ТЦК відмовляє чоловікові у відстрочці для догляду за матірʼю, бо вона має доньку за кордоном. Чи законно це?

Зі звільненням, каже чоловік, проблем не було. До слова, після звільнення з армії людину можуть знову мобілізувати, крім випадків, коли військовий списався за станом здоровʼя. Тому Віталій одразу став на облік у територіальному центрі комплектування й отримав відстрочку для догляду за мамою. 

Цьогоріч у травні ТЦК попросив оновити дані. Віталій подав повний пакет документів — й отримав відмову у відстрочці. Причина: у його матері є донька, яка може її утримувати. Та, за словами Віталія, сестра з 2001 року живе у США й має американське громадянство.

«У ТЦК відповіли: у нас такі інструкції, хай сестра утримує маму дистанційно, — каже Віталій. І з обуренням додає: Я не розумію як це взагалі можливо. А хто буде з мамою?»

У його 80-річної матері проблеми із серцем уже понад 35 років. Вона ходить, але вже не може сама готувати їжу чи їздити в лікарню на уколи. З літньою жінкою живуть також невістка і внук, та Віталій каже, що дружина доглядає за своєю літньою мамою, тому за свекрухою не може. 

Чому ТЦК відмовляють у відстрочці для догляду, коли у військовозобовʼязаного є родичі за кордоном; що робити після відмови й що вирішують суди — розбиралося hromadske.

Як оформити відстрочку?

Стаття 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».Закон передбачає, що відстрочку можна отримати, зокрема, за сімейними обставинами. Це, наприклад, військовозобовʼязані, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років чи є опікунами людини, яку суд визнав недієздатною. Або ж коли військовозобовʼязані доглядають за хворими батьками, дитиною, дружиною чи чоловіком, якщо відсутні інші члени сімʼї, які «зобовʼязані та можуть» це робити.

Щоб оформити відстрочку, спершу потрібно подати заяву на ім’я голови комісії ТЦК через центр надання адміністративних послуг.

До заяви додають підтвердні документи. Якщо йдеться про відстрочку за пунктом 13 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — тобто через необхідність догляду за батьками з інвалідністю І чи II групи, — потрібно надати три групи документів:

• підтвердження інвалідності — довідку МСЕК — це медико-соціальна експертна комісія. Вона визначає, чи має людина інвалідність, яку саме групу, і чи потребує постійного стороннього догляду. З 1 січня 2025 року МСЕК замінили експертні команди, які базуються у лікарнях.МСЕК, рішення ЛКК — це лікарсько-консультативна комісія. Вона видає медичні довідки та висновки, наприклад, про потребу в догляді, про тривале лікування або тимчасову непрацездатність.ЛКК, витяг з оцінки повсякденного функціонування людини тощо;
• доказ родинних зв’язків — свідоцтво про народження;
• документи про відсутність інших утримувачів — наприклад, що родичі, які теж зобовʼязані утримувати, самі мають інвалідність, служать у ЗСУ або перебувають під арештом чи у вʼязниці.

Рішення ухвалює комісія при ТЦК. До її складу входять керівник центру комплектування та представники місцевої влади.

Після реєстрації заяви комісія має до семи днів, щоб перевірити документи й за потреби зробити офіційні запити до держорганів або реєстрів. До ухвалення рішення мобілізувати не можуть.

Результат фіксують у протоколі. Про рішення повідомляють телефоном або письмово (зокрема, електронною поштою) не пізніше наступного дня.

Якщо рішення позитивне — видають довідку про відстрочку із зазначенням строку дії. У разі відмови — письмове повідомлення з конкретними підставами. Якщо причина в нестачі документів, їх можна дозбирати й подати повторно.

Відмову можна оскаржити в суді.

А що вирішують суди?

Якщо військовозобов’язаний піде таким шляхом, то це для нього буде гра в рулетку. У подібних справах, коли хтось із родичів за кордоном, а чоловік просить відстрочку для догляду, суди ухвалюють рішення по-різному.

Справу Віталія розглядав Івано-Франківський окружний адмінсуд у вересні. Чоловік оскаржував відмову ТЦК у відстрочці. 

ТЦК пояснив відмову тим, що в матері є дочка, яка зобов’язана її утримувати, і її перебування за кордоном не дає підстав для надання відстрочки Віталію. Тому територіальний центр комплектування просив відхилити позов.

