ЗМІ припустили, що Німеччина закрила авіапростір для британських поставок зброї в Україну. У Лондоні спростували
В Міністерстві оборони Великої Британії спростували припущення низки ЗМІ, що Німеччина закрила повітряний простір для британських літаків, які напередодні поставили зброю в Україну.
Такий коментар у Міноборони Великої Британії дали журналісту Bild Юліану Рьопке.
«Німеччина не відмовила у доступі до свого повітряного простору, оскільки Велика Британія не подавала запит. Між Великою Британією та Німеччиною не було жодних суперечок щодо цього», — сказали журналісту у Міноборони.
Водночас там не відповіли на запитання, чому напередодні британські військові літаки доставили протитанкове озброєння Києву, облетівши найкоротший шлях через територію Німеччини.
Постачання зброї
Велика Британія на тлі загрози вторгнення російських військових вирішила постачати Україні оборонне протитанкове озброєння, а напередодні до Києва вже прибули перші військові літаки зі зброєю.
Міністерство оборони Великої Британії не уточнює, скільки та яку саме зброю постачатимуть Україні, однак експерти кажуть, що йдеться, найімовірніше, про новітні ручні протитанкові гранатомети. Їхня дальність сягає кількох сотень метрів; вони можуть вивести з ладу танк, якщо влучать у нього згори. Менше з тим, ця зброя не така потужна, як ракети Javelin, які Україні постачають США.
Російська загроза
Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов 21 листопада заявив, що Росія готується до можливої атаки на схід і південь України в січні-лютому 2022 року. За даними розвідки, біля кордонів України перебувають 92 тисячі російських військових.
Спершу в Росії інформацію про загрозу нападу на Україну називали штучно створеною істерикою. Проте вже 18 грудня у Москві продемонстрували нову риторику.
Заступник голови Міністерства закордонних справ Олександр Грушко заявив, що якщо Захід не сприйматиме серйозно запропоновані Москвою «гарантії безпеки», які передбачають невступ України в НАТО, то Росія застосує «військово-технічну альтернативу».
На тлі можливого загострення російської агресії президенти США та РФ на початку й наприкінці грудня провели переговори.
А втім, за їхніми підсумками кожен лишився при своєму: у Білому домі наполягали на зменшенні напруженості з Україною та попереджали про «рішучу відповідь», натомість у Кремлі вимагали затвердження так званих гарантій безпеки з боку США та НАТО і заявляли, що Байден нібито обіцяв не розміщувати в Україні ударне наступальне озброєння.
Після цього переговори щодо «гарантій безпеки», які Москва хоче отримати від Заходу, перейшли на рівень делегацій США та Росії.