Урок демократії у Південній Кореї

Трагікомедія, що мало не стала трагедією

Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив про запровадження воєнного стану посеред ночі, мотивуючи своє рішення «захистом конституційного ладу та боротьбою з антидержавними силами, які симпатизують Північній Кореї». 

Після закінчення Корейської війни у 1953 році воєнний стан у Південній Кореї запроваджували 16 разів, доки в країні не зміцнилася демократія. Востаннє — після вбивства президента країни Пак Чон Хі у 1979 році. Тож такі дії президента Юн Сок Йоля стали справжнім шоком для корейського суспільства.

Рішення Юн Сок Йоля про введення режиму воєнного стану розкритикував навіть очільник президентської партії «Сила народу» Хан Дон Хун. Іронічним є й той факт, що авторитарний лідер Північної Кореї Кім Чен Ин теж зробив офіційну заяву, в якій засудив дії президента Південної Кореї й назвав воєнний стан наступом на права громадян сусідньої держави.

Запровадженню нового воєнного стану передували довгі місяці протистояння президента з власним парламентом, де президентська партія «Сила народу» втратила більшість після програшу на виборах навесні 2024 року. У квітні на парламентських виборах перемогла опозиційна партія «Тобуро», яка наполягала на імпічменті чинного президента.

Протистояння між президентом і опозицією, що має більшість у парламенті, вилилось у гостру політичну кризу. Президент Юн Сок Йоль багато разів використовував право вето і блокував законопроєкти опозиційних політсил, а ті, своєю чергою, відмовилися голосувати за бюджет країни на 2025 рік.

Після цього президент звинуватив парламент у «симпатіях до Північної Кореї та антидержавній діяльності, яка паралізувала країну». Натомість опозиція звинувачує Йоля в тому, що він відмовляється розслідувати низку корупційних скандалів за участю його дружини та високопоставлених чиновників. Так, опозиція вимагала відставки трьох прокурорів через відмову розслідувати факти корупційної діяльності першої леді.

У січні 2024 року в Південній Кореї спалахнув скандал навколо відео, яке опублікували всі провідні ЗМІ країни. На ньому дружина президента Кім Кеон Хі отримує у подарунок сумку від бренду Dior вартістю понад 2 тисячі доларів. Тим самим перша леді порушила законодавство про незаконну нагороду, оскільки не має права приймати дорогі подарунки, доки її чоловік є президентом країни. Реагуючи на критику, що здійнялася у пресі, Юн Сок Йоль видав президентський указ, який забороняє розслідування з питань корупції щодо нього особисто та членів його родини.

Загалом Йоля важко назвати президентом, який мав велику популярність у країні. У 2022 році він переміг на президентських виборах, випередивши лідера партії «Тобуро» Лі Джемеона із мізерною перевагою в 0,73% голосів. Ставши президентом, Йоль відразу потрапив у низку скандалів, що негативно позначилося на його рейтингах. Окрім звинувачень у корупції, на каденцію Юн Сок Йоля припала важка криза в медичному секторі з масовими вуличними протестами та скороченням медичного персоналу в лікарнях.

Згідно з результатами соцопитування, опублікованими Південнокорейським новинним агентством Yonhap напередодні введення воєнного стану, рейтинг президента Юн Сок Йоля складав 25%. При цьому негативно дії президента оцінювали 71% опитаних. Рейтинг президентської партії «Сила народу» становить 32,3%, а опозиційної партії «Тобуро» — 45,2%.

Найкоротший воєнний стан в історії країни

Корейське суспільство та опозиція рішуче відреагували на введення режиму воєнного стану. Попри глибоку ніч, тисячі людей вийшли на протести в Сеулі, а опозиційні політсили оголосили про намір скликати позачергову сесію парламенту.

Протестувальники, які зібралися поблизу парламенту у столиці країни, закликали до імпічменту президента та негайного скасування воєнного стану. Командувач військовими станом Південної Кореї Пак Ан Су негайно оголосив про призупинення роботи парламенту та всіх політичних партій згідно з законом про воєнний стан, а саму будівлю парламенту оточили військові та поліція.

