Ліки зникають з аптек? Що відбувається з постачанням після ударів по складах

Дефіцит чи ажіотаж?

У серпні та вересні 2026 року російські удари пошкодили низку об’єктів фармацевтичної та логістичної інфраструктури. Серед постраждалих обʼєктів, зокрема, фармацевтичний завод «Дарниця», логістичний комплекс компанії «ХФК “Біокон”», склади мережі «Аптека Доброго Дня» та фармацевтичної компанії «Тева Україна».

На цьому тлі українці почали помічати відсутність окремих препаратів у своїх аптеках. У соцмережах з’явилися повідомлення про те, що неможливо знайти певні гормональні препарати, ліки проти хронічних захворювань, антидепресанти, оральні контрацептиви тощо.

Наприклад, у Treads писали, що наразі в жодній аптеці немає комбінованого орального контрацептива «Клайра». І пошук за онлайн-сервісом для пошуку ліків Tabletki.ua це підтверджує. Те саме стосується L-тироксину — синтетичного гормону щитоподібної залози, який використовується для замісної терапії. Також є перебої з постачанням антидепресанту «Золофт» і низки інших препаратів.

На тлі проблем із наявністю ліків в аптеках створюється ажіотаж. Люди, які приймають препарати системно, почали купувати їх на кілька місяців наперед. Так виникло замкнене коло: препарат справді стає складніше знайти, люди починають його запасати, залишки в аптеках швидше закінчуються — і наступний покупець бачить уже порожню полицю.

За даними МОЗ, найбільш помітне зниження показників наявності окремих лікарських засобів фіксували в серпні-вересні. У відповіді на запит hromadske відомство називає серед причин пошкодження складської інфраструктури, порушення логістики, нерівномірні постачання деяких імпортних препаратів та зростання попиту.

Фармацевтична логістика — це не лише виробництво препарату та його доставлення до аптеки. Між заводом і покупцем є склади, Компанія або офіційний посередник, який купує продукцію безпосередньо у виробника та реалізує її в певному регіоні через власну мережу дилерів, магазинів або гуртових покупців.дистриб’ютори, транспорт і складні логістичні маршрути. І внаслідок російських атак на логістичні комплекси переривається звичний маршрут, яким препарати потрапляли до аптек.

Один з об’єктів, який постраждав унаслідок російського обстрілу, — логістичний комплекс компанії «ХФК “Біокон”». Компанія не є виробником ліків і працює як логістичний оператор — зберігає та обробляє продукцію фармацевтичних компаній. У відповідь на запит hromadske там повідомили, що після російської атаки припинили операції з приймання та відвантаження лікарських засобів на постраждалому комплексі. Компанія поки не називає ані остаточного обсягу втрат, ані строків відновлення роботи: триває інвентаризація та документальна фіксація наслідків.

Втрата таких логістичних потужностей не означає, що ліки зникають з українського ринку. Але їх доводиться шукати в інших місцях і перебудовувати звичні маршрути постачання. І саме це вже помітно на рівні аптек.

Фармацевтка Марина Сливканич описує цю ситуацію так: людина може побачити потрібний препарат на сайті пошуку ліків, але не знайти його у своїй аптеці. Тоді працівники шукають залишки в інших точках мережі, домовляються про переміщення й намагаються привезти препарат туди, де він потрібен.

Тобто проблема часто полягає не у відсутності препарату в Україні, а в тому, що він фізично перебуває в іншому місці. Це особливо помітно щодо препаратів, які люди приймають постійно.

Олександр Комаріда, голова правління Європейської фармацевтичної асоціації, також говорить саме про перебої з постачанням, а не про системний дефіцит. За його словами, якщо препарат знищили на одному складі, може знадобитися кілька днів, щоб доставити його з іншого.

Найбільш вразливими він називає препарати для лікування хронічних захворювань, зокрема серцево-судинних хвороб, артеріальної гіпертензії та гормональної терапії. Люди приймають їх постійно, тому будь-яка затримка постачання відразу стає помітною.

Водночас у вересні на фармринку вже з’явився ще один небезпечний фактор — ажіотаж. Люди почали купувати більше.

