«Є суди, де нема жодного судді». Інтерв’ю з головою Вищої кваліфкомісії суддів
В українських судах нині бракує майже 2000 суддів. І ще понад півтори тисячі тих, які мають довести, що гідні вершити правосуддя — тобто пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність посаді, яку вони обіймають.
За добір нових і переатестацію наявних відповідає Вища кваліфікаційна комісія суддів — така собі рекрутингова агенція судової системи. Повноцінно вона повернулася до роботи лиш менш як рік тому.
До цього тривала 4-річна епопея з призначенням нового складу ВККС: у 2019-му парламент розформував комісію через неналежне оцінювання служителів Феміди. Відтак очищення судової системи опинилося під загрозою.
Скільки тепер треба років, аби наповнити суди компетентними кадрами? Як часто звільняють недоброчесних? Про статки, перевірки «зашкварних» суддів, корупцію, зарплатню й застиглі в часі паперові досьє — у розмові з новим головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрієм Пасічником.
Андрій Пасічник — кандидат юридичних наук (2012 рік), доцент (2015 рік), автор понад 30 наукових робіт у галузі права. До 2020 року працював адвокатом у сферах корпоративного, цивільного й адміністративного права. У 2020-2023 роках очолював Управління повних перевірок Національного агентства із запобігання корупції. Від 1 червня 2023 року призначений на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
«У нас авральна ситуація у сфері судової влади»
Звільнення вашого попередника Романа Ігнатова відбулося з трохи скандальним шлейфом через історію (як потім виявилося, фейкову) з російським паспортом. Зрештою, він подав у відставку. Чи не було тут політичного тиску? Чи все ж спрацював інститут репутації?
Інформація про можливу наявність паспорта громадянина рф у пана Ігнатова, яку тоді висвітлювали в медіа, не відповідала дійсності. Ми створили окрему робочу групу, до якої були залучені представники громадянського суспільства, — і ця група не знайшла жодних підстав, щоб визнати такий факт.
Ця ситуація загалом була дуже неприємною. І для комісії, і для нього. Він відверто болісно її переживав. Напевно, це і сприяло рішенню про відставку. Можливо, він просто так і не зміг пережити цю ситуацію. Це моє абсолютно суб'єктивне враження.
Ви очолили комісію трохи менш як два місяці тому. Якими були виклики за цей час і чи співмірні вони з тими, які виникли одразу після перезапуску у 2023 році?
Не можна сказати, що це ідентичні виклики. Якщо порівнювати, наприклад, з минулим головою, я точно в кращому становищі. Тому що після перезапуску потрібно було вивчати внутрішні процедури, а вони достатньо складні. Я вже в цьому розібрався, бувши членом комісії.
Зараз першочерговим завданням є проведення процедур, які ми вже почали, максимально якісно й ефективно. Інший спектр завдань, якому я зараз приділяю багато уваги, — це підвищення спроможності комісії. У нас орган фактично не цифровізований. Нема системи електронного документообігу, все друкується.
Держава завчасно не подумала про те, що рано чи пізно перезапуск комісії відбудеться. Фінансування не виділяли. Тепер же нам потрібно і проводити масштабні конкурсні процедури, і паралельно максимально підвищувати свою спроможність.
Можна уявити, який за 4 роки накопичився вал і призначень, і оцінювань.
Власне, через те, що орган не працював з 2019 року, у нас і виникла така авральна ситуація у сфері судової влади. Судді йшли у відставку, система оголювалася, вакансії з'являлися, але ніким не заповнювалися. Можу назвати цифри. Вони, чесно кажучи, вражають.
У нас на сьогодні в Суди, які розглядають справу від початку, безпосередньо досліджують докази й ухвалюють рішення по суті. У разі незгоди з ухваленим рішенням особа звертається до судів вищих інстанцій (апеляційної, касаційної, наглядової).судах першої інстанції 1258 вакантних посад. 1258 суддів, які мали б здійснювати правосуддя, а їх просто немає. Це масштабна проблема, яка взагалі, на жаль, підважує спроможність держави.
Є 3 суди — наприклад, два в Одеській і один у Дніпропетровській області, — які в принципі не працюють. Там нема жодного судді. А в людей нема можливості подати заяву або отримати рішення. Тобто загалом держава не може забезпечити доступ громадян до правосуддя. Саме над цим ми зараз і працюємо. Наше основне завдання — обрати цих суддів і залучити їх до роботи.
1258 суддів — це який відсоток від загальної кількості?
Майже 30%. Це величезний недобір суддів.
