Чому діти в окупації вступають до російських вишів

«Агресор хоче захопити не тільки нашу територію, а й наших дітей. росіяни вважають, що українські діти мають стати новою генерацією для армії рф, щоб продовжувати війну проти нашої держави», — заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Від 2014 року росія намагається стерти національну ідентичність у дітей, які живуть в окупації. У Донецьку, Луганську та Криму виросло вже покоління учнів, для яких на першому дзвонику не звучав український гімн. Після повномасштабного вторгнення кількість таких школярів зросла. Тож маємо докладати всіх можливих зусиль, аби під час війни наша молодь виїжджала з тимчасово окупованих територій і вступала до українських закладів вищої освіти.

А втім, нещодавнє дослідження показало значне зменшення кількості абітурієнтів із Криму, які під час великої війни обирають вищу освіту на підконтрольній Україні території. Так, у 2023 році це було лише 86 вступників проти 397 у 2020-му. Це свідчить про наявність проблем, які впливають на рішення української молоді покинути окупований дім.

Чому наша влада недостатньо бореться за дітей в окупації та що потрібно змінювати, аби росіяни не стерли українську ідентичність на ТОТ — у матеріалі hromadske.

Чому вступ до українських вишів — це важливо?

За даними центру громадянської просвіти «Альменда», на тимчасово окупованій території нині перебувають понад 615 тисяч дітей шкільного віку, які мають обмежений доступ до української освіти.

«Навчання в українських закладах освіти, навіть дистанційне, дає змогу інтегрувати дітей з ТОТ у наше суспільство, впливати на формування їхньої системи цінностей, витягувати їх із середовища впливу антиукраїнської пропаганди та дезінформації», — йдеться у звіті до опитування, яке проводила «Альменда».

Крім того, така молодь може стати прикладом наслідування для інших дітей, які залишаються в окупації. А ще — у майбутньому саме вони допомагатимуть відновлювати міста і села після деокупації. Йдеться не лише про відбудову міст і сіл, а й про гуманітарну складову, підприємництво, культура й ту ж таки освіту.

У центрі громадянської просвіти зазначають, що Україна від початку війни й дотепер формує державну політику, створює нормативні акти, які мають забезпечити доступ до української освіти й усунути дискримінацію, створену окупаційною владою. Водночас зробленого все ще недостатньо.

Український уряд за майже 10 років не виробив комплексного підходу забезпечення освітніх прав мешканців ТОТ, а окремі ініціативи, які втілювали хаотично й безсистемно, не можуть покрити всі виклики, з якими стикаються мешканці ТОТ, намагаючись реалізувати своє конституційне право на освіту.Зі звіту центру громадянської просвіти «Альменда»

Від 2014 до 2016 року Україна взагалі не мала політик для підтримки вступників з окупованих територій. Маючи обмежений доступ до української середньої освіти, вони мусили на загальних засадах вступати до вишів. Тобто про умови для інтеграції в наш освітній простір тоді взагалі не йшлося.

Від 2016-го Україна запровадила квоти й пільги для вступу абітурієнтів з тимчасово окупованих територій. Ще через 5 років почали діяти освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» на базі закладів вищої або фахової передвищої освіти. Їхня мета — допомогти молоді з окупованих територій.

А втім, кількість абітурієнтів з ТОТ стає дедалі меншою, а зараз критично мала, — заявив нещодавно Те саме, що уповноважений ВР з прав людини — державний правозахисник, якого призначає Верховна Радаомбудсмен Лубінець на заході «Освітній компас на українське майбутнє для молоді з ТОТ». Там і презентували звіт від «Альменди».

Наслідки «промивання мізків» уже помітні?

У 2023 році до українських закладів вищої освіти вступили Згідно з даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти3675 дітей із ТОТ. Це 1,7% від загальної кількості зарахованих на освітній рівень «бакалавр» у 2023 році.

Слід зазначити, що офіційно не можна підрахувати, скільки учнів випустилися зі шкіл в окупації. У тому ж Криму, як заявляла окупаційна влада, до українських ЗВО вступило тільки пів відсотка випускників.

Переважна ж більшість вступників із ТОТ наразі — з територій, які росія окупувала після 24 лютого 2022 року. А от абітурієнтів з українських регіонів, які під контролем росії ще з 2014 року, зараз майже немає.

«Це пояснюється тривалістю їхнього перебування в тимчасовій окупації під упливом російської пропаганди, тиском і залякуванням окупаційної влади, асиміляційними процесами і втратою громадянської та національної ідентичності в дітей та їхніх батьків», — пояснюють автори звіту.

З якими проблемами стикаються вступники?

Лубінець зазначив, що Офіс омбудсмена відвідав профільні освітні центри. Під час спілкування з абітурієнтами з'ясувалося, що вони мають сумнів щодо вибору освіти на підконтрольний Україні території, оскільки заради цього доводиться долати тяжкий шлях через треті країни. Це і безпекові ризики, і фінансові витрати.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини звертає увагу ще на одну проблему — «підвішений статус» та відсутність певності в освітньому майбутньому:

«Раніше від 34% до 56% вступників з ТОТ були зараховані на бюджет. Для нових абітурієнтів фактично немає гарантії вступу на безоплатній основі. І це основне питання, з яким стикаються наші абітурієнти. Більша частина з них сподівається, що навчатиметься безоплатно».

