Рютте пояснив, чи буде НАТО збивати російські літаки-порушники

Про це Рютте заявив на пресконференції у Брюсселі після засідання Північноатлантичної ради Альянсу, цитує «Укрінформ».

«Рішення про те, чи застосовувати до літаків-порушників заходи безпеки, наприклад, вести по них вогонь, звичайно, ухвалюються в режимі реального часу та завжди ґрунтуються на наявних розвідувальних даних щодо загрози, яку становлять літаки, включаючи питання, на які ми маємо відповісти, як-от про наміри, озброєння та потенційний ризик для союзних військ, цивільного населення чи інфраструктури», — сказав Рютте.

Він додав, що командувач Об'єднаних сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич має «прерогативи та всі можливості для дій, за які також несе відповідальність».

«Під час останнього порушення повітряного простору в Естонії, яке ми обговорювали сьогодні, сили НАТО оперативно перехопили та супроводили літак без ескалації, оскільки безпосередньої загрози не було оцінено», — заявив генеральний секретар НАТО.

Він також заперечив твердження, що засоби стримування з боку НАТО більше не працюють, адже росія продовжує провокувати Альянс порушеннями повітряного простору. На запитання про те, чи готовий Альянс розміщувати на східних кордонах засоби, які зможуть примусити росію припинити подібні провокації, Рютте відповів: «Звичайно».

Коментуючи заяви польських посадовців щодо готовності збивати російські повітряні цілі в разі порушення повітряного простору і те, чи не заперечуватиме це принципам колективного прийняття рішень в НАТО, Рютте підкреслив, що в цьому випадку також мається на увазі ухвалення рішень з урахуванням обставин.

Стосовно виявлених у повітряному просторі Данії та Норвегії дронів Рютте зазначив, що зарано робити висновки, і додав, що щойно розмовляв із прем’єр-міністром Данії щодо цього.

Що передувало?

Ввечері 22 вересня аеропорт Копенгагена, столиці Данії, призупинив роботу через рух невідомих дронів. За даними поліції, вперше дрони помітили близько 20:30 за місцевим часом — вони прибули з різних напрямків і були помічені в різних позиціях.

У поліції пояснили, що вирішили не збивати дрони біля аеропорту, оскільки це «невдале місце для падіння чогось з неба».

Правоохоронці припускають, що за цим стоїть «здібний фігурант», який має ресурси, волю та інструменти, щоб діяти в такий спосіб. Служба безпеки та розвідки Данії заявила, що серйозно ставиться до інциденту та попередила про високу загрозу саботажу.

Нагадаємо, це не перший подібний інцидент з невідомими дронами в аеропортах європейських міст. Наприкінці серпня у Вільнюському аеропорту призупиняли авіасполучення через невідомий дрон. Спершу повідомлялося, що він належить охоронній компанії, але там це відкинули.

А лише через кілька днів, 31 серпня, літак із главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн на борту мав проблеми із приземленням до болгарського міста Пловдив через перебої з GPS-сигналом. Цей випадок розцінили як операцію втручання росії.

На початку вересня літак із президентом Литви Гітанасом Науседою деякий час не міг приземлитися у Вільнюському аеропорту через невідомий дрон.

Окрім того, були й інші порушення повітряного простору. У ніч проти 10 вересня, коли росія вкотре атакувала Україну дронами й ракетами, кілька БпЛА зайшли в повітряний простір Польщі. Там щодо них уперше застосували зброю з літаків. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що повітряний простір Польщі було порушено щонайменше 19 разів.

13 вересня винищувачі F-16 у Румунії виявили безпілотник у національному повітряному просторі й відстежили його рух до приблизно 20 кілометрів на південний захід від комуни Кілія-Веке, доки він зник із радарів.

19 вересня відразу три російські винищувачі МіГ-31 залетіли в повітряний простір Естонії та залишалися там іще 12 хвилин. Того самого дня Прикордонна служба Польщі заявила, що два російські винищувачі порушили зону безпеки бурової платформи Petrobaltic у Балтійському морі.