«Якщо людина бачить, що препарат стало складніше знайти, вона вже не хоче ризикувати й намагається придбати запас хоча б на кілька місяців», — пояснює фармацевтка Марина Сливканич. І додає: частина пацієнтів також купує додаткові запаси перед виїздом за кордон, бо там вони можуть не знайти цих ліків.

Так формується своєрідне замкнене коло. Якщо в аптеці зазвичай лежать три упаковки препарату, їх може вистачити до наступного постачання. Але якщо замість однієї людина забирає одразу дві чи три упаковки, запас закінчується раніше. Наступний покупець бачить, що препарату немає, і теж починає шукати його в інших аптеках або купувати наперед.

На тлі цього в інформаційному просторі почали ширитися вже значно тривожніші повідомлення. За даними нашого монірингу, у соцмережах одночасно присутні два типи повідомлень: одні фіксують реальні перебої, спричинені ударами по складах, інші ж використовують цю ситуацію для поширення повідомлень, які можуть спричинити паніку, і формують заклики скуповувати ліки про запас.

Ціна перебоїв

МОЗ прямо визнає: у деяких регіонах стало складніше знайти окремі ліки в аптеках. Водночас там наголошують: ознак системного дефіциту лікарських засобів в Україні наразі немає. Це підтверджує і фармринок.

«Глобального дефіциту в нас немає», — говорить Олександр Комаріда. 

За його словами, якщо конкретної торговельної назви немає, часто є препарат з тією самою активною речовиною під іншою назвою.

Наприклад, пацієнт може шукати конкретний бренд, до якого звик. Але фармацевтичний ринок може мати інший препарат із тією самою активною речовиною та дозуванням. Така заміна в багатьох випадках можлива, але це не означає, що пацієнт має самостійно обирати новий препарат.

Фармацевтка Марина Сливканич наголошує: особливо для постійної терапії заміну краще погоджувати з лікарем. Просто знайти в інтернеті препарат зі схожою назвою або «прочитати в чаті GPT, що це те саме», — недостатня підстава для зміни лікування.

Останні зміни на фармринку викликають і здорожчання цін на ліки. На вартість впливають ціни на пальне, логістику, енергоносії, а також виробничі витрати, курс гривні та інші фактори. Додаткові витрати через перебудову маршрутів і втрату складських запасів можуть стати ще одним фактором тиску на ціну.

У вересні «Українська правда» наводила приклад препарату від симптомів застуди, який після зміни партії подорожчав із 337 до 407 гривень. Видання пов’язувало ситуацію з проблемами фармринку після ударів по складах.

Фармацевти вже стикаються з роздратуванням і агресією покупців. Сливканич каже: люди часто спрямовують претензії саме до працівників аптек, хоча фармацевт не визначає ні обсягів виробництва, ні постачання, ні ціни препарату.

За її словами, якщо препарату немає на складі, працівники телефонують до інших аптек, шукають залишки, домовляються про переміщення. У деяких випадках, за словами Сливканич, співробітники самостійно за свій кошт їдуть забирати препарат з іншої точки, щоб пацієнт не чекав чергового постачання.

Особливо складною ця ситуація стає для програми «Доступні ліки», за якою держава повністю або частково компенсує вартість препаратів, які входять до переліку. Сама можливість отримати рецепт не гарантує, що потрібна упаковка фізично буде в найближчій аптеці. І саме це зараз бачать фармацевти.

За словами Сливканич, буває, що для пацієнта за рецептом потрібно кілька упаковок, а в одній аптеці є одна, в іншій — ще одна, і третя лежить десь в іншому районі. Тоді аптеки за можливості намагаються зібрати препарат між собою.

«Я вважаю, що має бути якась комунікація і з лікарями… Ну, нехай людина прийде через місяць, і їй ще один рецепт випишуть, але вона буде зараз приймати цей препарат. Бо виходить так, що людина змушена купувати тоді за свій кошт, бо за програмою “Доступні ліки” операція проводиться лише тоді, коли є ці три упаковки. Я маю право видати або ці три упаковки, щоб компенсація пройшла, або ніщо», — каже Марина Сливканич, фармацевтка мережі «Подорожник»

Але найбільше занепокоєння зараз — у пацієнтів, для яких перерва в лікуванні може мати значно серйозніші наслідки. Президентка ГО «Афіна. Жінки проти раку» Вікторія Романюк розповідає, що проблеми з окремими препаратами для онкопацієнтів уже є.

