Майже половина українських біженців хочуть отримати нове громадянство, дехто вже подав документи — опитування

Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій «Форум».

Так, радше або повністю задоволені своїми нинішніми умовами проживання у Німеччині, Польщі та Чехії 66% українських біженців. Щоправда, з них повністю задоволені лише 28%, а ось решта 38% — радше задоволена. Натомість незадоволені умовами життя 26% респондентів.

А втім, 45% опитаних зізналися, що загалом хотіли б отримати громадянство іншої країни, хоча ще й не подавали документи. Водночас 7% респондентів стверджують, що вже мають громадянство іншої країни, а 12% подали документи й чекають на рішення.

Не подавали документи на отримання нового громадянства й не планують цього робити 34% опитаних українських біженців у Німеччині, Польщі та Чехії.

За яких умов біженці готові повернутися в Україну?

Як зазначили автори опитування, найімовірніше, можуть повернутися ті, хто водночас не має і не подавав документи на громадянство іншої країни, не повністю задоволені умовами життя в новій країні та висловлюють певні умови для повернення.

Так, найпоширенішою умовою для повернення є нормальна робота критичної інфраструктури (34%) і безпека (34%). Далі респонденти казали про житлове питання (26%) та завершення війни (26%). Дещо менше йшлося про можливість знайти роботу (16%) та умови для дітей відвідувати садок чи школу (13%).

Відповідно до такого підходу рівно половина респондентів (50%) готові повернутися в Україну. Проте відповіді на інші запитання змусили соціологів дійти висновку, що ця цифра є радше оптимістичним сценарієм.

Так, респондентів запитали про інтерес до новин та останніх подій у житті України. 56% відповіли, що отримують інформацію про Україну. 11% опитаних сказали, що їм «важко відповісти», а 34% зізналися, що не цікавляться інформацією про Україну.

Якби в Україні були оголошені парламентські вибори, то радше або однозначно голосував би 31% біженців. Ще 33% відповіли «важко сказати напевно, 50 на 50». Решта радше або однозначно не голосували б.

Якою мовою вдома спілкуються біженці?

Також у респондентів поцікавилися, якою мовою вони спілкуються вдома. 57% відповіли, що здебільшого українською. Натомість переважно російською спілкуються 19% опитаних, а двома мовами однаковою мірою — 21%. Ще 3% спілкуються мовою країни, у якій зараз проживають.

Біженці втрачають зв’язок з Україною

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, підсумовуючи результати опитування, зазначив, що значна частина українських біженців втрачають або вже втратили зв’язок з Україною. 

«На жаль, це було абсолютно очікувано, і в будь-якому разі ми б утратили частину громадян. Проте відкритим лишається питання, яку ж частину громадян можна буде повернути і що варто для цього робити», — зауважив він.

За його словами, з одного боку, держава, українське громадянське суспільство та прості громадяни мають відіграти свою роль у підтриманні контакту з громадянами за кордоном. А з іншого боку, комунікація не може бути односторонньою, тобто українці за кордоном також повинні докладати зусиль для збереження зв’язку з Україною, пояснив Грушецький.

Методологія опитування

Опитування проводилося упродовж 20-26 квітня методом онлайн-інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted web interviews, CAWI). Загалом опитали 801 респондента від 18 років і старших, що виїхали з України після 24 лютого 2022 року й наразі мешкають у Німеччині, Польщі та Чехії. Теоретична статистична похибка вибірки не перевищує 3,5%.