«До сьогодні виявляються збіги з тілами часів АТО/ООС». Як в Україні відбувається ДНК-експертиза

Про можливі помилки в ДНК-експертизі

Процес ідентифікації тіла — багатоетапний. І ДНК-експертиза — лише один з його складників. Після збігу ДНК слідчі встановлюють додаткові експертизи. Це може бути, наприклад, Це криміналістичне дослідження, під час якого експерт ідентифікує особу по фото або відео, використовуючи зображення тіла або обличчя, навіть якщо воно пошкоджене або змінене. Під час експертизи аналізують форму обличчя, пропорції голови, розташування і форму очей, носа, губ тощо.фотопортретна чи Це криміналістичне дослідження, яке встановлює особу людини за відбитками пальців.дактолоскопічна експертиза, Це криміналістичне дослідження, під час якого фахівці виявляють або відтворюють татуювання на тілі чи рештках, навіть якщо вони стали малопомітними або пошкодженими.відновлення татуювань чи виявлення медичних втручань тощо.

«І тільки після проведення комплексу заходів слідчий, коли вже переконався, що дійсно все правильно зроблено, тоді він уже виносить відповідну постанову й інформує близьких», — каже Руслан Аббасов. 

І запевняє: помилок у ДНК-експертизі фактично бути не може, бо це науково обґрунтований метод.

ДНК-експертиза є інструментом. І помилка, яка може бути, — це через невміле використання цього інструменту. Як і база даних є інструментом. І от невміле користування цими інструментами, можливо, призводить до певних помилок.Руслан Аббасов, заступник директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС

У справі Назарія Далецького — звільненого військовополоненого, який за ДНК-експертизою вважався полеглим — помилок у самій ДНК не було, стверджує посадовець.

«Ми проводили перевірку, і все було проведено відповідно до методик. Експертиза є джерелом доказів. Цей доказ був наданий відповідному органу досудового розслідування. І як він врахований чи не врахований, вже на це ми впливати не можемо», — пояснив він.

hromadske звернулося із запитом до органу досудового розслідування, аби слідчі зі свого боку пояснили причини можливої помилки. Відповідь очікуємо.

Про навантаження на експертів

Близько Інші 5% припадають на СБУ, МОЗ95% молекулярно-генетичних експертиз в Україні припадають саме на установи науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів МВС. Цей вид експертиз використовують як для ДНК-ідентифікації невпізнаних тіл і дослідження зразків близьких родичів, так і в межах загальнокримінальних злочинів — убивств, зґвалтувань, розбійних нападів тощо.

«Загальне навантаження на службу велике. У середньому на сьогодні — близько 100 експертиз [одночасно в роботі] на експерта… За минулий рік до наших установ надійшло понад 18 тисяч пакувань, у яких були тіла. А зразків від них в середньому було досліджено вдвічі, втричі більше… Це величезна кількість», — зазначив Руслан Аббасов.

Якщо у 2022 році в НДЕКЦ було 150 експертів, то нині — понад 500. Починали з дев'яти лабораторій, а зараз є 22. Ще дві — у Черкаській і Чернігівській областях — незабаром запрацюють на повну, бо нині це невеликі лабораторії, де досліджують виключно зразки живих людей.

Станом на сьогодні в роботі 24 експертних центрів перебувають близько 3 тисяч зразків біологічного матеріалу від невпізнаних тіл. Це з урахуванням, що в січні, лютому і березні відбувалися репатріації.

Про терміни експертизи

Зразки невпізнаних тіл в експертних центрах досліджують упродовж місяця, якщо вдається встановити ДНК-профіль. Однак, якщо тіло вже розклалося або ж сильно пошкоджене через високі температури чи гниття, термін може затягнутися.

«Поки тіло знайдуть, поки доставлять — проходить великий проміжок часу. І фактично людина могла загинути й три роки тому. До сьогодні доставляють тіла безвісти зниклих у 2022 році», — каже заступник директора Державного НДЕКЦ.

