Сирія знову запалала. Чому повстанці проти Асада почали новий наступ
Після кількох років затишшя Сирія повернулася в заголовки всіх світових медіа. Усе через стрімкий наступ повстанських угруповань, які воюють проти сил президента Башара Асада.
На тлі посилення російського наступу в Україні цього разу бойові дії в Сирії особливо привернули увагу українського суспільства. Адже Асада підтримує росія, чий військовий контингент теж тікає від наступу повстанців, залишаючи цілі арсенали військової техніки та зброї.
hromadske розбиралося, чому в Сирії поновилися військові зіткнення і як це може вплинути на Україну.
«Заморожений» конфлікт розтанув
Громадянська війна, що триває в Сирії понад десять років, залишає країну розділеною. Значну її частину — здебільшого південь, центр та південний схід — контролюють прибічники президента Башара Асада.
Натомість повстанські сили — зокрема угруповання «Хаят Тахрір аш-Шам» (HTS) — зосереджуються на північному заході, здебільшого у провінції Ідліб.
Інші території перебувають під контролем турецьких сил, які підтримують повстанців, та очолюваних курдами Сирійських демократичних сил (SDF).
Від 2020 року в країні не було активних бойових дій. Тоді війська Асада намагалися атакувати повстанців в Ідлібі й обстріляли розташування турецьких військових. Закінчилося все перемир’ям, про яке турецький президент домовився з російським лідером володимиром путіним.
Наприкінці листопада 2024-го Ідліб знову запалав: повстанці заявили, що сирійські урядові сили та російські війська, які їх підтримують, завдали повітряних ударів по цивільному населенню провінції. Свій наступ противники Асада пояснили прагненням дати людям можливість повернутися у свої домівки.
Журналісти Reuters стверджували, що наступ відбувся з подання Туреччини, однак офіційно Анкара заявила, що «прагне уникнути нестабільності в регіоні» й нібито намагалася дипломатичними зусиллями зупинити напади на контрольовані повстанцями райони.
У турецькій службі безпеки казали, що спершу повстанці нібито планували «обмежений наступ». Однак у міру того, як сили Асада відступали, операція HTS розширилася. Уже за два дні від початку наступу, 29 листопада, повстанці увійшли в найбільше місто Сирії — Алеппо. Це сталося вперше з 2016 року, коли повстанців звідти витіснили сирійські урядові війська та їхні союзники.
Також під їхнім контролем опинилися десятки населених пунктів у провінціях Алеппо та Ідліб — останню захопили повністю, взявши місто Мараат аль-Нуман. А до вечора 30 листопада вони просувалися на південь, захопивши ще щонайменше чотири міста у провінції Хама.
Панічний відступ
На третій день наступу, за даними урядових сил, у боях у провінціях Алеппо та Ідліб загинули або зазнали поранень «десятки» їхніх солдатів.
Урядові сили пообіцяли провести контрнаступ після прибуття підкріплення. Завдання повернути контроль над Алеппо поставив і президент Сирії Асад, який публічно відреагував на події тільки на четвертий день після їхнього початку.
росія як союзниця сирійського уряду пообіцяла протягом трьох днів відправити додаткові сили на допомогу силам Асада. А також — посилила бомбардування Ідлібу та інших районів, які захопили повстанці. Про підтримку Асада заявив і Ірак, анонсувавши відправлення щонайменше 300 ополченців у Сирію.
Тим часом противники режиму Асада захопили аеропорт в Алеппо, де були розміщені літаки сирійських та союзницьких сил. Також у мережі з’являлися відео з російською військовою технікою з бази в місті Хан-Шейхун, яка потрапила під контроль повстанців.
Крім того, повстанці публікували відео повалення пам’ятника братові Башара Асада в Алеппо та спалення російського прапора.
В українській розвідці розповідали, що після відступу росія завдала авіаударів по Хан-Шейхуну, щоб знищити зброю, яку затрофеїв противник.
На тлі всього цього в росії вирішили замінити командувача сирійського угруповання. Попереднього — Сергія Киселя — відправили у відставку. У ГУР казали, що росіяни зазнали «значних втрат», сотні з них зникли безвісти, а деякі російські підрозділи перебувають в оточенні.
Ще один союзник Асада — Іран — теж висловив підтримку його силам і пообіцяв надавати допомогу в контрнаступі. Крім того, проіранські угруповання Іраку нібито перейшли кордон із Сирією, щоб вирушити на підкріплення оточеним сирійським урядовим військам. У мережі з’явилося відео нібито колони військових з Іраку, які стояли на кордоні з Сирією.
Як реагує світ?
У Білому домі відкинули причетність США до наступу сил HTS, які у Штатах визнають терористичними. Там також поклали відповідальність за теперішні події на уряд Башара Асада, який, за їхніми словами, постійно відмовлявся від припинення вогню та політичного врегулювання в Сирії, згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН від 2015 року.
Пізніше Держдепартамент США опублікував спільну з урядами Франції, Німеччини та Великої Британії заяву, у якій закликали до «деескалації, захисту цивільних людей та інфраструктури».
Тим часом міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі в розмові зі своїм колегою з рф сергієм лавровим звинуватив у подіях у Сирії Ізраїль та США. На його думку, атаки повстанців були частиною ізраїльсько-американського плану дестабілізувати регіон, цитував його Reuters.
А в росії наступ повстанців назвали «зазіханням на суверенітет Сирії».
Чи вплине це на Україну?
Директор Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко написав, що «сирійський проєкт москви й Тегерана посипався на очах», а в ГУР підтверджували, що для російського контингенту в Сирії ситуація погіршується.
Водночас офіційних заяв Україна не робила. Народний депутат і голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко пояснив, що сенсу робити такі заяви немає, адже Україна у цьому випадку займає позицію спостерігача, сказав він в етері «Радіо Свобода».
За його словами, загострення ситуації в Сирії матиме певну користь для України, бо росія буде змушена перекидати свої сили туди, а не на посилення фронту в Україні. Також Мережко припускає, що ситуація в Сирії послабить позиції Башара Асада і володимира путіна, який його підтримує.