Зокрема, у частині онкоцентрів зараз відсутній «Доцетаксел» — препарат, який, за її словами, був знищений на складі та мав бути поставлений через державну систему закупівель до лікарень.

Водночас Романюк не говорить про загальний дефіцит онкологічних препаратів. Основні хімієпрепарати, які закуповує держава, надходять, а в лікарнях є запаси інших препаратів. Тому вона оцінює ситуацію як таку, що наразі не є критичною, але потребує постійного контролю.

Для онкопацієнтів це особливо важливо, оскільки лікування має відбуватися за визначеним графіком. Якщо хімієтерапія передбачена, наприклад, через 21 день, цей інтервал не випадковий. За словами Романюк, певне відхилення може бути допустимим, але перевищення граничних термінів потенційно може впливати на ефективність лікування.

Як перебудовують систему?

Система зараз працює за принципом постійного переналаштування. Якщо один склад знищено — товар намагаються доставити з іншого. Якщо змінюється маршрут — шукають новий. Якщо препарату немає в одній аптеці — перевіряють інші.

Представники аптечних мереж розповідали про збільшення запасів безпосередньо в аптеках, перерозподіл товарів між регіонами та диверсифікацію маршрутів. Аптечні мережі також змінюють логістичну модель через ризик повторних ударів: частину запасів розосереджують, а маршрути постачання адаптують до безпекової ситуації.

Саме на розосередженні запасів зараз наполягає й держава. 10 вересня МОЗ проводило окрему зустріч із найбільшими фармдистриб’юторами, де обговорили, як розподілити запаси в різних місцях і спростити їхнє перевезення.

У серпні уряд також дозволив фармкомпаніям під час воєнного стану зберігати ліки не лише на складах, внесених до ліцензійного реєстру. За потреби вони можуть швидше залучати додаткові приміщення або склади інших ліцензованих компаній. Це дає змогу розподіляти запаси між різними місцями, щоб у разі удару по одному складу не втратити весь запас препарату.

Ще один спосіб не допустити перебоїв із ліками — уряд дозволив ввозити в Україну вже зареєстровані тут препарати, але в упаковках, призначених для інших країн. Тобто це той самий препарат — з таким самим складом і характеристиками, — але який відрізнятися лише виглядом паковання та його маркуванням. До кожної упаковки має додаватися українська інструкція, а виробник або заявник має підтвердити, що це саме той препарат. Такий механізм діє на час воєнного стану та ще шість місяців після його завершення.

У МОЗ hromadske запевнили, що разом із Держлікслужбою постійно працюють із виробниками, імпортерами та дистриб’юторами, оцінюючи запаси й можливості швидко поповнювати постачання.

Фармацевтичний бізнес теж готується до нових викликів. За словами Олександра Комаріди, в Україні є розгалужена мережа регіональних фармацевтичних складів. Мовляв, вони фактично є в кожному регіоні й не по одному.

«Також працює велика кількість регіональних дистриб'юторів. Ці компанії на своїх складах мають достатні запаси лікарських засобів для того, аби диверсифікувати ризики й забезпечити постачання лікарських засобів безпосередньо до аптек, щоб їх могли отримувати українські пацієнти», — каже Олександр Комаріда, голова правління Європейської фармацевтичної асоціації.

Але є ще один резерв — державні закупівлі. За словами Вікторії Романюк, у проєкті бюджету на 2027 рік, який уже незабаром буде розглядати профільний комітет, передбачили кошти на буферні запаси важливих медичних препаратів для онкологічних пацієнтів. 

Президентка ГО «Афіна. Жінки проти раку» сподівається, що депутати проголосують за цей бюджет, бо «це критично важливо для того, щоб ліки були в онкоцентрах».