І проблема, до речі, не лише з першою інстанцією. Чи Ще більша проблема з недобором суддів апеляційної інстанції в тому, що в багатьох справах їхнє рішення остаточне, а механізму передання підсудності іншому апеляційному суду не існує.не більша проблема з апеляційними судами. Є суди, де залишилися 4 судді, а за штатом має бути 25. На них просто кратне-кратне навантаження, вони ледь витримують. Лише в Київському апеляційному суді, наприклад, зі штатом у 145 посад зараз 45 вакансій. Тобто третина суддів відсутня.
Чомусь про це мало хто говорить, але хотів би, щоб ви розуміли: це не судді неефективно працюють чи щось умисно уповільнюють. Навпаки, є дуже багато суддів, які мають право піти у відставку, але залишаються і працюють із таким величезним навантаженням.
«Конкурси не закінчаться навіть у 2026-му»
Скільки часу потрібно, аби наповнити суди цими кадрами?
За останній рік нам вдалося дати системі 286 суддів. Процедуру добору щодо них починав ще попередній склад комісії, а нам залишалися, по суті, лише співбесіди та перевірка практичних робіт. І от з липня ці люди вже призначені.
Але зараз у нас ресурси менші, а завдання більші: добір у першу інстанцію, апеляцію, конкурс у Вищий антикорупційний суд, кваліфоцінювання на відповідність обійманій посаді. Тому це важке питання. Якщо нічого не змінювати, то конкурси в першу інстанцію не закінчаться й у 2026 році.
На жаль, у соцмережах і окремих медіа поширюється інформація, ніби добір триватиме понад 4 роки. Можливо, це робиться умисно, щоб дискредитувати комісію і зірвати набір нових суддів. Але запевняю: ми докладаємо максимальних зусиль для прискорення процесів.
Зокрема, аби вдосконалити процедури, активно співпрацюємо з парламентом. А міжнародні партнери зараз допомагають з електронним документообігом, вже створили й запустили електронне досьє кандидата, триває процес створення електронного досьє судді.
Бо, чесно кажучи, тут час трохи зупинився. У нас досі досьє судді паперове. І десятки людей залучені в процес ведення досьє. Усі попередні тестування в комісії теж відбувалися на папері: людина ставила галочки на аркушах із завданнями, а потім це все перевіряли.
В апеляційній інстанції прогнози більш оптимістичні. От зараз у нас триває конкурс на 550 вакантних посад. З жовтня починаємо вже тестування (до речі, вперше в історії комісії тестування в цифрі) і плануємо до кінця року завершити іспити. Потім відбуватиметься етап співбесід. Тобто результати конкурсу будуть в кінці 2025 року. Але швидше неможливо. Нас зараз 15 членів комісії, і ми особисто проводимо перевірку робіт та співбесіди.
Ви так само берете безпосередню участь і в доборі, і в оцінюванні суддів?
Так, звичайно. Окрім того, що я керівник органу, я так само доповідач, як і мої колеги. Тобто я опрацьовую досьє судді — це збірка всіх матеріалів щодо професійної й не лише професійної діяльності судді. Тут може бути один том, може бути п'ять.
Суддів ми отримуємо шляхом авторозподілу — комп'ютерна система рандомним способом визначає доповідача, і далі ми вже працюємо з конкретним досьє. Я досліджую всі ці матеріали, за потреби роблю додаткові запити до правоохоронних чи інших органів, зокрема СБУ, НАБУ тощо.
На переатестацію суддів потрібно 10 років?
Скільки часу займає кваліфікаційне оцінювання одного судді?
В середньому від одного місяця. Але це лише на Мається на увазі дослідження масиву інформації про майновий стан, доходи, витрати судді тощо.вивчення матеріалів і проведення співбесіди. А так значно більше. Ми ж іще оцінюємо професійні якості — через тестування і практичні роботи. Це здійснюється не персонально щодо кожного судді, бо вони об’єднуються в групи. Тому скільки часу йде на суддю — сказати важко.
Скільки суддів зараз чекають на це оцінювання? І як часто є висновки про те, що вони недоброчесні або не відповідають посадам, які обіймають?
Наразі — приблизно 1600 суддів, які ще не пройшли кваліфікаційне оцінювання. За 3 роки, з 2016 по 2019 рік, 2450 суддів пройшли оцінювання.Набагато більше вже пройшли.
За рік ми провели оцінювання 133 суддів. З них 29 визнали такими, що не відповідають обійманій посаді. Тобто ми рекомендуємо їх звільнити, але наш висновок ще перевіряє Вища рада правосуддя.
Тобто виходить, що для переатестації 1600 суддів потрібно ще приблизно років 10?
