У мій будинок прилетіло 11 місяців тому: жити не можна, а платіжки приходять

Мій будинок — стара цегляна хрущівка, ОСББ немає.

І от минуло 11 місяців. За цей час не менш як сім разів відбувалися збори мешканців із представниками влади Святошинського району, будівельні комісії міряли квадратні метри й сантиметри, вираховували, фотографували те, що постраждало і що замінити.

Зрештою експерти визнали, що потрібен капітальний ремонт, і його слід «розпочати негайно».

Що зробили з видимого: у перші два дні після прильоту нам забили вікна плівкою, відключили газ (така техніка безпеки), а світло й воду лишили. Перед холодами вставили нові вікна над сходами загального користування. Всю зиму у квартирах топили. Так, батареї гріли, бо інакше б полопали від тих страшних морозів. І ще — нам поставили в під'їзд благенькі вхідні двері з МДФ. Мешканці самі скинулися на замок, бо квартирами вже лазили злодії.

Щодо грошей, то міський голова Віталій Кличко виплатив усім родинам, які подали заяви, по 10 тисяч гривень. Окремо ті, хто оформив усі документи на Державна програма, за якою українці можуть отримати компенсацію за пошкоджене або знищене через бойові дії майно.«єВідновлення», отримали гроші для ремонту на свій банківський рахунок. Як і ми.

І тут заковика: за постановою Кабінету Міністрів, ці кошти потрібно витратити впродовж року після атаки, інакше повернуться державі. З іншого боку, на одних зі зборів посадовці нам сказали: «Не витрачайте цих грошей, інакше вам не зроблять капітального ремонту». Він мав розпочатись у травні.

Не розпочався. Через місяць гроші з «єВідновлення» «пропадуть». І що робити?

Тим часом надходять рахунки за компослуги, окрім газу й прибирання прибудинкової території. Платити чи ні — не було зрозуміло. Лише в березні цього року з’явилась інформація, що Верховна Рада звільнила власників зруйнованого або пошкодженого житла від сплати комунальних послуг.

У прибудинковому чаті мешканці діляться новинами, хто що де дізнався. Але іноді це просто чутки.

І я взялася за справу як журналістка.

За наші квартири треба воювати, а немає кому

Наталя Острицька живе в четвертому під'їзді нашого будинку, а в шостому (де помешкання непридатне) має квартиру, яку здавала квартирантам. Їх, до речі, у підʼїзді було чимало. Певна річ, усі виїхали, проблемами займаються власники.

Наталя розповідає, що весь наш будинок (крім вище зазначених 20 квартир), живе: у людей є газ, квартири заселені. У кого вилетіли вікна чи були незначні пошкодження житла — ті отримали гроші з «єВідновлення» й зробили чи зараз роблять самостійно ремонт. Мешкають люди й у лівому крилі мого під'їзду.

Ми ходимо по її квартирі (вона саме під моєю) і Наталя показує збитки: «те викину, це негодне». 

«Багато було комісій, зобов’язань, але віз і нині там. За наші квартири треба воювати, а немає кому», — Наталя сердиться на неактивних сусідів і посадовців, відповідальних за ремонт. Каже — телефонує їм, але чує лише обіцянки.

Квартира Каті та Вані Сікунів навпроти по діагоналі від моєї. Стіна їхньої квартири — торцева в будинку. У ній колись було вікно, але його заклали цеглою, заклеїли шпалерами. І от під час вибуху всі ці цеглини вивалися просто на ліжко, де спало подружжя. Їх серйозно поранило. Нам разом надавали допомогу у травмпункті. Приїзд «швидкої» — то окрема історія, я писала тут.

Катя й досі має шрами на нозі, спині й руках. Вона показує відео дня атаки, на якому їхній рудий кіт тулиться до чоловіка, обіймає за шию. Той насилу знайшов тварину під ванною — перелякану, але цілу.

«Серце й досі стискається й іде в п’яти від цього моменту», — каже молода жінка. Ми пам’ятаємо, що в зруйнованому під'їзді були загиблі тварини. Я сама знайшла великого мертвого сірого кота.

У день атаки подружжя забрало всі речі, так-сяк притулило вибиті двері й переїхало до батьків. Кіт лише через кілька тижнів перестав тремтіти від гучних звуків і почав гратися.

