Вселенський патріархат направив делегацію до України: шукатиме шляхи порозуміння між церквами

Про прибуття делегації повідомила Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні.

Зазначається, що делегація візьме участь у святкуваннях з нагоди 33-ї річниці Незалежності України, а окрему увагу приділить пошуку шляхів порозуміння між українськими православними.

До її складу увійшли троє українців за походженням: архієпископ Вінніпезький, митрополит УПЦ Канади Іларіон, митрополит Пісідійський Іов та патріарший диякон Епіфаній Камʼянович.

У Києві делегатів зустрів екзарх Вселенського патріарха, єпископ Команський Михаїл. Як повідомили у Ставропігії, одразу по приїзду члени делегації помолились в Андріївській церкві «за перемогу України, мужній український народ та церковний мир в Україні».

Цього самого дня президент Володимир Зеленський мав телефонну розмову зі Вселенським патріархом Варфоломієм, повідомили в Офісі глави держави.

Зеленський розповів Варфоломію про ухвалений Верховною Радою закон щодо «духовної незалежності» України, зазначивши, що росія «втрачає ще один важіль впливу на Україну та українців».

Водночас він запевнив Вселенського патріарха, що держава «забезпечуватиме зміцнення православ’я в Україні та сприятиме відкритому діалогу між церквами».

Що передувало?

Ще до ухвалення закону про заборону релігійних організацій, які пов’язані з росією, заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська та голова Держетнополітики Віктор Єленський зустрілися зі Вселенським Патріархом Варфоломієм. Він зауважив, що підтримує ініціативу щодо «духовної незалежності».

Згодом голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заперечував, що під час зустрічі обговорювали питання надання УПЦ МП екзархату у складі Константинопольської церкви. За словами Потураєва, це «абсолютно неможливо».

Законопроєкт «проти УПЦ МП»

У Верховній Раді ухвалили законопроєкт, який передбачає заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних із росією. Таким документом може бути припинена діяльність УПЦ МП.

Так, відповідальний орган має проводити релігієзнавчу експертизу організацій щодо підлеглості центрам упливу в рф. Якщо є порушення, релігійній організації видають припис, аби та їх усунула. Якщо організація порушить термін, щодо неї мають звернутися до адмінсуду з вимогою її «закрити».

Далі має відбутися суд, який вирішить, забороняти релігійну організацію чи ні. Під релігійною організацією мається на увазі не вся УПЦ МП загалом, а окремі юридичні особи, які її представляють. Тобто кожна окрема парафія, єпархія — і далі за церковно-адміністративною ієрархією. Станом на 2021 рік УПЦ МП мала 12,4 тисячі зареєстрованих організацій в Україні.

В УПЦ наголошували, що діють юридично в межах українського законодавства, а рішення назвали «розмитим». Мовляв, ідеться про московський патріархат, «а УПЦ, відповідно до всіх установчих документів, є самостійною, незалежною і не підпорядковується московському патріархату».

Після ухвалення законопроєкту в УПЦ МП заявили, що «Українська православна церква й надалі буде жити як істинна церква, а будь-які спроби її заборонити можуть призвести до дискредитації тих, хто цього прагне».