Всі гребуть — і я гребу. Що треба знати, перш ніж скуповувати крупи та олію

Хто і як розганяє паніку?

Після періодичних фото з порожніми полицями в соцмережах нову хвилю паніки розворушило інтерв'ю Анатолія Катеренчука, начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Києві. Його головна думка — не треба нагрібати харчі, аби вони зіпсувалися — у якийсь спосіб трансформувалася в соцмережах в повідомлення: «Робіть запас продуктів щонайменше на 10 днів уже на зараз».

У межах редакційного моніторингу ми зафіксували в найбільших Telegram-каналах України щонайменше 33 публікації протягом 72 хвилин, де українців закликають закупити воду та бакалію, посилаючись на Катеренчука. У частині дописів повністю опускають його роз'яснення, що дефіциту зараз немає. Такі повідомлення набрали сукупно понад 1,5 млн переглядів.

Ще у 2022 році СБУ опублікувала список псевдоукраїнських Telegram-каналів, які працюють на росію. Протягом останніх тижнів канали з цього переліку під'юджували українців до паніки та переконували, що перебої з постачанням — це наслідок та «відповідь» на українські далекобійні удари по росії, а влада сама «підставляє українців під гуманітарну катастрофу» взимку, аби просити в партнерів більше допомоги. Центр протидії дезінформації при РНБО прямо називає панічні повідомлення систематичною кампанією росії, яка намагається створити відчуття неконтрольованості ситуації. 

«У намаганні заробити більше лайків і просунути свої дописи, наші "корисні ідіоти" також починають розкручувати й гайпити на негативі. Так звані експерти гайпують, що "все пропало". Змушений констатувати, що саме соцмережі в цій історії зіграли вирішальну негативну роль у перекручуванні паніки», — каже Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України.

Полиці все одно порожні?

Після ударів рф по складах торговельних мереж у низці українських міст стали порожніти полиці та з’являтися черги в магазинах. Ритейлери, з якими поспілкувалося hromadske, зараз фіксують найбільший попит покупців на базові продукти — це крупи, олія, цукор, сіль, вода, консерви, свіже м’ясо та побутова хімія.

У NOVUS кажуть: хоч спостерігають зростання попиту на товари першої потреби, говорити про критичний ажіотаж чи системний дефіцит наразі підстав немає. 

З полиць магазинів METRO тимчасово зникли 17% з близько 16 000 товарів. Але ті, що є, дозволяють їх взаємозамінювати. Тобто йдеться не про відсутність якогось продукту, а його версії від конкретного виробника.

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький пояснює: асортимент може змінитися, але базові продукти є і будуть.

Прогалини на полицях магазинів пов'язані з тим, що постачальники мають вигадувати нові маршрути та способи зберігання товарів, щоб вберегти їх від російських ударів. За даними уряду, окупанти знищили подекуди до 90% потужностей для зберігання. 

Ви вже могли бачити в торговому залі коробки з харчами «не для продажу» — замість великих «перевалкових пунктів» мережі переходять до роздрібного складування просто в магазинах. Однак, це сповільнює час розвезення продуктів по різних точках.

«Закуплю про запас, бо потім здорожчає»

Українці не вперше спустошують полиці супермаркетів через страх бути беззахисними в кризовій ситуації. У лютому-березні 2022 року розкуповували хліб, консерви, крупи, сірники та свічки. У травні 2022-го масово кинулися робити запаси солі через зупинку «Артемсолі» на Донеччині. А у 2015-му люди намагалися «вкластися» у продукти тривалого зберігання через різке падіння курсу гривні. Однак ця стратегія хибна, переконаний перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран.

«На початку [великої] війни журналістка розповіла мені, що піддалася паніці й купила 10 кілограмів солі. Минуло 4 роки — досі тягає її туди-сюди. І викинути шкода, і з'їсти — не з'їсться», — каже експерт.

