викидати, а зараз це все вирушає в топку. Я навіть чеки з магазину використовую для розпалювання каміна, будь-який папірець згодиться для опалення», — розповідає чоловік.
Торік у жовтні в Україні запустили державний інтернет-магазин «ДроваЄ». Завдяки інтерактивній мапі можна швидко знайти найближчий до вас лісгосп, а також переглянути ціни, які різняться залежно від регіону. Багато чого залежить від категорії деревини, витрат на заготівлю і транспортування. Насайті детально розписана різниця між дровами, їхні характеристики, а також поради щодо використання.
Прогноз синоптиків
За попередніми прогнозами від wisemeteo, зима в Україні буде теплою і переважно сухою. Середньодобова температура, ймовірно, буде дещо нижчою, ніж минулого сезону, і коливатиметься від 2°C на півдні до мінус кількох градусів на півночі. Максимально низькі температури прогнозують у межах від -8°C до -12°C.
Як підготувати власну оселю
Мешканці будинку на Микільсько-Ботанічній вулиці в Києві, як і всі українці, торішньої зими годинами сиділи без світла і тепла. Врятувало те, що перед опалювальним сезоном у домі частково замінили теплопостачальні труби, 80% вікон у підʼїздах, а також встановили додаткові тамбурні двері на перших поверхах. Голова ОСББ, професійний інженер Юрій Давидовський каже, що це допомогло підняти середню температуру у квартирах на кілька градусів.
Він радить до початку холодів перевірити підвали. Стіни там нерідко мають тріщини, і через це будинок втрачає тепло. А втім, найчастіше тепло у старих будинках «тікає» через стіни й дах. А термоізоляція, яка могла б розв'язати цю проблему, дуже дорога.
Удома слід перевірити кріплення та ущільнювачі на вікнах, щоб не було протягів. Старі дерев’яні вікна краще замінити на металопластик або ж ретельно заклеїти щілини.
Попіклуйтесь, аби вхідні та міжкімнатні двері щільно зачинялися. Стіни за батареями обклейте тепловідбивним матеріалом.
Подбайте про альтернативні джерела тепла: у квартирі це може бути кондиціонер, конвекторний чи масляний обігрівач, а для приватного будинку згодиться піч, твердопаливний котел чи генератор. Зважайте на розміри вашого помешкання та потужність приладів.
На випадок надзвичайної ситуації обговоріть із друзями, родичами чи сусідами план дій та домовтесь про взаємодопомогу.
Автор: Кирило Бондаренко