«Я постійно думаю, кожну секунду: як наша хатка (квартира — ред.)? Дуже хочеться повернутися», — Катя розповідає, що ходила на всі збори й стежила за всіма етапами відновлення нашого під'їзду. Спостерігала за закупівлями на сайті hzakupivli.pro і за виконанням проєктних робіт на цьому сайті.

Молода жінка теж не задоволена тим, що ремонт відтягується й відтягується. Їй би теж хотілося, щоб інформація щодо відновлення була у відкритому доступі й зібрана в одному місці.

«Щоб усі жильці могли ознайомитися. Бо днями прозвучало від когось, що будуть збори, а їх не було. Хтось пів дня їхав, щоб добратися», — підсумовує вона.

Хочеш, щоб чиновники щось зробили, — посварися з ними

Сусід Андрій — юрист і найбільший активіст із нашого під'їзду (прізвища не називаємо через безпеку, бо він із Маріуполя, там і досі його родичі в окупації). Квартиру придбав за рік до повномасштабного вторгнення. Після прильоту отримує від міста 20 тисяч гривень на місяць на оренду житла.

«Бабці з нашого під'їзду весь час телефонували мені з різними запитаннями, бо не знали, до кого звертатися. Я поїхав у районну адміністрацію і запитав, хто відповідальний. Виявилося — заступник голови Павло Бірюк. Скинув його номер у будинковий чат, щоб усі могли телефонувати. Так само там є номер начальника управління будівництва Андрія Кучерявого», — каже сусід.

За його словами, працівники адміністрації ідуть на контакт лише тоді, коли їх добре «потрусити». Для цього він телефонував і їздив до них неодноразово, стояв годинами в чергах, навіть сварився. Після цього відбувалися збори з мешканцями або якась інша комунікація.

«З ними краще у форматі листування спілкуватися, щоб краще тикати носом у те, що вони обіцяють і чого не роблять. Бо кажуть одне, відбувається інше. Обіцяли соціального менеджера по будинку, який би мав збирати документи, допомагати мешканцям. І знаєте, хто це? Я», — сміється активіст.

Він сердиться на владу — мовляв, п’ятий рік повномасштабна війна, і дивно чути від керівництва району, що вони не були готові до атак, руйнувань. Натомість — як Харків і Дніпро готові й будинки відновлюють швидко.

Андрій, як і всі ми, хотів би нормального зворотного зв’язку від сторони, яка веде наші справи з відновлення.

«З планом реконструкції нас не ознайомили, хоч я і просив, чув, що подали на тендер — отже, це затверджено. Ми нічого не знаємо. Не роз’яснили, що робити з грошима з “єВідновлення”. Хтось уже почав витрачати ці кошти (дійсно, на четвертому поверсі в одній із квартир уже нові вікна), не чекаючи капітального ремонту. Він, як бачимо, відтягується. Чого нам чекати? Що робити?» — запитує юрист.

З позитивних моментів сусід відзначив, що компенсацію на оренду житла платитимуть не рік, як казали відразу, а до моменту, доки будинок введуть в експлуатацію.

Окрема людина для інформування мешканців — це ідеальна картинка

Редакція hromadske в понеділок, 8 червня, звернулась із запитами до Святошинської РДА і Департаменту будівництва та житлового забезпечення Києва по роз’яснення щодо ремонту будинку на вулиці (зазначена моя адреса). Відповіді надійшли 11 червня приблизно однакові: було одне технічне обстеження, потім інше — детальніше. Визначено, що будівля вимагає комплексу протиаварійних заходів і ремонтно-відновлювальних робіт (капітального ремонту).

«Замовником робіт визначено управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної державної адміністрації Києва. Станом на сьогодні проєктно-кошторисна документація проходить експертизу. Разом з тим замовник розпочав процедуру закупівлі робіт відповідно до очікуваної вартості. Після цього та визначення підрядної організації буде укладено договір на виконання капітального ремонту (відновлювальних робіт) на об’єкті», — йдеться у відповідях.

Також вказано, що в під'їзді замінені віконні блоки на сходових клітинах. Я додаткового поговорила з Андрієм Кучерявим, начальником управління будівництва Святошинської РДА.