З такими темпами так, це буде довго. Але, знову ж таки, в кожній з цих процедур ми шукаємо можливості, як це пришвидшити. Так, ми вже отримали автоматизовані доступи до переважної більшості держреєстрів. Бо раніше ми робили письмові запити, які відправляли поштою, і тільки через місяць ми отримували якусь інформацію. Тобто ми вже значно пришвидшили процедуру і працюємо над іншими варіантами оптимізації.
Є об'єктивні речі, які ми не маємо змоги подолати. Велику частину роботи щодо кваліфікаційного оцінювання ми мусимо робити особисто і не можемо її делегувати. Очевидно, що Склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів передбачає 16 членів, однак нині, після звільнення колишнього голови ВККС, одна посада досі вакантна.15 людей не можуть за тиждень оцінити 1600.
Чи можливо збільшити кількість членів комісії?
Навряд чи. Це дуже серйозні зміни до законодавства, і це витрати бюджетних коштів. Архітектура комісії не була розрахована на такі виняткові обставини, які зараз виникли. Якби не прогалина в діяльності комісії, цих 16 членів було б абсолютно достатньо. А зараз доводиться старими ресурсами розв'язувати ці масштабні задачі. Тому, звісно, складно і навантаження дуже велике.
А яка зарплатня у членів ВККС?
Це відкрита інформація, яка міститься в законі. Близько 230 тисяч на місяць. Це заробітна плата, передбачена законом для кожного члена комісії.
А у вас, як в очільника, не більше? Не вважаєте це несправедливим?
Я не турбуюся, що зарплата голови комісії й члена комісії — однакова. Ба більше, я вважаю, що вона дуже справедлива, тому в мене жодних негативних емоцій щодо цього немає.
Які найбільш поширені причини того, що судді не проходять перевірку на доброчесність?
Перша категорія — це, напевно, судді, які не змогли пояснити свої статки. Які не надали переконливих доказів набуття активів у законний спосіб. До другої категорії я б відніс суддів, які ухвалювали рішення щодо учасників Революції гідності.
Це, мабуть, дві такі найбільш поширені причини. Інші є, зокрема різні правопорушення. Але здебільшого це точкові історії без системного характеру.
Чи були історії із відверто «зашкварними» суддями, щодо яких ви ухвалювали рішення і які вас, можливо, вразили найбільше?
Тут я вам не можу давати точних відповідей. Тому що багато з процедур не закінчилися, вони ще тривають у Вищій раді правосуддя. Узагалі в рішеннях наводиться мотивування, і вони всі публічні, опубліковані на сайті комісії. Але коментувати, поки не закінчилася процедура, я не маю права.
Чи перевіряєте суддів зі скандального Окружний адміністративний суд міста Києва, відомий численними скандалами, ліквідований у грудні 2022 року.ОАСКу і як відбуваються ці перевірки?
Я наразі можу лише надати загальну інформацію. Багато суддів ОАСКу ще не пройшли ці процедури оцінювання. Вони щодо кожного з них тривають. Останні кілька місяців переважна більшість цих суддів пройшли тестування на знання права.
Тепер у нас завдання — до кінця цього року провести психологічне тестування. А далі вже перейдемо до етапу проведення співбесід. Найімовірніше, він почнеться на початку 2025 року. Ну і під час співбесід уже будуть оцінюватись, власне, питання доброчесності й етики.
«Яких кандидатів наберемо — таке й буде обличчя судової системи протягом найближчих кількадесяти років»
Наскільки я розумію, ВККС можна поділити на дві структурні частини: це власне члени й секретаріат. Чи є зараз напруга між вами? Бо перезавантаження складу ВККС відбулося, а секретаріату, вочевидь, — ні. І там уже майже 10 років незмінна керівниця, до якої купа питань, зокрема в антикорупційних активістів.
Я не сказав би, що є напруга... А назвав би це абсолютно нормальним робочим процесом. Зараз ми, можна сказати, налагоджуємо діалог для того, щоб зрозуміти, у кого які вимоги до організації роботи…
Відчувається, що ви підбираєте слова.
Я можу пояснити. Річ у тім, що в мене, як у голови, специфічний процесуальний статус. Я не призначаю і не звільняю Це посада державної служби категорії А. І такий держслужбовець може бути звільнений лише за наявності певних обставин. Якщо є підстави для такого рішення, усі члени комісії можуть ухвалити його колегіально.керівника секретаріату.
Водночас, якщо людина працювала 10 років на цій посаді, вона точно ідеально знає про всі процедури, як вони відбуваються, і має такий інституційний досвід. Інколи це дуже важливо.
Але є й моменти, які інколи викликають у мене нерозуміння. Тому що мені здається, що щось можна зробити швидше, ефективніше. А я не завжди бачу зворотний зв'язок і бажання щось змінити. Таке також буває.
