У Львові встановлять нову пам’ятну дошку режисерці Ларисі Шепітько замість декомунізованої
У Львові в межах декомунізації знесли меморіальну таблицю, присвячену радянській режисерці Ларисі Шепітько, яка у 1978 році отримала «Золотого Ведмедя» Берлінського кінофестивалю. Це викликало обурення в соціальних мережах. Після цього міська рада пояснила, що планує встановити нову дошку.
Про це повідомляється на сайті Львівської міської ради.
Таблицю на честь режисерки, встановлену на одному з будинків по вулиці Ковжуна, що в центрі Львова, демонтували 30 вересня після «численних звернень громадськості», пояснювали раніше у міськраді.
У Галицькій районній адміністрації планували перевезти демонтовану дошку до музею тоталітарних режимів «Територія терору».
Однак у соціальних мережах виникла дискусія щодо цього рішення. Так, археолог та доктор історичних наук Микола Бандрівський назвав демонтаж — неповагою до української культури. А за словами музиканта та письменника Артема Ляховича, для декомунізації таблиці не було «жодних зрозумілих підстав».
Перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, реагуючи на дописи у соціальних мережах, пояснив, що рішення про демонтаж «неналежно прокомунікували».
За його словами, влада не відмовляється від вшанування Шепітько, а навпаки — вирішила оновити таблицю, щоб «вона гідно представляла режисерку».
«Так, таблицю демонтували, але лише тому, що на ній були згадані радянські нагороди та формулювання як головну заслугу, які не відповідають сучасному баченню та історичній правді», — зазначив Москаленко.
Він додав, що у новому варіанті акцент зроблять на внесок у розвиток українського кінематографа та підкреслять зв’язок режисерки зі Львовом.
Нову таблицю обіцяють виконати у єдиному стилі з іншими пам’ятними дошками, які Львівська міська рада зараз розробляє за оновленим міським брендбуком, та встановити на тому самому місці.
Більше про Шепітько
Лариса Шепітько народилася у Бахмуті в 1938 році, навчалася у Львові, а згодом вивчала кінорежисуру під керівництвом Олександра Довженка.
Її першим повнометражним фільмом стала дипломна робота «Спека» (1963) за повістю киргизького письменника Чингіза Айтматова «Верблюжі очі». Стрічку відзначили премією за дебют на міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах.
Найвідомішою стрічкою режисерки є фільм «Сходження» (1976), нагороджений «Золотим ведмедем» Берлінського кінофестивалю у Західному Берліні. Це перший радянський фільм, який відзначити такою нагородою. Драма за повістю Василя Бикова розповідає про радянських партизанів в окупованій нацистами Білорусі, один з яких пішов на зраду.
Шепітько також має нагороди Венеційського кінофестивалю та відзначена Державною премією СРСР (посмертно).
Режисерка загинула 2 липня 1979 року у віці 41 року в автомобільній катастрофі під час підготовки фільму «Прощання». Цей фільм завершив її чоловік, режисер Елем Клімов.