Омбудсмен наголошує, що тим часом росія впровадила цілу систему оповіщення потенційних абітурієнтів з окупованих територій — їм пропонують навчання на бюджеті, працевлаштування та навіть програми отримання житла.

Діти обиратимуть між тими умовами, які можуть запропонувати Україна та рф. Це при тому, що лише для виїзду в Україну треба подолати величезний шлях. Тому аргументів від України має бути більше.Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини

У звіті «Альменди» йдеться про те, що опитані вступники були мотивовані виїхати на підконтрольні території, зокрема, задля збереження ідентичності, відчуття належності до українського народу й держави. Крім того, бачили життя на непідконтрольній території менш перспективним, а для когось була важливою легітимність українських освітніх документів.

Водночас вони стикалися з багатьма проблемами: недоступність деякої інформації, невизнання документів про освіту в окупації, складна процедура оформлення, важкий виїзд із ТОТ, упереджене ставлення вже на підконтрольній території.

Дмитро Лубінець зауважив, що абітурієнти з ТОТ зі зрозумілих причин мають обмежені знання з таких предметів як українська мова й історія України. Вони ж нині є основою для вступу до закладів освіти.

До слова, у Донецьку від 2020 року окупанти взагалі прибрали українську мову з програми. Тим часом близько 50% українських закладів освіти не проводять підготовчі курси для вступників з ТОТ, — підкреслив Лубінець одну з проблем вступників.

«Наразі створення освітніх центрів "Крим-Україна", "Донбас-Україна" не є достатнім. Їх необхідно постійно вдосконалювати та розвивати відповідно до нових викликів», — наголошує омбудсмен.

Важлива і фінансова складова, бо для виїзду потрібні чималі гроші. А потім виникають питання з проживанням: чи вистачатиме місця у студентських гуртожитках, як орендувати квартиру? На це все їм також доведеться шукати кошти, якщо на бюджет вступити все ж не вийде.

То що робити державі?

Офіс уповноваженого Верховної Ради надав рекомендації для Міністерства освіти і науки — зокрема, створити окремий структурний підрозділ у МОН, сферою діяльності якого має бути забезпечення освітою дітей з тимчасово окупованих територій. До його роботи радять залучити й дітей, які колись вирішили приїхати з ТОТ, аби вступити до українських вишів. Бо лише вони мають такий унікальний досвід, який можна розвинути й для інших.

Крім того, варто кардинально збільшити кількість бюджетних місць для дітей з ТОТ, — пропонує Лубінець.

«Зрозуміло, що це додаткове навантаження на держбюджет. Але ми можемо звертатися до наших міжнародних партнерів. На мою думку, якщо ми запустимо інформаційну кампанію про те, що 100% українських дітей, які виїдуть з ТОТ, навчатимуться на бюджеті, це буде основним критерієм, що повпливає на рішення щодо виїзду з окупації», — пояснив омбудсмен.

Він зазначив, що не менш важливо розвʼязати проблему з браком інформації та поширенням її на окупованій території. Цьому заважає, серед іншого, і те, що росія блокує українські сайти.

Треба поширювати інформацію. Родичі на підконтрольній території спілкуються з тими, хто в окупації. Коли буде масова інформаційна кампанія для дітей з ТОТ, це призведе до того, що інформація дійде і до них.Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини

Офіс омбудсмена також рекомендує Міністерству реінтеграції забезпечити безоплатне навчання зі стипендіальною підтримкою на підготовчих курсах тривалістю до року — з подальшим вступом.

А ще — запровадити окремі освітні курси для інтеграції в українське суспільство молоді, яка фактично все своє свідоме життя проживала під окупацією. Так само важливо проводити роботу з освітянами та школярами, щоб уникати випадків цькування дітей з ТОТ.  Лубінець зазначив, що до нього вже зверталися через булінг. Таких звернень поки небагато, але є тенденція до зростання кількості, що потребує гри на випередження.

Ще одна з рекомендацій — підтримка закладів освіти, які переїхали на підконтрольні території. Діти з ТОТ можуть вступати до таких вишів — їм буде легше, оскільки там їх ідентифікуватимуть як своїх за територіальним принципом і досвідом окупації, але водночас і як українців загалом.

На заході була присутня очільниця Мінреінтеграції Ірина Верещук. Посадовиця зазначила, що зараз формують бюджетні напрацювання на наступний рік, тож вона «бачить роботу, яку має провести».

Я розумію, що нам не вистачає координації на урядовому рівні. Уряд має розробити реінтеграційну програму та знайти кошти.Ірина Верещук, глава Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій

Що ж, визнання проблеми — перший крок до її розв’язання. Здається, цей процес зрушив з глухого кута і вийшов на рівень розробки повноцінної державної політики. Насамкінець омбудсмен Лубінець додав, що буде створена робоча група, яка працюватиме над цією програмою. До неї запрошені громадські організації та представники уряду.