Масових вислань призовників з Польщі та Литви вже завтра не буде. Як діятимуть уряди країн — прогноз правника

Про це у коментарі hromadske сказав юрист Роман Єделєв, доцент кафедри міжнародного права київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Єделєв наголосив, що наразі не до кінця зрозуміло, що передбачає готовність Польщі та Литви « допомагати» Україні з призовниками.

«Одразу з'являється якась ідея про депортацію, про те, що українських чоловіків в Польщі чи в Литві будуть хапати та везти на кордон, передавати прикордонникам чи комусь іншому. Так воно не буде відбуватися. Європейська конвенція про права людини має додатковий протокол, який забороняє масові вислання іноземців», — сказав юрист.

Він розповів, що вже є відповідна судова практика Європейського суду з прав людини: у 2006-2007-x роках росія масово висилала громадян Грузії і суд знайшов порушення в таких діях російської федерації. 

Єделєв вважає, що навряд таке масове вислання українських чоловіків буде у Польщі та Литві, але, наприклад, їм можуть не надавати певні державні послуги чи соціальну допомогу.

«Але знову ж таки: тут постає ще питання дискримінації. Тобто, якщо людина визнана непридатною і знята з військового обліку, не може та сама Польща чи Литва оцінювати — чи це справжній документ, чи людина справді проходила ВЛК. Це ж не повноваження органів влади Польщі та Литви. Все це буде вкрай складно виписати. Але якщо є політична воля, якісь певні спроби ми можемо побачити» — зазначив він.

То що можуть робити уряди країн?

Єделєв зазначив, що заяви з Польщі та Литви походять від Міністерств оборони країн.

«Міноборони зацікавлене в підвищенні обороноздатності своєї держави та держав-союзниць. Обороноздатність Польщі на сьогодні прямо залежить від обороноздатності України. І тому, очевидно, що міністри оборони Польщі та Литви хочуть, щоб якомога більше чоловіків-громадян України опинилися в Україні та воювали і за Україну, і за всю цивілізовану Європу», — сказав він.

Водночас позиція міністерств юстиції, які зазвичай несуть відповідальність за виконання зобов'язань з прав людини, може бути іншою. Міністерства закордонних справ будуть оцінювати рішення, в тому числі з погляду європейського законодавства і норм права ЄС.

Єделєв нагадав, що зараз діє директива про тимчасовий захист до березня 2025 року для громадян України. І навряд його скасують для чоловіків з громадянством України у віці 18 до 60 років.

«Міністерства економіки будуть дивитися з погляду ринку праці, тому що робочі руки потрібні. І якщо з тієї самої Польщі буде депортовано 100 000 українців, ви ж розумієте, це призведе до кризи на ринку праці», — сказав юрист.

На думку Єделєва, якщо якийсь компроміс і буде знайдений, то він полягатиме лише в тому, щоб якимись м’якими діями заохочувати громадян України повертатися на Батьківщину.

«Думати про те, що завтра почнуться всі масові вислання, точно не варто», — підсумував він.

Про що йдеться?

У Литві допускають, що можуть посприяти поверненню до України чоловіків призовного віку. Там заявляють, що ще не розглядали конкретні сценарії та слідкуватимуть за діями Польщі у цьому питанні.

Раніше міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що його країна може допомогти Україні повернути військовозобов’язаних додому. За його словами, поляки обурені, коли бачать українців призовного віку «в готелях і кафе».

Ще до ухвалення нового закону про мобілізацію Німеччина заявила, що не змушуватиме українських чоловіків повертатися до України проти їхньої волі для проходження військової служби. Прем’єр-міністрка Естонії Кая Каллас також заявила, що її країна не висилатиме українських чоловіків мобілізаційного віку.

А ось міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що військовозобов'язані українці, які перебувають за кордоном як біженці, мають повернутися в Україну і воювати на фронті.