Безрукова попросила Зеленського втрутитися в скандал довкола АОЗ
Відсторонена очільниця Агенції оборонних закупівель Марина Безрукова звернулася до президента Володимира Зеленського з проханням втрутитись у ситуацію, що виникла довкола зміни керівництва АОЗ.
Звернення до президента Безрукова оприлюднила у Facebook.
Вона наголосила, що робота АОЗ має бути відновлена найближчим часом, адже подальше зволікання ставить під загрозу критично важливі постачання для Збройних сил України, руйнує довіру донорів та партнерів.
«Суть проблеми полягає не просто у спробі звільнити мене, а у фактичному руйнуванні інституції з порушенням усіх можливих законів та міжнародних зобов’язань України», — йдеться у зверненні.
Безрукова закликала президента Зеленського втрутитися в ситуацію і попросила про три речі:
- Зупинити руйнування Агенції оборонних закупівель.
- Гарантувати розв’язання конфлікту виключно у правовий спосіб.
- Забезпечити повноцінну і стабільну роботу АОЗ.
Більше про ситуацію в АОЗ
24 січня міністр оборони Рустем Умєров заявив, що не буде продовжувати угоду з нинішньою керівницею Агенції оборонних закупівель Мариною Безруковою попри рішення Наглядової ради агентства продовжити її контракт іще на рік.
Натомість керувати АОЗ призначать Арсена Жумаділова — директора іншого закупівельного агентства, Державного оператора тилу. Жумаділов підтвердив призначення і додав, що паралельно залишиться очільником ДОТ.
Безрукова наполягає, що вона залишається чинною керівницею АОЗ. У Наглядовій раді агентства заявили, що Міноборони намагається керувати АОЗ у «ручному режимі».
Після цього міністр оборони Рустем Умєров ініціював службове розслідування в агенції. Марину Безрукову на час розслідування відсторонили від роботи.
Усе це сталося після суперечок про зміни статутів закупівельних агентств Міноборони. Нагадаємо, АОЗ і ДОТ створили після корупційних скандалів попереднього керівництва міністерства. Обидва агентства мають незалежні Наглядові ради.
Проте нещодавно Міноборони запропонувало внести зміни у статути закупівельників так, щоб мати можливість давати їм обов’язкові вказівки чи ухвалювати кадрові рішення у разі «наявної або потенційної загрози національній безпеці». Водночас чіткого переліку таких загроз немає. У цьому побачили загрозу для «політичних рішень» та спробу обходити Наглядові ради агентств.