«Голосував авансом». Потураєв прокоментував закиди про те, що проєкт Цивільного кодексу знищує антикорупційну журналістику
Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заявив, що підтримував «авансом» у першому читанні новий проєкт Цивільного кодексу, тому що поділяє «абсолютно всі перестороги».
Про це він заявив у коментарі hromadske.
«Там проблеми не лише з медійною сферою. Там проблеми, по суті, зі всіма сферами, за які відповідає комітет, який я очолюю. Ми напрацювали вже декілька великих пакетів поправок. Ярослав Юрчишин теж консультував, ми брали участь… Але суть у тому, що ми спільним фронтом, так би мовити, діємо», — заявив він.
Микита Потураєв зауважив, що погоджується з Русланом Стефанчуком щодо того, що Цивільний кодекс потребує оновлення й це «дуже важлива віха в розвитку українського правового поля».
«Але якщо наші пропозиції не будуть враховані, а вони включають усе, що Ярослав отримав, я отримав, усе, що наші комітети отримали від громадських організацій і від медіа, […] то ми це підтримувати на голосуванні не будемо», — наголосив парламентар.
Що передувало?
Громадська організація «Інститут масової інформації» вбачає в проєкті нового Цивільного кодексу ризики повного знищення антикорупційної журналістики в Україні. Суперечливих пунктів там нарахували щонайменше 11, заявляла голова організації Оксана Романюк.
Одним із найнебезпечніших пунктів у ньому вона вважає розширення норми про право на відповідь, яке в чинному кодексі стосується лише неправдивої інформації.
«Зараз, […] якщо особа вважає, що щось там медіа некоректно, неправдиво написало, вона може звернутись і сказати: “Виправте, ось насправді такий вигляд має ситуація”», — зазначає Романюк.
Натомість новим Цивільним кодексом законотворці пропонують, аби право на відповідь «було у будь-кого й з будь-якого приводу». Тобто кожна публічна особа, яку було згадано у ЗМІ, матиме право звернутися до медіа, і те буде зобовʼязане поставити її відповідь, не редагуючи та не скорочуючи.
Ще серед «цікавих» пунктів Оксана Романюк згадала норму про попередню цензуру. Мовляв, публічні особи ще під час підготовки матеріалу щодо них, якщо дізнаються про нього, зможуть звернутися до суду й вимагати заборонити медіа готувати цей матеріал.
Також там є норма, яка стосується таємниці листування юридичних осіб. Вважатиметься порушенням, якщо медіа опублікує якийсь лист, навіть якщо в ньому буде йтися про корупцію.