«Нам потрібна ППО не на завтра чи післязавтра, а на вчора». Інтерв’ю з головою Харківської ОВА Олегом Синєгубовим

Минув місяць від найпотужнішої атаки росіян на Харків, коли була знищена фактично вся критична енергетична інфраструктура. Чи вдалося натепер стабілізувати ситуацію? Що з електроенергією, водопостачанням?

У нас знищено фактично всю енергогенерацію. Тому маємо запозичувати електроенергію з інших областей. Ситуацію по Харкову і по населених пунктах Харківської області наразі стабілізували. Принаймні зараз немає аварійних відключень. Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА

Відключення нині лише планові — за графіками, оскільки в нас іще зберігається дефіцит електроенергії для 200–300 тисяч абонентів по Харкову й області. У середньому в людей немає світла від 2 до 4 годин на добу. Скільки доведеться жити в таких умовах — залежатиме від темпів відновлення. Воно зараз триває, але руйнації досить суттєві. Тому ми не називаємо строків. Зокрема, і для того, щоб не інформувати ворога.

Щодо критичної інфраструктури — вона у нас не зупинялась. Навіть під час повного Масове відімкнення споживачів від електроенергії внаслідок аварії у системі постачання.блекауту вона у нас забезпечена автономним електроживленням. Це водоканал, очисні споруди. Далі, звісно, посилюватимемося й стабілізуватимемося. Однак це при одному «але»: якщо не буде повторних влучань по нашій енергетичній системі.

Завдяки чому вдалося стабілізувати ситуацію?

Це цілий комплекс заходів. Передусім, власне відновлення того, що ще можна відновити. Звісно, аварійні заходи у співпраці з нашими підприємствами — «Укренерго», «Центренерго», обленерго — для того, щоб заживити населення. Ну і швидка допомога від уряду, сусідніх областей, міжнародних партнерів — зокрема, з генераторами для екстрених потреб. Наприклад, фонд Говарда Баффета фактично в перші години блекауту надав нам три великі потужні генератори для критичної інфраструктури.

Як пише західна преса, цими посиленими обстрілами росіяни намагаються змусити харків'ян покинути місто і зробити його непридатним для життя. Ви погоджуєтеся із цією думкою?

Ні, я не такої думки. Ми пережили сильніші обстріли 2022 року, пережили обстріли 2023-го. По самому Харкову вони були більш інтенсивними, ніж зараз.

На початку вторгнення ворог перебував надто близько, міг бити по Харкову абсолютно всім — артилерією, реактивними системами залпового вогню, танками, авіацією. Чи не всіма наявними у росіян видами озброєння. Наразі такого немає. Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА

Так, ворог продовжує завдавати удари ракетами Радянський зенітно-ракетний комплекс середнього радіуса дії: до 150–300 км ураження цілі, залежно від модифікації. Може також використовуватися для враження цілей на землі.С-300, керованими авіабомбами, модифікованими керованими боєприпасами 30-го калібру. А втім, це контрольована ситуація. На жаль, б'ють і по наших цивільних об'єктах, і по житлових будинках. Більш активно це відбувається по прикордонню: щодоби від 15 до 20 населених пунктів у нас під обстрілами. 

З прикордоння планується евакуація населення. Щодо Харкова такий план розглядають?

Для евакуації мають бути підстави. Насамперед евакуюють ті населені пункти, що постійно перебувають під ворожими обстрілами, але де залишаються наші цивільні, серед них і діти. Зараз ми ухвалили рішення про обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб сімей із дітьми у трьох районах: Богодухівському, Харківському й Ізюмському. Це 4 громади та майже 50 населених пунктів. Маємо вивезти 182 сім’ї з дітьми. Натепер вивезли вже приблизно 70. 

Фактично евакуація там триває. Ми з кожною сім'єю працюємо індивідуально. Або надаємо місця для тимчасового проживання в Харкові — переважно гуртожитки; або можемо надати місце для проживання в сільській території; або організовуємо логістику й шукаємо місця поза межами Харківської області. Здебільшого це стосується людей, у яких є близькі та родичі в інших областях.

Що ж до Харкова — підстав для проведення евакуації на сьогодні немає.

Нині в медіа багато говорять про можливий літній наступ росіян. У цьому контексті було чимало заяв про спроби захопити Харків. Наскільки вони мають під собою підґрунтя?

Ці заяви ми чуємо щороку. Для себе ми чітко маємо зрозуміти, що ворог не полишив ідей або захопити певні території Харківської області, або окупувати Харків. Тому маємо бути готовими зробити все для протидії будь-яким настроям і нападам ворога.

Ідеться і про будівництво фортифікацій, і про інше сприяння нашим військовим. Ми слідкуємо за діями ворога вздовж кордону, на півночі, північно-східному напрямку, Куп'янському напрямку.

Чи справді в росіян є такий намір? З якою метою була розсилка повідомлень про евакуацію з Харкова? Останній удар по телевежі?

Ворог не зупиняє інформаційно-психологічні операції, веде інформаційну війну паралельно з війною на полі бою. Ми стикаємося із цим періодично: стикались торік, стикаємося зараз. Так, фактично два тижні тривають активні інформаційні вкиди. Маємо це все спростовувати та протидіяти. 

У нас були масовані удари по телерадіокомунікаційній системі всієї Харківської області, було завдано ударів по 8 об'єктах. Ми це розуміємо, для нас нічого нового тут немає. Бо б’ючи по цих об’єктах, ворог паралельно посилює свій телевізійний сигнал на нашу територію — зокрема для того, щоб проводити дезінформацію серед нашого населення.

Щодо пошкодженої телевежі — насправді ситуація некритична. Це технічна споруда, яка мала на собі обладнання. Втрачено було просто телевізійний цифровий сигнал через приймачі Т2. У нас зберігається телебачення через кабельних операторів, через інтернет, через супутник. Тобто інші джерела інформації працюють.Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА

А щодо ворожих намірів — поки утримаємося від розмов про можливий наступ, захоплення тощо. Кожен на своєму місці має зробити все для того, щоб активно цьому протидіяти.

З того, що я бачу, — російська Інформаційно-психологічна спеціальна операція.ІПСО не спрацювала, паніки серед харків’ян немає. У Харкові лишається стала кількість населення?

Так. Зараз за нашою оцінкою у місті приблизно 1,2–1,3 мільйона населення. У Харкові проживають саме ті люди, які вже вирішили для себе, що вони тут залишаються. Проте слід зважати на ту воєнну ситуацію, яку ми матимемо надалі, кожної конкретної хвилини.

Чи маєте вже рішення щодо проходження наступного опалювального сезону? Очевидно, він буде складним.

Минулий опалювальний сезон так само простим не був. Наше завдання — щоб люди цього не відчули на собі. Підготовка до нового опалювального сезону дуже проста. Ми маємо зробити все можливе для того, щоб максимально відновити втрачене або пошкоджене. Ну і далі думати щодо запровадження новітніх технологій, зокрема, щодо децентралізації системи опалення та електропостачання тощо.

Однак це масштабні проєкти. Так, ми маємо розпочинати їх уже зараз. Проте ця ситуація фактично на роки. Ми маємо ухвалити на стратегічному рівні, що саме так варто рухатися. Це мобільні теплові пункти, мобільні котельні. Вони невеликого розміру й опалюють від 5 до 15 тисяч абонентів. Окрім того, це когенерація, вироблення електроенергії для власних потреб тієї чи тієї котельні. Тому ми таким шляхом і будемо рухатись — і щодо Харкова, і щодо населених пунктів Харківської області.

Яке озброєння може захистити Харків, і коли ви, можливо, очікуєте на його отримання?

Ми його очікуємо ще вчора. У нас необхідність на вчора. Не на завтра, не на післязавтра, а на вчора. Це насамперед системи ППО. Це те, що потрібно Харкову. Це будь-які системи, це комплексні системи. Ну і звичайно, посилення нашої армії на полі бою.

У вас до прильотів минають фактично секунди. Чи здатні системи ППО так швидко відреагувати й перехопити цілі?

Дивіться. Має бути вжитий комплекс заходів, і йдеться не лише про ураження самих повітряних цілей. Йдеться про ураження зокрема й тих установок, які випускають ці ракети. Тобто це має бути запроваджений комплексний підхід щодо захисту повітря над Харківською областю.

Дійсно, летить до нас 30–40 секунд. Це якщо брати ракети С-300. У нас же різні типи ракет. Але саме масовані — це ракети С-300. Вони летять 30–40 секунд із моменту пуску, якщо ворог випускає їх із території Бєлгородської області. 

Як у нинішніх умовах виживає бізнес? Видно, що у Харкові малий і середній бізнес, зокрема зі сфери послуг, працює масово. А що із середніми, великими підприємствами? Скільки з них зупинилося?

Звичайно, у нас є просідання щодо роботи підприємств. Частина з них була релокована. Частина була зруйнована — як у Харкові, так і в області, і ми це відчуваємо. Таких підприємств сотні.

Як влада ми маємо робити все можливе для того, щоб запроваджувати додаткові стимули для підтримки бізнесу. І такі напрацювання й конкретні рішення вже є. Зокрема, щодо пільгових кредитів для бізнесів, які розташовані на території Харківської області. Наприклад, 30% знижка на залізничні перевезення сільськогосподарської продукції. Також компенсації місцевим бюджетам втрат, пов'язаних зі звільненням місцевого бізнесу від сплати місцевих податків. Це теж досить істотне рішення. Тому, власне кажучи, цей комплекс заходів дозволяє підтримувати нам і малий бізнес, і середній бізнес, і розмовляти, скажімо так, відверто з великим бізнесом.

Наскільки сильні руйнування в області і як допомагаєте цивільним?

Наша область з-поміж деокупованих, напевно, найбільш зруйнована на території України. У нас зруйновано або пошкоджено майже 50 тисяч об'єктів. З них 35 тисяч — це приватні домогосподарства і понад 15 тисяч — це саме багатоповерхівки. Я вже не кажу про адміністративні будівлі, заклади культури, дитячі садочки, лікарні, школи.

Зараз працюємо над тим, щоб у деяких районах із вересня цього року запустити офлайн-освіту. Але щоб розбудувати безпечне освітнє середовище, треба досить велика підготовка.

У нас зараз реалізується програма щодо «єВідновлення», якою уряд компенсує людям витрати, пов'язані з ремонтом своїх помешкань, які постраждали внаслідок бойових дій. Виплати в нашій області сягнули вже приблизно 2 мільярдів гривень. Це найбільша сума. Ми такі «сумні лідери» в країні. Крім того, у нас розпочато проєкт щодо компенсації за повністю зруйноване житло. І люди вже отримують такі сертифікати.

Ми маємо підтримувати життя, ми маємо паралельно відновлюватися. Ну і, звичайно, думати про фронт.