Кінець московського патріархату? Чи впорається держава з «українізацією» УПЦ
Крізь терен тисячі правок
Головною фігурою в реалізації закону «проти УПЦ МП» має стати Державна служба України з питань етнополітики та свободи совісті. Ця служба підпорядковується Кабінету міністрів, а з грудня 2022 року її очолює релігієзнавець Віктор Єленський. Саме ДЕСС проводитиме експертизу організацій — перевірятиме, чи підлеглі вони центрам впливу у рф.
«Служба причетна до розробки цього законопроєкту до першого читання. До другого читання ми через народних депутатів подали значну кількість правок і доповнень, які б більш конкретизували цей закон, зробили його дієвішим», — розповідає Віктор Єленський.
Директор ДЕСС певен, що на столі президента закон не затримається: «Думаю, він його невдовзі підпише, адже сам його й ініціював».
Так, президент Зеленський ще на початку грудня 2022-го після рішення Ради з нацбезпеки й оборони наказав Кабінету Міністрів розробити відповідний законопроєкт — а вже у січні 2023-го уряд подав його до Верховної Ради.
Він передбачає заборону релігійних організацій із центрами впливу в росії — як упевнені опитані hromadske фахівці, стосуватиметься це виключно Української православної церкви московського патріархату.
Втім, попри всю очевидну нагальність такого рішення, депутати не поспішали з його ухваленням. У першому читанні підтримати законопроєкт вдалося у жовтні 2023-го — до речі, тодішнє голосування також називали «історичним». А от другого читання довелося чекати ще 9 місяців — народні обранці додавали клопоту сотнями пропозицій правок, а деколи навіть блокували розгляд законопроєкту під час внутрішніх обговорень.
Звичайно, у депутатів було і своє бачення деяких проблем, тож вони внесли 1200 правок, і це ускладнило процес узгодження. Були дуже бурхливі дискусії.Віктор Єленський, голова ДЕСС
Архієрей Православної церкви України Євстрастій у розмові з hromadske поділився, що зрештою ухвалений закон має вигляд найкращого з можливого в наших суспільно-політичних реаліях. З ним погоджується і священник ПЦУ Георгій Коваленко: на його думку, фінальне рішення ретельно прописане та не є суперечливим.
На розрив з москвою — 9 місяців
Викорінювати російський слід з церков і соборів будуть поетапно. Після публікації закону ДЕСС розпочне релігієзнавчу експертизу організацій — їх перевірятимуть на підлеглість центрам впливу в росії.
Священник і ректор Відкритого православного університету Георгій Коваленко у коментарі hromadske зазначив: «Декого з фахівців служби я знаю особисто. Вони спроможні працювати багато та брати на себе відповідальність».
Парафіям, у яких виявлять порушення, видаватимуть приписи. Після цього парафії зможуть виконати вимоги самостійно.
Проведення такої експертизи — не новинка для ДЕСС. На початку 2023-го служба вже мала такий досвід, коли її фахівці вивчали статут УПЦ МП на наявність церковно-канонічного зв’язку з московським патріархатом. Тоді це робили на вимогу рішення РНБО. Висновок був очевидний: УПЦ МП лишається частиною РПЦ.
Віктор Єленський згадує, що після цього до нього навіть зверталися діячі УПЦ МП, щоб він їм роз’яснив, як можна позбутися російського впливу. «У травні минулого року двоє ієрархів УПЦ МП під час бесіди запропонували мені у письмовому вигляді надати їм рекомендації, що б УПЦ мало зробити, щоб не бути частиною РПЦ. Наступного дня я їм такого листа надіслав: доклав до нього і результати експертизи, і висновок... Вони ці рекомендації не виконали», — пригадує голова ДЕСС
Як виконати закон? Кожна парафія-порушниця повинна переписати свій статут і обрати церковну структуру, до якої хотіла б перейти, — пояснює hromadske депутатка Наталія Піпа. З її слів, це може бути перехід до ПЦУ, УГКЦ або ж до іноземних церков в Україні — скажімо, Румунської чи Грецької православних церков.
Водночас на етапі переходу виникає проблема: хоч після повномасштабного вторгнення значна кількість вірян перейшла від УПЦ МП до ПЦУ, церква московського патріархату залишається величезною структурою, розформування якої спричинить і чимало проблем.
Православна церква України має значно менше парафій, ніж УПЦ МП. Якби всі приходи церкви московського патріархату враз перейшли в ПЦУ, це б теж був неабиякий виклик. Це була б церква в церкві. Така небезпека є, тому й дають трохи довший термін, щоб узгодити деталі.Наталія Піпа
Девʼять місяців — саме такий час виділять релігійним громадам, щоб вони добровільно розірвали свій зв’язок із росією. У службі з питань етнополітики та свободи совісті вважають, що цього терміну цілком достатньо.
