«Супервівторок» для України й Молдови: що означає відкриття ще двох кластерів і які наступні кроки
13 жовтня Україна та Молдова офіційно змогли відкрити кластери «Внутрішній ринок» і «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Це стало можливим після ухвалення Україною закону про освітні права національних меншин, на якому наполягала Угорщина. Тепер Україна має чотири з шести відкритих кластерів і сподівається відкрити решту до кінця року.
Що означають ці кластери й чого очікувати в питанні євроінтеграції далі — у матеріалі hromadske.
Права для нацменшин
Після того як 12 жовтня на міжурядовій конференції в Люксембурзі Чорногорія успішно закрила одразу три переговорні розділи (а це країна-кандидат, яка найближча до вступу в ЄС і планує стати повноправним членом уже у 2028 році), міністр з європейських справ та оборони Ірландії, яка головує у Раді ЄС, Томас Бірн анонсував «супервівторок» для України й Молдови. А Рада ЄС повідомила, що на цей день запланована міжурядова конференція щодо вступу України в Європейський Союз:
«Четверте засідання конференції щодо вступу України до ЄС відбудеться в Люксембурзі 13 жовтня 2026 року. На цьому засіданні буде розпочато переговори щодо кластерів 2 (“Внутрішній ринок”) та 3 (“Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”)», — йдеться в повідомленні.
Проведення міжурядової конференції й відкриття кластерів стали можливими після того, як 12 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон про освітні права національних меншин і президент одразу ж його підписав. Того самого дня Угорщина прямо казала: якщо Україна ухвалить закон, Будапешт дасть зелене світло на відкриття двох кластерів.
Ухвалений закон гарантує право дітей із нацменшин і корінних народів, мови яких є офіційними мовами ЄС, здобувати освіту рідною мовою поряд із державною. Він також передбачає можливість надавати школі статус закладу нацменшини, якщо в ній більш як половина дітей навчається відповідною мовою. російська до мов нацменшин не належить.
Два, але не всі
Тепер в України (і Молдови, оскільки ми з Кишиневом рухаємося разом) відкриті чотири з шести кластерів. Україна сподівається відкрити останні два до кінця року. Найімовірніше, це станеться після особистої зустрічі Володимира Зеленського з угорським прем'єром Петром Мадяром, адже раніше саме Угорщина (ще за часів правління Віктора Орбана) блокувала переговорний процес.
Сьогодні на міжурядовій комісії погодили кластери 2 («Внутрішній ринок») і 3 («Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання»). Але що це взагалі означає?
Для вступу до ЄС країна має переписати своє законодавство так, щоб воно відповідало законодавству ЄС. Щоб країнам було легше орієнтуватися, цей комплекс змін поділено на блоки: правоохоронна діяльність, економіка, екологія тощо.
Кластери — це своєрідні розділи, які мають підрозділи. Для «Внутрішнього ринку» — це вільна торгівля товарами, вільний рух робочої сили, надання послуг і відкриття бізнесу, вільний рух капіталу, корпоративне право, інтелектуальна власність, політика щодо конкуренції, фінансові послуги, захист споживачів.
У кластер 3 — «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» — входять цифрова трансформація та медіа, оподаткування, економічна та монетарна політика, соціальна політика і зайнятість, підприємництво та виробництво, наука та дослідження, освіта та культура, митний союз.
Відкриття цих кластерів не означає, що Україна вже виконала свої зобов'язання (ці кластери ще треба буде закрити), а лише те, що країна має передумови, щоб розпочати офіційні переговори з ЄС за певним напрямом вступу. Тобто Євросоюз погоджується перейти від попередньої перевірки українського законодавства до переговорів про те, які конкретні умови Україна має виконати, щоб стати членом ЄС у цьому напрямі.
Чого очікувати далі?
Наступною важливою датою буде 28 жовтня. Тоді Єврокомісія планує затвердити дорожні карти для країн-кандидатів. Але не для всіх — лише для чотирьох найперспективніших. І Україна буде серед них разом із Чорногорією, Албанією та Молдовою. Дорожня карта — це план конкретних реформ, які Україна має провести, щоб просунутися на шляху до членства.
Також у цей день Єврокомісія представить щорічний звіт про прогрес кандидатів на членство в ЄС. Там ми зможемо відстежити, у яких питаннях Україна просунулася, а де варто пришвидшитися.
А після відкриття всіх кластерів Україна продовжуватиме здійснювати реформи аж доти, поки за всіма шістьма розділами ЄС не погодить, що вимоги виконані.
Натепер Україна відкрила перший і основний кластер — «Основи», куди входять судочинство й основні права (до речі, закривається він останнім), другий — «Внутрішній ринок», третій — «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання», а також шостий кластер — «Зовнішні відносини». Залишилися четвертий («Зелений порядок денний та стале сполучення») і п'ятий («Ресурси, сільське господарство і згуртованість»).