Данія пропонує призупинити право голосу Угорщини, оскільки Будапешт блокує вступ України до ЄС

Данія хоче, щоб Європа посилила тиск проти Угорщини за порушення основних принципів блоку, використавши так званий «ядерний варіант» за статтею 7: ця стаття дозволяє обмежити права країни-члена, зокрема позбавити її голосу в Раді ЄС.

Про це заявила міністерка у справах Європи Марі Бʼєрре, цитує її Politico.

«Ми все ще спостерігаємо порушення фундаментальних цінностей. Ось чому ми продовжимо процедуру за статтею 7 та слухання щодо Угорщини», — сказала міністерка європейських справ Данії Марі Б’єрре в Орхусі, де Європейська комісія перебуває з візитом, оскільки Копенгаген перебирає на себе головування в Раді ЄС.

Стаття 7 — це пункт договору ЄС, який дозволяє країнам голосувати за виключення або покарання члена, який порушує правила блоку. Це вважається правовим варіантом у сфері ядерної енергетики, який ЄС поки що не використовує, попри заяви Брюсселя про порушення Угорщиною його законів.

Б'єрре сказала, що блок також повинен розглянути питання про обмеження доступу до фондів ЄС для країн, які порушують європейське законодавство. Міністерка розкритикувала постійне блокування Угорщиною членства України в Європейському Союзі, заявивши, що Данія «готова розглянути всі політичні та практичні рішення для нашого руху вперед».

Якщо країни ЄС вирішать посилити свою поточну процедуру за статтею 7, вони можуть позбавити Угорщину права голосу з деяких аспектів європейської політики, зокрема розширення ЄС. Це позбавить Будапешт можливості накладати вето на членство України.

Оскільки Угорщина все ще рішуче проти членства України, існують припущення, що Європейська комісія може вирішити продовжити роботу з Молдовою щодо членства, офіційно відкривши переговорний «кластер» найближчими днями. Молдова та Україна рухаються синхронно до членства в ЄС, тому їхнє роз'єднання буде суперечливим.

Але Б'єрре сказала, що Данія не готова розділити дві заявки на членство.

«Наша мета все ще полягає у відкритті першого кластера разом із Молдовою та Україною», — сказала вона.

Нагадаємо, напередодні Європейській раді не вдалося одноголосно затвердити заяву щодо підтримки України під час саміту ЄС. Цей документ підтримали 26 країн-членів блоку, і лише Угорщина виступила проти.

У комюніке, зокрема, йшлося про підтримку України на шляху до членства в ЄС, справедливий мир, фінансову допомогу, а також санкції проти росії. Будапешт пояснив, що не підтримав заяву через «стратегічні розбіжності з Євросоюзом щодо України».

Євроінтеграція України

Ще в листопаді 2023-го президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що Україна виконала 90% реформ, яких від неї очікував ЄС, щоби просунутися на шляху до вступу в Євросоюз.

14 грудня того самого року Європейська рада ухвалила рішення про початок переговорів щодо вступу України й Молдови. Але Україна ще мала виконати чотири додаткові рекомендації, зазначені в Пакеті розширення ЄС від 8 листопада 2023 року. Формальний початок переговорів про вступ до ЄС починається після того, як Єврокомісія запропонує переговорну рамку, а Європейська рада її затвердить.

Так, на початку червня 2024 року Єврокомісія надала позитивну оцінку євроінтеграційному прогресу України й підтримала початок переговорів про вступ до ЄС. Посли ЄС погодили рамки для переговорів 14 червня, а 25 червня перемовини з Україною та Молдовою офіційно розпочалися.

Початок переговорів одночасно з іншою країною не гарантує їхнього завершення в той самий час, оскільки темп перемовин залежить від швидкості реформ та узгодження із законодавством ЄС у кожній країні. Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова назвала «реалістичним терміном» вступ України до Євросоюзу до 2030 року.