Як обирають президента США: пояснюємо головні процеси

Як обирають президента у США?

Вибори президента США відбуваються кожні чотири роки в перший вівторок після першого понеділка листопада. Виборчий процес складається з основних етапів: праймериз та кокуси, національні конвенції партій, загальні вибори, голосування Колегії виборників, остаточний підрахунок голосів, підтвердження Конгресом і нарешті — інавгурація.

Хто може стати президентом США?

Конституція США стверджує, що президент повинен бути громадянином Сполучених Штатів за народженням, на момент балотування мати щонайменше 35 років та жити у США 14 років.

Що таке праймериз і кокуси?

Це перший етап відбору кандидатів у президенти. Праймериз — голосування за єдиного кандидата від політичної партії, що відбувається за 6-9 місяців до загальних виборів у більшості штатів. Його проводять за підтримки федеральної та місцевої влади. 

Кокуси — це зустрічі, організовані партіями на рівні району чи округу, де виборці вирішують, якому кандидату вони довіряють найбільше, через обговорення та голосування. На відміну від праймериз кокуси більше залучають громадян до обговорення, але проводяться вони лише у деяких штатах.

Залежно від правил штату та партії праймериз і кокуси можуть бути відкритими, закритими або гібридного формату. Результати праймериз та кокусів визначають кількість делегатів від кожного штату, які представлятимуть його на національному партійному з’їзді.

Що таке Національні конвенції?

Це збори, на яких кожна партія офіційно оголошує свого кандидата на посаду президента. Для висунення кандидата потрібна більшість голосів делегатів. 

Зазвичай результати голосування очевидні ще до проведення зборів. Та зрідка буває, що жоден із кандидатів не може отримати більшості голосів з першого разу, і тоді проводять наступні тури.

На Національних конвенціях кандидат у президенти також обирає собі напарника — віцепрезидента.

У США можна проголосувати заздалегідь

Більшість громадян голосує в день виборів, тобто у перший вівторок після першого понеділка листопада, але в кількох штатах можна проголосувати достроково.

Вважається, що завчасне голосування гарантує залучення більшої кількості виборців. Особливо це повинно допомогти тим, хто через роботу, подорож, стан здоров’я чи інші обставини не може прийти на дільницю в основний день.

Колегія виборників

Фактично долю виборів вирішує не загальнонаціональне голосування, а Колегія виборників, яку формують раз на 4 роки. Виборники у грудні голосують за президента та віцепрезидента, репрезентуючи вибір свого штату. Конституція не вимагає від них голосувати так, як наказує штат, але вони рідко йдуть наперекір виборцям, бо можуть бути притягнуті до відповідальності за це.

Щоб стати президентом, кандидат повинен отримати щонайменше 270 із 538 голосів виборників. Їхня кількість не однакова за штатами й залежить від числа представників штату в Конгресі (два сенатори + кількість членів Палати представників). А на це впливає чисельність населення у штаті, тобто густонаселені округи мають більше виборників.

Джеррімендеринг

На відміну від кордонів між штатами США межі виборчих округів постійно змінюються. Кількість виборників переглядається для кожного регіону після перепису населення, який відбувається раз на 10 років.

Під час цього процесу влада штату отримує можливість «перекроювати» межі округів так, щоб об’єднати або розділити виборців-однодумців на користь своєї партії — бо саме виборці в округах визначають представників до органів штату та Конгресу. Цей процес називається Термін походить від імені губернатора Елбріджа Геррі з Массачусетсу, адміністрація якого в 1812 році ухвалила закон, що визначає нові сенатські округи штату. Це надало непропорційне представництво Демократично-республіканській партії США. Вважалося, що обриси одного з цих районів нагадують саламандру. Карикатура у Boston Gazette на цю тему створила термін «Джеррі-мандра»«джеррімендеринг». Кожного разу, коли межі округів змінюються, це стає темою суперечок про вплив на вибори.

Лідер голосування у штаті отримує все

Система виборників призвела до ситуації, коли «переможець отримує все» — у більшості штатів (окрім Мену та Небраски, які призначають своїх виборників за пропорційною системою), кандидат із найбільшою підтримкою отримує у підсумку всі виборчі голоси штату. 

Тож кандидат може здобути більшість у прямому голосуванні, але програти через недостатню кількість голосів виборників. Таке траплялося кілька разів в історії США, зокрема на виборах 2000 та 2016 років.

«Мінливі» штати

«Хиткі», або «мінливі» штати — це американські штати, де зазвичай важко спрогнозувати, кому виборці віддадуть перевагу. Політичні сили здебільшого витрачають непропорційно багато часу та ресурсів для кампанії, спрямованої на перемогу в цих штатах. На противагу їм низка штатів мають історію більшої підтримки або демократів, або республіканців. 

Не існує універсального визначення того, що ідентифікує такі штати. З 1992 року 30 штатів принаймні один раз проголосували за кандидата протилежної партії на попередніх виборах. Наразі «мінливими» штатами називають Пенсільванію, Вісконсин, Мічиган, Аризону, Джорджію, Неваду та Північну Кароліну.

Коли оголосять результати виборів? 

Зазвичай у ЗМІ попередньо оголошують переможця у ніч виборчого дня (хоча для підрахунку голосів може знадобитися до кількох днів). Офіційно ж виборчий процес у США охоплює тривалий період після цього.

17 грудня 2024 року члени колегії виборців голосують у своїх штатах за президента й віцепрезидента окремими бюлетенями. Їх передають Сенату й архіваріусу. Вже 6 січня 2025 року Конгрес США підраховує голоси колегії виборців та оголошує результати. Якщо жоден з кандидатів у президенти не набирає принаймні 270 голосів виборців, долю виборів вирішує Палата представників. У разі необхідності палата обирає президента більшістю голосів.

Опівдні 20 січня 2025 року відбудеться інавгурація — обраний президент і віцепрезидент складуть присягу.

Кого ще обирають у листопаді?

У день виборів президента американці також віддадуть голоси за нових членів Конгресу. У Сенаті — верхній палаті Конгресу — мають заповнити 34 місця, у Палаті представників — 435 місць.