Традицію львівського дзвонарства внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини України

Про це розповіли у МКІП.

Дзвони у Львові використовували для різних потреб, зокрема для оповіщення про найважливіші події в місті, заклику на релігійні служби, під час весіль, похоронів та інших церковних обрядів.

Серед мелодій, які внесли до переліку нематеріальної спадщини, є такі:  

• «Благовіст» — його виконують щодня перед церковними службами; 
• «Передзвін» — виконується на Великдень під час освячення пасок, під час святкування Вербної неділі, а також під час різних процесій, вінчання, хрестин;  
• мелодія для похорону;
• мелодія тривоги, оповіщення про стихійне лихо чи напад ворога.

«Дзвони перетворилися з простого засобу спілкування на вираження живої спадщини, а дзвонарство та традиції шанування дзвону стають проявом колективної ідентичності міста Львова. Особливістю традиції дзвонарства у Львові є соціальна та міжконфесійна злагодженість, адже дзвонарі сповідують принцип рівності та виконують свої обов’язки у різних конфесіях, формуючи толерантне середовище», — наголошують у МКІП.

Раніше, у червні, до переліку нематеріальної спадщини України внесли танець «Сербен», який виконують місцеві жителі села Чортовець на Івано-Франківщині.

А в лютому до цього переліку додали одразу чотири елементи — кримськотатарську традицію кавову традицію, танець кримських татар «Хайтарма», кашу «Зозуля», яку готують на Вінниччині, та приготування затірки у селі Крива Лука на Донеччині — підсоленого пшеничного тіста, яке не замішується, а затирається до розміру горошини або квасолини.