Командир гнобить? Кому поскаржитися?
«От нехай боєць спробує поскаржитися на командира. У того така влада, що він за це солдата може місяцями тримати в окопі. Або звинуватить його у невиконанні наказу — а це для підлеглого ст. 402 ККУ — від 5 до 10 років увʼязненнякримінальна відповідальність і увʼязнення. Командир може цілий підрозділ загнобити, бо у нього ніякої відповідальності перед бійцями.
Нам зараз в армії треба створити паритет відповідальності командирів і підлеглих. Поки що командири відчувають свою безкарність, а тому й виникають випадки їхнього свавілля. Приміром, в одній з бригад, у якій служили, ми поскаржилися на корумпованість свого командира — і вилетіли з неї», — говорять військовослужбовці ЗСУ Данило і Кирило Яковлеви.
Вони — консультанти ТСК з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України в Міністерстві оборони України, Збройних силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцямиТимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка розслідує факти порушення законодавства щодо військовослужбовців у ЗСУ та інших силових структурах.
«До ВР надходило дуже багато скарг від військовослужбовців про відсутність можливості захистити свої права перед командуванням. Тому у вересні 2023 року Рада своєю Постановою створила відповідну ТСК. Комісія вивчила ситуацію й у підсумку запропонувала кілька законопроєктів, які, на нашу думку, допоможуть розв'язати наявні проблеми. Зокрема, у законопроєкті №11-076 йдеться про розширення та захист прав військовослужбовців, посилення відповідальності командирів за явно злочинні накази», — зауважує керівниця ТСК, народна депутатка Анна Скороход.
За словами парламентарки, законопроєкт передбачає не лише можливість подання колективних скарг бійців на командира, а й відсторонення його від керування підрозділом.
На які дії командирів найчастіше скаржаться бійці, як розв'язуються їхні проблеми сьогодні та що пропонує ТСК у своєму законопроєкті — зʼясовувало hromadske.
Примус і вимагання грошей
Сьогодні військовослужбовець може подати скаргу на імʼя вищого командира або звернутися до суду.
«Але це не зовсім працює. Усі скарги, які приходять на частину від військовослужбовця, розглядає сама частина. Це нонсенс. Бо розглядати має вище військове командування або окрема комісія, щоб розслідування було об’єктивним, щоб не виникало кругової поруки, щоб боєць, який поскаржився, не ставав заручником ситуації», — пояснює Анна Скороход.
Військовослужбовець може також поскаржитися на гарячу лінію Міноборони.
«Це зовсім не працює. Коли на одному із засідань ТсК народні депутати захотіли додзвонитися на гарячу лінію МО, вони не змогли це зробити. Їм ніхто не відповів. На сьогодні ТСК — реально єдина інстанція, куди військові можуть звернутися зі скаргою», — стверджують брати Яковлеви.
За словами депутатки, від початку роботи ТСК отримала понад 3 тисячі скарг від військовослужбовців. Велика частина — колективні, іноді підписані сотнею бійців.
Найчастіше військові скаржаться на недоотримання виплат або отримання їх не в повному обсязі, на вимагання коштів за відпустки, за проходження ВЛК чи можливість піти у звільнення, на знущання з особового складу, на накази, виконання яких загрожує загибеллю підрозділу.
«Була, наприклад, колективна скарга на командира, що бійців, які мають контузії та інші проблеми зі здоров'ям, він не скеровує на лікарський огляд, а примушує виконувати бойові завдання. Знайшовся командир, який вимагав від підлеглих гроші на тій підставі, що, мовляв, бійці більше за нього заробляють, тож мають скинутися йому. Інший пропонував відкупитися від участі у бойових завданнях.
Або командир наказує виконати завдання, яке за наявних умов реалізувати неможливо. От ми з братом — снайпери. Був випадок, коли ми пояснювали командиру, що на цій місцевості снайперську позицію не облаштуєш. А він нам: “Залізьте на дерево і стріляйте”. Нормально?
Або хлопці з нашого підрозділу ледь не загинули під Купʼянськом, тому що командир не готував операцію. Нам просто сказали: “Ідіть, там на місці розберетеся”», — розповідає Данило Яковлев.
Не бог, а побратим
Конфлікти між підлеглими та командирами, кажуть Яковлеви, виникають часом через те, що військовослужбовці не знають вимог Статутів ЗСУ, особливо Дисциплінарного.
«Сьогодні у підготовчих центрах більше уваги приділяють бойовому вишколу. Але треба вимагати від військовослужбовців знання своїх прав та обов'язків, знання юридичних аспектів військової служби. Приміром, щоб після закінчення навчання вони складали відповідний тест. Ясно, що для бійців це буде додаткове навантаження і вони його саботуватимуть. Але треба запропонувати їм прийнятний варіант, скажімо, якісь тематичні відеоролики про те, як уникати конфліктних ситуацій між командиром і бійцем, як їх розв'язувати», — переконаний Данило Яковлев.
Та й самі Статути недосконалі. В них залишилися радянські пережитки, які просто знищують особовий склад. І йдеться не лише про шикування підрозділу на відкритій території для оголошення наказів та перетворення його в легку ціль для російських дронів. Ідеться про сам дух стосунків між командиром та підлеглими.
Що це означає, розшифровують брати Яковлеви: «Ще з радянських часів в армії прижилося оце: “я начальник — ти дурень”, “команди думати не було”, або “я наказав, а ти мусиш зробити, і мене не цікавить, як ти це зробиш”. Є командири, які поводяться з підлеглими, як боги, що завжди мають рацію».