Також у країні заборонили проведення будь-яких демонстрацій і ввели цензуру проти ЗМІ, обмеживши публікацію матеріалів, які могли б загрожувати національній безпеці. У такий спосіб президент фактично заблокував роботу парламенту та спробував взяти під повний державний контроль усі ЗМІ в країні.

На вулицях столиці з’явилася військова техніка. Військові отримали право заарештовувати тих, хто порушує режим воєнного стану. Силовики спробували перешкодити депутатам парламентської більшості прорватися до парламенту, однак ті перелазили через паркан і зрештою змогли зібратися в будівлі для проведення позачергової сесії. Під ранок у парламенті було вже 190 депутатів із 300. Цього було достатньо для кворуму — діяльність парламенту було розблоковано попри протидію військових.

За Конституцією країни, парламент міг скасувати воєнний стан більшістю голосів. На тлі сутичок силовиків з протестувальниками біля будівлі парламенту, опозиційні політсили одностайно проголосували за скасування режиму воєнного стану в країні — 190 голосів за. Воєнний стан тривав лише 6 годин.

Президент Юн Сок Йоль скасував указ про воєнний стан після голосування парламенту. Війська, які оточили парламент, зрештою почали залишати будівлю. Так, сильні демократичні інститути та спротив суспільства запобігли спробі узурпації влади в країні. Події в Південній Кореї вкотре довели переваги демократії над авторитаризмом і стали уроком для всіх демократичних країн, у тому числі й для України: незалежність гілок влади є найкращим запобіжником від свавілля, хаосу та загроз демократичному устрою.

Що далі?

Опозиційні політсили звинуватили президента Юн Сок Йоля в державній зраді й готують імпічмент. Розгляд документа про імпічмент запланований на пленарне засідання парламенту 5 грудня, а голосування за початок процедури відсторонення президента від влади має відбутися 6 або 7 грудня. Також парламентська більшість наполягає на відставці міністрів внутрішніх справ та оборони, звинувачуючи їх у причетності до спроби державного перевороту.

Міністр оборони Південної Кореї Кім Йон Хьон вже подав у відставку. Він перепросив перед громадянами й заявив, що бере на себе відповідальність за хаос і потрясіння, спричинені введенням режиму воєнного стану. 

Опозиція закликає президента Юн Сок Йоля взяти приклад з міністра оборони й піти у відставку добровільно. Наразі опозиційним силам не вистачає 8 голосів для того, аби проголосувати за імпічмент президента.

Для імпічменту президента країни потрібно 2/3 голосів парламенту — 200 із 300. Загалом у коаліції більшості зараз 192 депутати. У «Сили народу» президента Йоля — 108 депутатів. Якщо імпічмент не підтримає хтось із представників президентської партії «Сила народу», президент має шанс залишитись на посаді.

Президентські вибори в Південній Кореї заплановані на 2027 рік. Утім, малоймовірно, що Юн Сок Йоль зможе втриматися у президентському кріслі після нищівної поразки у протистоянні з парламентом і суспільством. Шанси Юн Сок Йоля передчасно втратити свою посаду й опинитися у в'язниці досить високі. Хоча для Південної Кореї такий розвиток подій не є чимось незвичайним, адже половина всіх колишніх президентів цієї країни перебувають у в'язниці.

Варто зауважити, що президент Йоль послідовно підтримував Україну протягом всієї президентської каденції. Влітку минулого року, Йоль разом з дружиною приїздив до Києва. Він є прихильником військової допомоги Україні, тоді як опозиційна партія «Тобуро» виступає проти. Утім, ідея прямої військової допомоги Україні не має підтримки всередині південнокорейського суспільства — лише 13% виступають за, 82% — проти. 

Південна Корея, яка є одним із найбільших виробників та експортерів озброєння у світі, ніколи не надавала Україні зброю власного виробництва. Незалежно від того, чи втримається Юн Сок Йоль на президентській посаді, Сеул навряд чи змінить свою позицію стосовно прямої військової допомоги Києву. Президент не має повноважень відправляти Україні зброю, а опозиція і більшість громадян Південної Кореї не підтримують постачання озброєння країні, що перебуває у стані війни.