Суд відмовив у продовженні арешту президента Південної Кореї

Про це повідомляє Yonhap.

23 січня група спеціального обвинувачення подала запит до Центрального окружного суду Сеула про продовження терміну тримання під вартою Юна до 6 лютого.

Центральний окружний суд Сеула відхилив запит, посилаючись на відсутність вагомих підстав для продовження розслідування під керівництвом прокуратури, оскільки справу вже передали до Управління з розслідування корупції серед високопосадовців (CIO).

За законом Південної Кореї, підозрюваний може перебувати під вартою до 10 днів з можливим продовженням ще на такий самий термін.

Оскільки суд відхилив клопотання про продовження терміну арешту, сторона обвинувачення тепер стикається зі стислим терміном для проведення особистого допиту Юна, який поки що відмовлявся співпрацювати із CIO.

Тепер прокуратура готує новий обвинувальний акт, якщо суд відхилить клопотання про продовження арешту.

15 січня правоохоронці затримали президента Юн Сок Йоля, якому оголосили імпічмент у справі про оголошення воєнного стану в країні.

Нагадаємо, минулого разу південнокорейський президент забарикадувався у власній резиденції, коли до нього прийшли слідчі з ордером на арешт. Тоді Служба безпеки президента укріплювала територію резиденції колючим дротом і барикадами, використовуючи автобуси, щоб заблокувати доступ до резиденції.

Що сталося в Південній Кореї?

3 грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн Сок Йоль у вечірньому зверненні несподівано оголосив, що у країні вводять воєнний стан. Причиною він назвав «антидержавну діяльність» опозиції, яку звинуватив у підтримці Північної Кореї.

Про це Юн заявив після кількох тижнів політичних суперечок щодо законопроєкту про новий держбюджет — опозиційна Демократична партія відмовилася схвалити його. Натомість опозиція подала в парламентський бюджетний комітет скорочений проєкт бюджету, а також подання про імпічмент державному аудиторові та головному прокуророві.

Запровадження воєнного стану дало президентові змогу отримати жорсткий контроль над політичною діяльністю та засобами масової інформації. Рішення Юна шокувало навіть його партію, а лідер «Партії влади народу» Хан Дон Хун назвав це «неправильним».

Після оголошення про воєнний стан будівлю парламенту заблокували військові. Вони не пропускали всередину опозиційних депутатів, які після заяви Юна прийшли, аби скасувати його рішення.

Зрештою, близько першої години ночі за місцевим часом 190 із 300 депутатів Національної асамблеї проголосували за скасування воєнного стану. Окрім того, перед будівлею зібралися тисячі людей, які вимагали відставки глави держави.

Шість опозиційних партій Південної Кореї подали прохання про імпічмент президента Юн Сок Йоля. З другої спроби парламент країни оголосив йому імпічмент.

Крім цього, слідчі видали ордер на арешт Юна після того, як він проігнорував усі три виклики з’явитися на допит у межах розслідування. Сам президент не погодився з ордером на арешт і пообіцяв «боротися до кінця».