Спільна молитва в Успенському соборі Лаври та панахида біля музею: як у Києві вшанували пам’ять жертв голодоморів

Про це повідомляється на сайтах президента й церков.

Зранку в Успенському соборі Києво-Печерської лаври відбулася спільна молитва за участю лідерів різних церков та релігійних конфесій.

У ній взяли участь президент Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська, а також високопосадовці, керівники органів і формувань Сил безпеки та оборони, військові, українці з діаспори.

Після молитви учасники заходу пройшли ходою до Національного музею Голодомору-геноциду, де поклали колоски пшениці до монумента «Гірка пам’ять дитинства».

Нас прагнули знищити, замордувати, упокорити. Не змогли. Від нас хотіли приховати правду й замовчати страшні злочини назавжди. Не змогли. Нас хотіли заплутати, ввести в оману, зробити так, щоб ми сумнівалися, не пам’ятали, а тому пробачили їм. Не змогли.— написав пізніше президент на своїх сторінках у соціальних мережах

Православні та греко-католики також відправили власні панахиди за спокій душ жертв геноциду.

Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній очолив заупокійну молитву біля пам’ятного знака поруч зі Свято-Михайлівським Золотоверхим собором.

А предстоятель Української греко-католицької церкви митрополит Святослав звершив панахиду на території Національного музею Голодомору-геноциду. Греко-католики покликали на молитву також архієпископа Вишгородського ПЦУ Агапіта.

Предстоятель Української православної церкви московського патріархату митрополит Онуфрій опублікував звернення з нагоди національного пам’ятного дня. Серед учасників спільної молитви в Успенському соборі його не було.

Так само у молитовному заході в Успенському соборі не брав участі почесний патріарх Філарет, який залишив ПЦУ та відновив УПЦ Київського патріархату. Натомість він звершив молитву за упокій душ жертв голодоморів у Володимирському соборі.

О 16:00 по всій країні відбулася загальнонаціональна хвилина мовчання та розпочалася акція «Запали свічку».

Голодомор 1932-1933 років

Керівництво СРСР організувало в 1932-1933 роках штучний масовий голод в Україні, щоб загнати українських селян у колгоспи та зламати національний опір, вказував Український інститут національної пам’яті.

Там зазначали, що масштаб брехні та фальсифікацій комуністичного тоталітарного режиму був таким великим, що науковці досі не можуть назвати точної кількості вбитих — в академічних дискусіях називають цифри жертв від 4 до 10 мільйонів людей.

Український парламент у 2002 році постановою, а у 2006-му — законом визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українців. Відтак це зробили ще понад 30 країн світу, а також Католицька церква та Вселенський патріархат.

Чимало країн та інституцій засудили Голодомор після початку повномасштабного вторгнення, зокрема Європарламент і ПАРЄ. Парламент Румунії визнав Голодомор злочином проти людства та українського народу, а парламент Австрії — «жахливим злочином».