Грузинська делегація не аплодувала словам Байдена на Генасамблеї ООН про підтримку України
Грузинська делегація на чолі з прем'єр-міністром Іраклі Кобахідзе під час сесії Генасамблеї ООН не аплодувала словам президента США Джо Байдена про необхідність підтримувати Україну, доки вона не переможе у війні.
Це помітило «Эхо Кавказа» (проєкт «Радіо Свобода»).
Напередодні Байден виступив з останньою промовою на Генасамблеї ООН перед завершенням його каденції. Зокрема, він сказав про необхідність допомоги для України.
«Ми не можемо стомлюватися, ми не можемо відводити очі й ми не відмовимося від нашої підтримки України, доки Україна не переможе й не досягне тривалого миру», — заявив Байден, і саме на ці слова грузинська делегація не відповіла оплесками.
AMP версія сайту не підтримує цей контент
Переглянути в Telegram.Згодом «Голосу Америки» стало відомо, що адміністрація Байдена скасувала запрошення Кобахідзе на прийом світових лідерів і високопосадовців ООН, запланований на 25 вересня.
Також Вашингтон відмовився від усіх зустрічей із грузинською делегацією.
Джерела видання розповіли, що таке рішення ухвалили через «антидемократичну поведінку грузинського уряду» та низку кроків, зокрема ухвалення закону про «іноагентів» і заяви керівної партії сили про намір заборонити опозиційні партії.
Неназваний високопосадовець США у розмові з «Голосом Америки» заявив, що «останні дії та заяви уряду Грузії свідчать про приголомшливу неповагу до демократії та волі грузинського народу».
Що відбувається у Грузії?
17 вересня парламент Грузії ухвалив у третьому (остаточному) читанні пакет законів про «сімейні цінності та захист неповнолітніх», які обмежують права ЛГБТ у країні.
Згідно із законопроєктами, у Грузії заборонять одностатеві шлюби та усиновлення дітей одностатевими парами, а також операції в межах трансгендерного переходу та зміну гендерного маркера в документах.
Раніше у Грузії ухвалили закон про «іноагентів», який оголошує неурядові та медійні організації, чий дохід становить понад 20% із-за кордону, організаціями, що представляють інтереси іноземної держави. Вони мають бути зареєстровані у спеціальному реєстрі та щороку заповнювати фінансову декларацію. Інакше першого разу їх оштрафують на 25 тисяч ларі (близько 7850 євро).
Проти ухвалення цього закону протестували чимало грузинських громадян. Після ухвалення закону про «іноагентів» США запровадили санкції проти керівної партії «Грузинська мрія», зазначивши про підрив демократії в Грузії.