Армійська схема: «Я начальник — ти дурень»
За словами Яковлевих, реформа в армії у багатьох аспектах звелася до заміни Трьохколірний військовий камуфляж, який розробили в Радянському Союзі«дубка» на піксель. А в глибинних своїх засадах армія залишається дуже консервативною. Наприклад, сьогодні в ЗСУ приходять люди з гарною освітою, активною громадянською позицією, чималими заробітками та високим фаховим рівнем у цивільному житті. Ці люди мають почуття гідності й самоповагу. І вони не сприймають схему «я начальник — ти дурень». Але саме ці люди стають підлеглими командирів, велика частина яких вихована в радянських традиціях гноблення. Звідси конфлікт, у якому підлеглий завчасно програє, бо не має важелів упливу на свого командира. Реформа армії — це і реформа стосунків у системі командир — підлеглий: у їхній основі мають бути бойове побратимство й довіра.
Працюючи консультантами ТСК, Яковлеви звернули увагу, що на командирів Третьої штурмової, «Азову», 13 бригади НГУ «Хартія», підрозділів ГУР жодного разу не надходили скарги. Отже, порозуміння командирів і підлеглих можливе?
«Ми з братом у 2014-2017 роках воювали в “Азові”. Так от, там є гаряча лінія для бійців — вони можуть зателефонувати у штаб бригади й висловити свою думку з того чи іншого питання. В “Азові” є хорунжа служба, яка опікується різноманітними потребами особового складу — аж до лекцій, спортивних змагань, тренінгів, сеансів масажу. Там можна підійти до будь-якого командира та висловити своє незадоволення — і командир сприймає це як спільну проблему, а не факт непокори. Але скарги в “Азові” — це про парові котлети замість смажених і про можливість пити чай без цукру, бо солодкий не всім до вподоби. Буквально. Адже усе в підрозділі підпорядковане тому, щоб жодні проблеми не заважали бійцю тренуватися і воювати», — розповідає Кирило Яковлев.
На переконання братів, якби в усіх військових частинах командування так опікувалося бійцями, як в «Азові» чи в ГУР, не було би скарг і військовозобовʼязані не боялися б мобілізації.
Що пропонує законопроєкт?
Він дає можливість підрозділам подавати колективні скарги на командира і висловлювати йому недовіру. Таку скаргу мають підписати щонайменше 60% особового складу підрозділу або військової частини. Розглядати її повинна створена урядом Міжвідомча комісія. Скаргу пропонується невідкладно реєструвати в журналі обліку або в системі електронного документообігу. На час розгляду скарги в комісії командира пропонують відсторонити від виконання повноважень.
Одночасно таку саму скаргу бійці мають надіслати командиру своєї частини, якщо ж вони скаржаться на нього — то командувачу певного виду сил ЗСУ чи іншої силової структури.
Комісія має розглянути скаргу за 10-30 днів. Якщо факти підтвердяться, то командира покарають службовим обмеженням на строк від 1 до 4 років (законопроєкт не розшифровує, у чому це обмеження може полягати) і позбавлять його офіцерського звання.
А якщо скарга не підтвердиться? Як у ситуації з поданням колективної скарги уникнути анархії з боку підлеглих
Законопроєкт дає відповідь на це питання: «Колективне звернення не буде розглядатися, якщо воно зумовлене небажанням підлеглих виконувати законний наказ командира».
Але ж поки комісія розбереться в законності наказу та бажаннях підлеглих, командир муситиме потерпати від тимчасового відсторонення. Про це в законопроєкті взагалі не йдеться.
«Комісія розбереться», — запевняє Анна Скороход.
Увага до конкретного бійця
Інколи підлеглий пише скаргу через байдужість командира до його особистих чи службових проблем. Мовляв, подав командиру рапорт, а той його ігнорує. Щоб таких ситуацій не виникало, законопроєкт пропонує ось що: звернення мають надходити до командира в письмовому вигляді — їх підлеглі подають особисто, поштою чи в електронній формі. Командир реєструє рапорт упродовж доби й безпосередньо на ньому ставить відмітку: коли документ надійшов і хто саме його прийняв. Для певності підлеглий може цю відмітку сфотографувати.
Час розгляду звернення — 10-30 днів. Якщо йдеться про скерування підлеглого на проходження ВЛК, надання відпустки за сімейними обставинами та інші нагальні ситуації, — то 48 годин. Командир письмово повідомляє підлеглого про результат розгляду. Якщо він негативний, командир мусить вмотивовано пояснити, чому неможливо задовольнити звернення.
Яка відмова може вважатися вмотивованою? І що заважатиме командирові вимагати хабаря від підлеглого за позитивний результат рапорту?
Скидається на те, що у розв'язанні індивідуальних проблем законопроєкт однаково залишає підлеглого сам на сам з безпосередніми командирами.
«Скарга підлеглого свідчить, що в підрозділі є проблеми. Ми повинні створити юридичні механізми для унеможливлення і вирішення цих проблем», — говорить голова ТСК Анна Скороход.
За її словами, законопроєкт №11076 потрібно розглядати в контексті інших проєктів закону, до розробки яких долучилася ТСК.
А поки депутати працюють над законопроєктами, військовослужбовці можуть поскаржитися в ТСК, написавши на електронну пошту helptskvr@gmail.com.
Анонімні скарги не розглядаються. Потрібно чітко написати власне прізвище, імʼя, по батькові, номер своєї частини і звання, прізвище, посаду командира, на якого скаржитесь. ТСК гарантує, що командир не дізнається, хто саме на нього поскаржився.