А чим закінчилась історія щодо виписування очільницею секретаріату Оленою Пономаренко собі й заступнику премій на понад 600 тисяч гривень?
Наскільки мені відомо, це виявили за наслідками перевірки комісії Рахунковою палатою. Я цей акт читав, там справді були наведені факти того, що пані Олена ухвалювала рішення про визначення для себе матеріальної допомоги. Але треба врахувати, що це було в той момент, коли не було членів комісії й не було голови.
Я не можу дати кваліфікацію і сказати, що це правопорушення, бо це компетенція суду, але певні ознаки порушення антикорупційного законодавства в цьому разі є. Водночас якогось протоколу про корупційне правопорушення Національне агентство із запобігання корупціїНАЗК я не бачив.
Яка взагалі функція секретаріату і чи залежить від нього, чи будуть конкурси доброчесними?
Певною мірою, звісно, залежить. Тому що секретаріат організовує всі процеси, які пов'язані з оцінюванням кандидатів. І в окремих працівників є доступ до тієї чи іншої інформації, яка може бути використана так, що комусь будуть надані якісь привілеї в процедурах. Такі ризики є.
І коли я згадував про цифровізацію, йшлося не лише про документообіг, а про всі процеси. Зокрема, це забезпечить і нівелювання таких ризиків. І ми вже рухаємось у цьому напрямку. Наприклад, на конкурси в апеляційну інстанцію Вищого антикорупційного суду попросили розробити умисно велику кількість тестів — 13 тисяч. А потім узяли — і їх оприлюднили.
Раніше тести були таємною службовою інформацією. І якщо хтось колись намагався на цьому заробити, продати, передати тощо, то тепер це просто втратило будь-який сенс.
Читала також про погіршення стосунків ВККС і Громадської ради доброчесності. Чи немає у вас конфлікту?
Це як в анекдоті: чутки про мою смерть сильно перебільшені. Ми абсолютно нормально співпрацюємо. І є загальне розуміння, що мета у всіх одна — забезпечити систему доброчесними суддями й усунути з системи недоброчесних суддів.
Ми можемо трошки сперечатись над інструментами, як це робити, але це абсолютно нормально. Якщо не буде такої дискусії, то ми ж і не будемо розвиватися. Ба більше, ми дедалі більше зближуємося. Спочатку в нас було відверто різне розуміння, як кваліфікувати ті чи інші обставини. Десь ми говорили: це проблема, але слухайте, це не та проблема, за яку потрібно суддю звільняти. Особливо, що стосувалося членів сім'ї. Бо ГРД спочатку демонструвала дуже прискіпливий і дещо ідеалістичний підхід.
До речі, тут дуже допомагала моя практика роботи в НАЗК, де я бачив мільйон прикладів приховування статків. І одна річ — Porshe, оформлене на однокласника, який жодного дня не працював, а інша — коли людина просто помилилась і заповнила неправильно декларацію.
Бувало, людина написала: «У мене 10 мільйонів доларів готівки». А потім приходить і каже: «Ну я ж не повний бовдур, я просто випадково нулі додав. У мене 10 тисяч, а не 10 мільйонів. Я просто кому не поставив».
І це підтверджується: ти дивишся на спосіб життя людини, розумієш, що він їздить на Mitsubishi Lancer 2012 року випуску і в нього одна квартира й гараж. Ну очевидно ж, що це технічна помилка. Це не завжди умисел і не завжди корупція.
Як ставитесь до корупції представників судової влади?
Це неприпустиме явище, яке має дуже великі негативні наслідки в масштабах держави. Тому що йдеться не просто про те, що людина порушила права в конкретній справі, у когось взяла хабар. Питання ж набагато ширше.
Питання про підрив довіри суспільства до судових органів і до держави загалом. Оцінити людей і виявити недоброчесних — це одна з наших базових функцій. Якщо ми виявляємо такі випадки, ми однозначно ухвалюємо рішення про те, що такій людині не місце в судовій владі.
Чи не буде перебільшенням сказати, що зараз, власне, від роботи ВККС залежить те, який вигляд матиме українська судова система через покоління?
Думаю, це не буде перебільшенням. Хоча тут залежить і від ВККС, і від ВРП. Тому що за нами проміжне рішення, а фінальне все ж ухвалює Вища рада правосуддя.
Але загалом це справді так. Тому що суддя призначається безстроково. Відповідно, ті судді, які зараз будуть призначені, працюватимуть протягом найближчих 20-30 років. І відповідно, яких кандидатів ми наберемо — таке й буде обличчя судової системи на найближчі кілька десятків років.