Адвокатка Лілія Єрмоленко пояснила, що сестра позивача має іноземне громадянство і живе за кордоном, тому українські закони на неї не поширюються у питаннях догляду за батьками. Вона додала, що це не скасовує моральний обов’язок допомагати родині, але з юридичного боку обов’язок відсутній.

Проте суд вирішив інакше — проживання сестри за кордоном не звільняє її від обов’язку утримувати матір без окремого рішення суду. Так, суд не отримав доказів втрати сестрою громадянства України й став на бік ТЦК — Віталію в позові відмовили. 

Лілія Єрмоленко в коментарі hromadske заявила, що суд послався на повідомлення Державної міграційної служби України, що 2001 року сестрі як громадянці України було оформлено документи для виїзду на постійне проживання до США і з цього необґрунтовано припустив, що сестра Віталія зберігає українське громадянство.

«Проте це свідчить лише про її громадянство на той час, а надалі сестра набула громадянства США, чого судом не було перевірено», — каже адвокатка.

За її словами, в адміністративному судочинстві саме ТЦК має доводити законність свого рішення й надати докази, що сестра Віталія не втратила громадянство України. Тим паче ТЦК наділені повноваженнями просити дані з держорганів та реєстрів.

«Сестра позивача є третьою особою. Віталій не наділений правом вимагати інформацію про громадянство сестри через законодавство про захист персональних даних. Якщо сумніви були в ТЦК й у суду, то за власною ініціативою вони б могли перевірити», — додала Лілія. 

Віталій подав на апеляцію.

Аналогічна справа — протилежне рішення

У жовтні Харківський окружний адмінсуд розглядав схожу справу.

Олексій (ім’я змінене) оскаржив відмову ТЦК у відстрочці від мобілізації — він доглядає матір з інвалідністю II групи, якій статус надано безстроково. У територіальному центрі комплектування пояснили відмову тим, що за мамою може доглядати його сестра.

Олексій подав повний пакет документів: довідку про інвалідність матері, підтвердження спільного проживання, а також довідку, що сестра з 2022 року постійно мешкає в Німеччині. У своїй заяві мати прямо вказала, що хоче, щоб саме син доглядав за нею.

Суд звернув увагу на різницю між «утриманням» і «постійним доглядом»: перше стосується матеріальної підтримки, друге — вимагає, щоб людина була фізично поруч. 

У результаті суд визнав, що чоловік виконав усі умови для надання відстрочки, скасував відмову ТЦК й зобов’язав установу повторно розглянути його заяву з урахуванням висновків суду.

Що спричинило проблему? 

Офіцер юридичної служби 110 бригади Артем Кисельов зазначав, що справедливо, коли суди беруть до уваги, що людина не може доглядати за родичем, бо мешкає за межами України, однак не зовсім законною:

«Закон каже про відсутність інших членів сімʼї 1-2-го ступеня споріднення, які повинні здійснювати догляд. Тобто буквально закон пов’язує це із фізичним існуванням членів родини. З тим, як прописаний закон, рішення судів — це їхня творчість, як вони це бачать».

Закон не враховує географічну відстань у межах України як перешкоду для догляду. Наприклад, якщо син і його матір з інвалідністю живуть у Мукачево, а її донька у Дніпрі, то за законом це не є перешкодою для догляду. Тож потенційно син отримає відмову від відстрочки. 

Є ще один нюанс: Сімейний кодекс визначає батьків і дітей як одну сім’ю незалежно від місця проживання. Однак, брати й сестри вважаються однією сім’єю лише, коли живуть разом. 

Ця норма призводить до випадків формальних розлучень батьків або реєстрацію проживання брата чи сестри в іншому місці, щоб відповідати вимогам закону для отримання відстрочки.

Кисельов вважає, що через нечіткість законодавства, інтерпретація та застосування норм є суб’єктивними. А це зі свого боку несе корупційні ризики.

Натомість ​​членкиня комітету Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз у коментарі hromadske зазначила, що, згідно із законодавством, факт проживання родичів за межами України не впливає на право отримання відстрочки військовозобов`язаним. 

«Якщо аналізувати це питання з погляду необхідності внесення певних змін до законодавства або нормативних документів, то такої необхідності немає, адже правова колізія наразі відсутня і в комітеті така проблематика нині не обговорювалась», — зазначила парламентарка.

І додала, що кожен випадок із надання відстрочки на підставі догляду за рідними є особливим. ТЦК та СП зобов’язані перевіряти та встановлювати фактичні обставини, які можуть впливати на надання відстрочки чи відмову.