Злободенні теми в обгортці мильної опери: чому всі говорять про новий серіал «Бриджертони»

Маніфест фемінізму чи мильна опера?

Новий хіт Netflix — екранізація серії книг Джулії Квін, виданих на початку нульових. Місцями твори авторки скидаються на романи Джейн Остін: дія також відбувається в епоху Регентства, а сюжет обертається навколо справ сердешних.

Та Квін приписують переосмислення жанру дамського роману, адже стосунки в її творах побудовані на повазі та щирих почуттях, а не лише на відповідності соціальних статусів та холодному розрахунку.

1813 рік, 21-річна Дафна — одна з восьми дітей у заможному сімействі Бриджертонів. Найстарша донька, вона має першою вийти заміж і поспішає на перший у житті бал, який відкриває щорічний «ярмарок наречених». Дафна розумна, гарна та мріє про шлюб по любові.

Дівчина стає однією з фавориток сезону, до неї прикута увага чоловіків та головної місцевої пліткарки, що інкогніто видає брошуру світської хроніки. Авторка з псевдонімом «леді Віслдаун» одразу ж помічає хімію, що виникає між Дафною та загадковим герцогом Гастинґським — головною чоловічою мішенню на передвесільному полюванні.

Маємо зав’язку традиційного жіночого роману, але в осучасненому антуражі. Тут на балах танцюють під оркестровки Біллі Айліш та Аріани Ґранде, головний місцевий таблоїд скидається на анонімний телеграм-канал, а оглядини наречених нагадують нескінченні свайпи в Тіндері. З-поміж сонму традиційних для жанру жіночих образів вирізняється, наприклад, сестра головної героїні Елоїз, що не відчуває покликання бути берегинею вогнища, або ж її товаришка Пенелопа, яку ми постійно бачимо з книгою. Окрім феміністичної злободенности, серіал ставить також проблеми аб’юзу, репродуктивного тиску — не надто притаманних жанру тем.

Чому саме колір шкіри?

Сучасну репрезентацію забезпечив і вибір виконавців ролей. Шоураннерка Шонда Раймз («Анатомія пристрасті») використала техніку «сліпого» кастингу, під час якого на вибір актора не впливають колір шкіри або ж раса.

Продюсери проєкту пояснюють, що прагнули до зображення світу, в якому живемо сьогодні: «Колір і раса — це така ж частина нашої розмови, як соціальний клас, стать та сексуальність».

І поки медіа пишуть про це як нову норму, а «Оскар» буквально зобов’язує брати в каст чи на знімальний майданчик представників національних меншин, людей в інтернеті це продовжує неабияк турбувати.

Як і у випадку з рімейком діснеївської «Русалоньки» (на головну роль затвердили темношкіру акторку), постановкою «Гаррі Поттер і Прокляте дитя» (дорослу Герміону Грейнджер грала — жах! — африканка), «Бриджертони» спровокували хвилю хейту з расистським відтінком в інтернеті (особливо в російськомовному сегменті). Прецеденту присвячений ґрунтовний матеріал кіножурналістки Марії Кувшинової, в якому вона ставить дуже незручне для багатьох питання: чому в гонитві за так званою історичною правдивістю авдиторію й досі найбільше тригерить саме колір шкіри?

«Чому ви можете прийняти “неавтентичну” білизну зубів, але не можете прийняти “неавтентичний” колір шкіри? Чому для вас важливіше, що у запрошеної на роль Русалоньки актриси Холлі Бейлі темний колір шкіри, а не те, що вона, наприклад, чудово співає? І як називається упередження, за якого колір шкіри є першою й останньої характеристикою людини?»

На щастя, одночасно з цим театром абсурду, мережа й шаленіє від виконавця головної чоловічої ролі в «Бриджертонах» — лондонського актора зімбабвійського походження Реге-Жана Пейджа. А поки герцог Гастинґський зухвало краде серця глядачок, твіттер марить кандидатурою Реге на роль наступного Джеймса Бонда. Схрестили пальці!

Не просто секс

Еротики в серіалі багато. І це ще одна принципова відмінність «Бриджертонів» від традиційної костюмованої драми епохи Регентства, де найсексуальнішим моментом був би випадковий дотик рук чи сповнений пристрасті погляд.

Секс в серіалі є важливим виражальним засобом, що допомагає, зокрема, розкрити образ головної героїні — Дафни Бриджертон. Що розкутішою вона стає впродовж сезону, то більше має сили та контролю над своїм життям. Акторка Фібі Дайневор, до речі, називає свою героїню «феміністкою, що народилася не в той час» і тішиться, що завдяки Дафні сексуальність у «Бриджертонах» має й жіночу оптику також.

Всі еротичні сцени в серіалі були поставлені та ретельно пропрацьовані заздалегідь під наглядом інтимного координатора. Ця посада вже давно не рідкість на західних знімальних майданчиках. Координатори слідкують також, щоб сцени сексу були зафільмовані без дискомфорту для учасників процесу. Тож пристрасть між Дафною та Саймоном — ніщо інше, як чудова акторська гра.

Але й тут не обійшлося без скандалу. Аби розповісти, що до чого, маємо вдатися у певні деталі сюжету, тож будьте готові до спойлерів.

Річ у тім, що головний герой через жорстокість батька присягнув ніколи не мати дітей — щоб не продовжувати рід герцогів Гастинґських. Але дружині він каже, що не може мати дітей, і вдається до перерваного статевого акту як контрацепції. У Дафни ж через брак сексуальної освіти це спочатку не викликає підозри, але щойно дівчина усвідомлює, що Саймон не є до кінця чесним, відбувається зміна позицій у прямому та переносному сенсі.

Хтось у цьому вбачає цілком виправданий з етичного погляду крок — адже брехня Саймона унеможливлювала свідому згоду на шлюб і секс з боку Дафни. А хтось визначає сцену, в якій дружина бере на себе ініціативу, як зґвалтування.

Авторка романів Джулія Квін дивується, що увагу на цю сцену звернули тільки зараз. І потішилася тому, що тепер важливість згоди на секс розуміють набагато більше людей, ніж коли книга вийшла.

Чому це хіт?

Бум навколо «Бриджертонів» частково зумовлений тим, що під капотом цієї, на перший погляд, типової мильної опери ховається актуальне і глибоке висловлювання. Та найголовніше, популярність серіалу — прямий доказ того, що суспільство втомилося від драм і важких тем. Те, що було потрібно глядачам наприкінці важкого 2020-го — це зануритися у світ придворних інтриг, помилуватися витонченими сукнями та еротичними сценами.

Серія книжок має вісім томів, кожний з яких присвячений окремому нащадку родини Бриджертонів. Отже, є всі шанси, що ми побачимо аж вісім сезонів цього страшенно адиктивного видовища. Наступний уже анонсовано.