І хоча з часом якість зразків гіршає, на сьогодні виявляються збіги з тілами бійців, які загинули ще за часів АТО/ООС. Дослідження таких зразків складніше і займає більше часу та ресурсу, але такі випадки є.

У нас є досвід встановлення ДНК-профілю з кісткових решток часів Другої світової війни, а це понад 70 років… Тому це можливо, якщо є з ким порівнювати. Бо потрібно, щоб були якісь біологічні родичі. Можливо, племінник, який тоді був маленьким хлопчиком, а зараз це вже доросла людина. Чи були відібрані такі зразки раніше в близьких рідних.Руслан Аббасов, заступник директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС

Про найшвидшу й найдовшу експертизи

Найшвидшою і найбільш правильною Руслан Аббасов вважає ідентифікацію завдяки прижиттєво відібраним зразкам. 

З 2022 року військові частини відбирають у військових Відбір біологічних зразків відбувається у військових частинах, навчальних центрах та територіальних центрах комплектування і соціальної підтримки.зразки зі слизової оболонки рота і зберігають їх у Центрі обліку геномної інформації. Відповідають за їхнє збереження Збройні сили України. У разі, якщо військовий гине чи зникає безвісти, слідчий розпочинає кримінальне провадження, вилучає ці зразки для експертизи, аби встановити ДНК-профіль.

«Потім, якщо надійшло тіло, встановлюється ДНК-профіль і порівнюється з прижиттєвим зразком. І все — дослідженню підлягало два зразки, і йде фактично повний збіг. Така ідентифікація буде пришвидшена щонайменше втричі», — каже Руслан Аббасов.

Найгірше — коли немає ні прижиттєво відібраних зразків, ні живих споріднених родичів. Тоді ідентифікація відбувається за особистими речами загиблого — зубна щітка, бритва, окуляри, навушники тощо. Це складніший і довший механізм, але кращий за дослідження зразків родичів віддаленої спорідненості.

Про ведення електронної бази

Дані проведених ДНК-експертиз вносять до Електронного реєстру геномної інформації людини, його ще називають Національна база ДНК. Тримачем реєстру є МВС, адміністратором — Експертна служба МВС.

Доступ до реєстру має Управління з питань зниклих безвісти за особливих обставин. Вони ж можуть ділитися інформацією з органами досудового розслідування.

«У цьому реєстрі зберігається чутлива інформація, яка потребує певного захисту. Тому вона не може бути загальнодоступною для всіх… Тому інформація надається слідству під час виявлення збігу. Слідчий, якщо потрібно, може сформувати письмовий чи електронний запит і отримати відповідь», — пояснює заступник директора Державного НДЕКЦ.

Про масові поховання

Спочатку слідчі оглядають місце, де можуть бути тіла загиблих. Якщо знаходять тіло, і воно не розірване на шматки, з нього можуть відібрати один чи кілька зразків. І це дослідження проведуть у коротший термін — але, знову ж, залежно від стану тіла.

Якщо тіла виявляють на масовому похованні, і вони перемішані, — спочатку досліджують окремі фрагменти, щоб виявити, які з них належать одній людині. І лише потім виявляють ДНК-профіль.

«Слідчі це знають, судово-медичні експерти долучаються. Де потрібна наша консультація чи допомога як спеціалістів, ми залучаємось. Ми також залучаємося до огляду місць катівень і інших заходів», — зазначив Руслан Аббасов.

Аби й через роки експерти мали змогу встановити особи загиблих — як цивільних, так і військових, — для слідчих важливо зараз максимально опрацювати зразки біоматеріалів, призначити експертизи, встановити ДНК-профілі й помістити в електронний реєстр.

І надалі, навіть якщо це буде через рік, два, 10 чи 50 років, такий збіг може бути зафіксований, і буде встановлена істина. Чи будуть такі випадки? Я думаю, будуть.Руслан Аббасов, заступник директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС