«Це доміно дуже скоро може посипатися». Як військові реагують на CЗЧ Гнезділова?

Адвокат та військовослужбовець Збройних сил України Масі Найєм вважає легітимізацію СЗЧ неприпустимою. Він каже, що строки служби необхідно визначити давно, «але не за будь-яку ціну, чи просто розвернувшись і пішовши в СЗЧ». 

За його словами, це нечесно щодо побратимів та «аморально щодо тих, хто загинув і був поранений». 

Заступник командира Третьої окремої штурмової бригади Максим Жорін заявив, що публічне обговорення подібних інцидентів може негативно вплинути на моральний стан військовослужбовців, сприяючи демотивації та провокуючи інших солдатів наслідувати ці приклади.

«Всі хочуть додому, хочуть відпочити, побачити свої родини та зайнятися своїми справами. Але війна ще не завершилася, і жодних ознак її закінчення поки немає», — зазначив Жорін.

Журналістка та військовослужбовця Леся Ганжа розповіла, що її оточення розділилось на тих, хто засуджує Сергія Гнезділова, і тих, хто розуміє. Вона вважає, що засуджувати подібні вчинки мають право лише «ті, хто несе такий же тягар війни, як піхотинець в окопі».

Письменник та військовослужбовець Артем Чех висловився так: «Сергій це зробив першим. І зробив це чесно. Не виправдовую, не засуджую, але тривожуся. Це доміно дуже скоро може посипатися».  

Також він вважає, що між військовими та цивільними утворилась «прірва» і наголошує на необхідності встановити конкретні строки служби.

Громадсько-політичний діяч та майор ЗСУ Віктор Трегубов назвав вчинок Гнезділова таким, що «переходить межі пристойності».

Військовослужбовець із 411 бригади безпілотних систем Олександр Солонько нагадав про військових, які «не вилазять з окопів і відчувають кричущу несправедливість». За його словами, ігнорування цієї проблеми «призведе до ще гірших наслідків». 

Водночас він зазначив, що рішення про СЗЧ — це збільшення навантаження на військових, які залишаються на фронті.

Пресофіцер 241 окремої бригади тероборони Києва Мирослав Откович відреагував так: «Втома є, і цього ніхто не приховує. Але усвідомлення національної гідності й потреби зберегти державу, тверезить і додає сили».

Військовослужбовець та громадський діяч Андрій Кулібаба вважає, що обговорювати потрібно не конкретний вчинок Гнезділова, а загалом проблему мобілізації та демобілізації. 

«Ми в надто хиткому стані, і перспектива програти цю війну є надто реальною. Також ми повинні розуміти, що якщо не змінимо нічого у процесах мобілізації та демобілізації, то перспектива поразки стає ще ближчою», — наголосив Кулібаба.

Політтехнолог та молодший сержант ЗСУ Олександр Нойнець переконаний, що розуміти рішення військового про самовільне залишення частини може лише той, хто провів «п’ять років в окопах».

«Тому я не розумію, не оцінюю і не маю права засуджувати», — каже він.

Більше про СЗЧ Гнезділова

Військовослужбовець 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов оголосив, що самовільно залишив частину. Так він прагне привернути увагу до відсутності встановлених термінів служби у війську та того, що за Конституцією громадяни України мають обовʼязок захищати державу.

На думку Сергія, нині державна політика в питанні демобілізації відсутня: «Складається враження, що це війна лише тих, хто колись на неї прийшов». 

Водночас він нагадав, що 65 стаття Конституції передбачає, що «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України […] є обов'язком громадян України».

Сергій переконаний, що питання перепочинку піхоти та встановлення чітких термінів служби на фронті — «питання національної безпеки». Своїм вчинком він хоче донести до влади та суспільства «необхідність розмови» та розвʼязання цієї проблеми.

За його словами, поки що офіційної реакції на його рішення не було. Він також запевнив, що попередньо ні з ким не координував рішення про «публічне СЗЧ».  

Яка відповідальність за СЗЧ

Під СЗЧ законодавство має на увазі самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби. Фактом СЗЧ може бути те, що боєць протягом трьох днів без поважних причин не з'явився на службу — наприклад, із відрядження, відпустки чи лікарні.

Стаття 407 Кримінального кодексу України передбачає різні покарання за доведені факти СЗЧ, залежно від того, як довго бійця не було на місці. Та лиш частина пʼята — єдина, яка стосується вчинення злочину під час воєнного стану. Покарання там — від 5 до 10 років увʼязнення.

В серпні народні депутати ухвалили в цілому законопроєкт, яким пропонували не карати тих військових, які вперше дезертували або самовільно залишили частину, однак згодом виявили бажання повернутися на службу.

Демобілізація

Перед тим як за закон про мобілізацію голосували в другому читанні, з нього виключили норми про демобілізацію та ротацію. ЗМІ писали, що такі зміни в законопроєкті ініціював головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

У квітні в Міноборони казали, що від парламентського комітету є доручення протягом 8 місяців розробити новий закон, який стосуватиметься безпосередньо ротації та демобілізації. Проте згодом відомство оголосило, що планує внести законопроєкт на розгляд Верховної Ради впродовж найближчих кількох місяців.