Міністр Висоцький прогнозує, що через додаткові витрати на транспорт та зберігання продуктів, ціни на харчі в магазинах можуть підскочити до 2,5%. Мережі супермаркетів запевняють, що не збираються компенсувати всі додаткові витрати коштом покупця. 

Зараз ритейлери та виробники за медіаторства влади намагаються домовитися про розподіл ризиків, тобто на чиї плечі впадуть втрати за знищений росією товар, хто має довозити його напряму до магазинів тощо. За державою залишається задача, як впоратися з відключеннями світла, заблокованим Чорним морем та пришвидшити експорт/імпорт іншими шляхами, каже Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців.

Михайло Непран відкидає будь-які прогнози щодо цін, адже є занадто багато чинників, які будуть впливати на ціноутворення. Крім того, великі супермаркети — це не єдине джерело харчів для українців, навіть у містах. Емельдеш припускає «перетікання» до локальних магазинчиків покупців, які страшаться ходити до великих магазинів через ризики обстрілів.

«У нас зараз проблема з експортом харчів. Те, що не можуть вивезти, рано чи пізно прийде на внутрішній ринок і буде тиснути на ціну. Звичайно, ніхто з продавців не зацікавлений, щоб ціни знижувалися, але ринок буде тиснути. Якщо в магазинах не впаде ціна, то на базарі впаде. І потім виявиться, що той, хто піддався паніці, просто зазнав збитків», — каже Михайло.

Як ухвалювати рішення з «холодною головою»?

Осуд щодо тих, хто піклується про свою безпеку чи безпеку родини, точно не допоможе, каже експертка з фінансів Єлєна Шепель.

«Тема їжі — це базова потреба, буквально виживання. Через постійні атаки в нас підірване відчуття безпеки й люди намагаються зробити для своєї безпеки принаймні те, що можуть — на кшталт закупитися купою продуктів, щоб "не померти з голоду"», — пояснює вона.

Перебої з продуктами є нерівномірними, і тому фото, де у вашому супермаркеті заповнені полиці, навряд переконають того, хто бачить перед собою порожні. 

Експертка пропонує вправу: пройтися принаймні п’ятьма магазинчиками у вашому районі й перевірити наявність одного продукту (наприклад, гречки), аби оцінити ситуацію на власні очі. Потім оцініть: скільки реально гречки ви з'їдаєте на місяць, аби зрозуміти, який запас буде раціональним.

«Замість того, щоб людей засуджувати, є сенс, особливо якщо це ваші близькі,  спробувати з ними поговорити. Чого насправді ти боїшся? Що не буде продуктів? 

Добре, як тобі здається, скільки це може тривати? Людина, яка тримає зв'язок з об'єктивною реальністю, навряд чи скаже вам, що нестача триватиме рік. Так можна привести людину до того, що не треба купляти 28 кілограмів гречки, а достатньо купити 2», — каже Єлєна Шепель.

Для власного спокою можна підготувати запас бакалії, яка буде «лежати без діла», не більше, ніж на місяць, радить експертка.

«Поставити по кілограму гречки, рису, пшона і залишити їх. Якщо в магазинах є ці товари, то коли закінчується ваша основна пачка з рисом, піти й купити в магазині одну, а захована має лежати. 

Чому саме на місяць? Бо, як показує практика, бізнесам місяця з головою достатньо для того, щоб перебудувати логістику. Вони дуже швидко адаптуються. Невеликий запас дозволяє спокійніше спати, і водночас не спонукає витрачати аж надто багато», — каже Шепель.

Варто також пам'ятати про правила зберігання продуктів: аби не довелося викидати крупу через міль та інших шкідників, варто обробити її теплом чи холодом — просушити в духовці або покласти до морозильної камери на кілька днів. Потім — просіяти й пересипати в тару зі щільно закритою кришкою. Зберігати крупи варто в темному, сухому, прохолодному місці, де не буде різкої зміни температури. Не варто тримати крупи в фабричній упаковці, у поліетиленових пакетах чи пластикових контейнерах.