«Орієнтовно всі ремонтні роботи триватимуть вісім місяців: спершу — дах, утеплення фасадів, посилення металом стін, ремонт сходових клітин, заміна електрощитів, асфальтування біля під’їзду; у кінці — ремонт квартир — будуть натяжні стелі (висота у квартирі й так 2,50 метра, тож із натяжними ще зменшиться — авт.), заміна радіаторів, ванн, унітазів, дверей, вікон, стяжка підлоги, стіни підготують під фарбування тощо. Теоретично маємо вкластися до грудня, але не гарантуємо. Краще орієнтуватися на весну», — відповів він про строки виконання ремонту. І зазначив, що це буде економремонт. В усіх буде типовий, тобто власники квартир не зможуть обирати колір плитки чи килимового покриття.

Щодо платіжок сказав таке: за газ їх немає, бо газ відключений. За світло й воду треба заплатити — це не проблема, якщо є лічильники. Дійсно, за 11 місяців хтось навідувався до свого житла та вмикав світло й воду. 

Щодо опалення, то за нього платити не потрібно. Борги обнулять.

Кучерявий кілька разів наголосив, що через 2-3 тижні відбудеться зустріч із мешканцями, де пояснять, які меблі вони мають забрати, які ні, щоб не перешкоджати ремонту. І що на зборах можна буде запитати про все, що людей турбує.

«Що стосується комунікації, то ми стараємося реагувати на всі звернення, але своєї пресслужби в мене немає. На мій структурний підрозділ випадає дуже багато різних питань. Від обстеження квартир після прильотів до завершення будівництва тих, які пошкоджені. Є пресслужба адміністрації, але інформацію для неї мені доведеться готувати самому. Тобто виходить, що зараз мені потрібно брати у штат окрему людину, яка б тільки й сиділа та інформувала мешканців. Це ідеальна картинка, але зараз — як є», — коментує чиновник комунікацію з мешканцями.

За даними офіційного порталу Києва, на 1 червня у столиці через ворожі атаки зазнали пошкоджень 3578 будинків. Тільки 30 із 71 найбільш пошкодженого місто змогло відновити. З 2022-го з бюджету на відновлення спрямували 2,33 мільярда гривень.

Про смерть думай, а хліб паши, або Баланс між духовним і матеріальним

Днями на сайті Prozorro з’явилась інформація, що очікувана вартість капітального ремонту (відновлювальних робіт) за нашою адресою становить 1 497 228 гривень і зроблять його коштом місцевих бюджетів.

Є також кілька файлів, де детально розписано, що будуть робити на кожному поверсі, у кожній окремій квартирі. До міліметрів.

Наприклад: «утеплення фасаду мінеральними плитами товщиною 150 мм», «демонтаж існуючого опорядження з відбиванням штукатурки по бетону зі стін, площа відбивання водному місці більше 5 м2», «ґрунтування металевих поверхонь за один раз ґрунтовкою ГФ-021 (за 2 рази)», «безпіщане накриття поверхонь укосів (стартове) розчином із клейового гіпсу (типу “сатенгіпс”) товщиною шару 1 мм при нанесенні за 2 рази». Є навіть «навантаження сміття екскаваторами на автомобілі-самоскиди, місткість ковша екскаватора 0,25 м³».

Такі практичні розрахунки. І я їх вивчаю, цікавлюся. Міркую: «А це ж вікна поставлять найгірші, а унітаз у нас новий, може хай його не міняють». Думки людини, яка вижила й думає про насущне. 

Як казала моя баба: «Про смерть думай, а хліб паши».

***

Я буваю в нашій квартирі рідко. Переважно, як щось потрібно забрати. У нас вилетів один замок із двох у дверях, у них є дірки, які я заткнула ганчір’ям. А втім, двері якось зачиняються. Тому певні речі й меблі ще там залишаються.

Літо, середина червня, виходжу на вулицю. Не можу не підійти до меморіалу загиблих у сусідньому будинку. Завжди так роблю.

Його перенесли на кілька метрів і замість окремих фото, як було раніше, встановили одне полотно. Тепер вони всі разом. 

І ніякі квартири їм не потрібні.

***

Поки готувався матеріал, на відкритих торгах «закупівлі щодо капітального ремонту не відбулося, бо не було жодної пропозиції». Тобто не знайшлося підрядника, який би захотів зробити цей ремонт, у який входять і матеріали, і сама робота.

Як прокоментував ситуацію Андрій Кучерявий — не було охочих, бо, можливо заскладні документи, а можливо, хтось не встиг. Потрібно повторно запускати процедуру закупівлі. Це планують зробити до кінця червня.