Танець «Кайтарма» та каша «Зозуля»: у переліку нематеріальної культурної спадщини України зʼявилися нові елементи

Про це повідомила пресслужба відомства.

Першим елементом, що поповнив перелік, є традиція приготування та споживання каші «Зозуля» на Вінниччині. Культура приготування унікальної страви з давніх-давен побутує в селі Дашківці та передається з покоління в покоління, розповіли у Якушинецькій громаді.

«Елемент гастроспадщини живий і готується господинями вже понад три покоління у повсякденному житті. Ми вивчили рецептуру та не знайшли аналогів на теренах області», — розповідала представниця сільради Віта Степанова.

До каші додають пшоно, молоко, яйця, цукор, мак, вершкове масло та сіль. Як зауважив кулінар Євген Клопотенко, страву довго томлять у печі.

Також до списку потрапила традиція приготування затірки у селі Крива Лука на Донеччині. Затірка — підсолене пшеничне тісто, яке не замішується, а затирається до розміру горошини або квасолини. Страву варили в окропі, молоці чи м’ясному бульйоні, розповідала Юлія Філоненко з Кривої Луки, цитує «Вільне Радіо».

Голова краєзнавчої організації «Крила» з Кривої Луки Яна Синиця у коментарі ЗМІ на основі спогадів столітньої давнини казала, що затірка була дуже поширеною, її готували майже кожного дня.

Серед інших елементів — кавова традиція кримських татар.

Згідно з давніми традиціями, вживання кави супроводжує кожного господаря та господиню все їхнє життя. Це перетворилося на спеціальні ритуали, якими заведено вітати родичів, друзів та всілякого гостя, що відвідає дім кримськотатарської родини, пише «Кримськотатарський Ресурсний Центр». Ці ритуали набули спеціальних назв: саба к’авесі, келін к’авесі, байрам к’авесі та бет ювмаз к’авесі.

Існує основний рецепт приготування кави: спочатку кавові зерна треба розмолоти у дегирмені до пудри, пересипати суміш у джезве, після цього залити усе водою і залишити варитися до появи густої пінки.

Останньою позицією став традиційний танець кримських татар «Агир ава ве Кайтарма». За даними «Кримськотатарського Ресурсного Центру», це один із найвідоміших танців кримськотатарського народу, що у перекладі означає «повернення».

Основний малюнок танцю — коло, яке символізує циклічність процесів у природі, розвиток суспільства та історії по спіралі, повернення до витоків, нескінченність і безсмертя. Танець означає вічний рух життя і те, що всі кримські татари завжди повертаються додому, передає організація.

Відтепер громади мають вжити заходів щодо врахування рекомендацій та пропозицій Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Мінкульті стосовно забезпечення охорони елементів нематеріальної культурної спадщини.

Нині Мінкульт вніс до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України понад 88 елементів, серед яких є й ті, що стосуються новорічного циклу святкувань. А саме: традиційний обряд Маланка, традиція повіншування Василів та створення об’ємної сферичної різдвяної звізди.