Голова служби Віктор Єленський пояснює, що УПЦ МП має інструменти, які убезпечать церкву від закидів у підпорядкованості москві. «Потрібно оприлюднити листи, в яких вони виходять зі складу синоду російської церкви та всіх керівних органів; а також ставлять до відома помісні православні церкви, що вони не є частиною РПЦ».
Однак у самій УПЦ МП і далі наполягають, що закон і так їх не стосується. Митрополит Климент заявив у коментарі hromadske, що, відповідно до своїх документів, УПЦ не має адміністративних звʼязків з закордонними центрами. Климент стверджує, що такі звинувачення «робитимуть виключно маніпулятивно».
Законотворці ж розуміють, що їхнє рішення буде нелегким для втілення. Віри в те, що «люди, які були колаборантами, раптом стануть святими», немає, — каже Наталія Піпа. На її думку, лише сам закон не усуне проблему, але стане важливим поштовхом до цього.
Чи вистачить сил на «авгієві стайні»?
Державна служба з питань етнополітики та свободи совісті візьметься за найбільше у своїй історії завдання — експертну перевірку тисяч парафій, кожна з яких може по-своєму поставитися до нового закону.
Для цього, крім уже наявного центрального органу, ДЕСС важливо розбудовувати в областях свої підрозділи. Нині один чиновник у регіональному відділенні може відповідати одночасно і за релігію, і за туризм, і за культуру — з таким підходом важко забезпечити ефективну роботу, надто у розв’язанні настільки серйозної задачі.
До того ж тепер на місцях представникам служби потрібно буде активніше співпрацювати з СБУ, поліцією та громадськими діячами. А також — спілкуватися з самими вірянами та священниками, — наголошує етнологиня Ярослава Музиченко.
Важливо дізнаватися, чим «дихають» ці парафії: яку вони літературу продають, які настрої парафіян. Якщо зі старенькими півчими поговорити, про що батюшка розказував на проповіді, буде зрозуміло, чи продовжується проросійська політика на місці.Ярослава Музиченко, етнологиня
На заваді закону може стати брак релігієзнавців у ДЕСС, перед якою постане задача провести експертизу тисяч парафій УПЦ МП.
Це не заперечують і у самій службі: їм бракувало ресурсів і до цього. Голова ДЕСС Віктор Єленський зауважує, що законами «Про свободу совісті та релігійні організації» та «Про національні меншини (спільноти) України» на службу поклали чималий шмат роботи. Крім цього, ДЕСС опікується низкою питань, які повʼязані з переговорами про вступ України до ЄС. А ще — видає мандати для військових капеланів.
Архієрей ПЦУ Євстрастій теж має сумнів, що наявний штат ДЕСС дозволить виконати нову задачу: «Цілком логічно, якщо служба залучатиме додаткових фахівців, спеціалістів. Вони будуть займатися саме виконанням процедур, передбачених законом».
Наталія Піпа зауважує: щоб збільшити ресурси Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті, не доведеться ухвалювати додаткові закони. Уряду буде достатньо внести зміни до бюджету.
А от керівник служби запевняє, що у ДЕСС старатимуться не роздувати кошторис: «Ми намагатимемося підвищити свою інституційну спроможність. Знаємо, наскільки обмеженими під час війни є ресурси, як важко буде виділити додаткові».
З речами на вихід?
Переписати статут і перестати молитися за росію — звучить як найпростіший шлях. Утім, варто бути готовими, що так станеться зовсім не в усіх парафіях. Подекуди на нас чекає тривала судова тяганина. Як приклад: навіть після другого програшу у справі щодо заповідника «Києво-Печерська лавра» УПЦ МП продовжує подавати апеляції.
Ще й точний механізм, як працюватиме виконавча служба після рішення суду, поки невідомий. У парламенті це питання обговорювали, та ніде цю процедуру не прописали. Тепер це робитиме уряд, коли приводитиме підзаконні акти у відповідність до закону.
Фахівці схиляються до того, що після рішення суду «закрити» організацію, проти неї запровадять обмеження на банківські операції, а також втратять дію договори — зокрема, на постачання комунальних послуг і щодо оренди. Отже, парафії, яким присвоять позначки «мають звʼязки з рф», більше не зможуть використовувати стародавні святині.
Якщо ж у них є власне майно, його ніхто не захоплюватиме. У статутах кожної організації є пункт про те, куди передається майно у разі ліквідації юридичної особи. Тому кожна така релігійна громада йтиме своїм шляхом.
Священник Георгій Коваленко сподівається, що на очільників цих установ вплинуть самі віряни. Якщо ж вони стануть на бік порушників, то візьмуть і на себе відповідальність за те, що відбуватиметься з їхніми організаціями.
Не значить, що комусь заборонять збиратися і молитися. Люди можуть це робити. Єдине, що заборонено, — пропаганда «руського міра», виправдання війни, підтримка країни-агресора. Якщо ці зібрання будуть про молитву, то не має виникнути проблем. А от з юридичного та майнового погляду проблеми будуть, поки не виконають норму закону.Георгій Коваленко, священник, ректор Відкритого православного університету
- Поділитися: