«Усе риється по ходу»: що відбувається під Авдіївкою
«Треба просунутися до позиції, перечекати там певний час, а звідти висунутися на точку. Там ніфіга немає, найімовірніше, то вам треба буде заритися. Завтра чи післязавтра вас поміняють, будуть інші копати», — командир Олексій пізно ввечері дає своїм підлеглим вказівки, невдовзі вони вирушають на завдання. Через ворожі дрони нині лінією фронту пересуваються переважно вночі.
Тут, у бліндажі з тьмяним світлом, запиваючи каву енергетиками, командир роти Олексій, його заступник Віктор та зв’язківець Дмитро стежать за ситуацією на передньому краї.
«Треба було Міноборони провести якісну інженерну підготовку», — скаржиться Віктор. Заступник командира нарікає, що десантники 25 окрема повітрянодесантна Січеславська бригада.25 Січеславської бригади власноруч облаштовують позиції, хоч раніше керівництво публічно завіряло, що всі фортифікаційні споруди вже зведені.
«Усе риємо по ходу», — додає військовий. Коли його батальйон зайшов на Авдіївський напрямок, тут було лише «декілька ям» — більшість окопів десантникам доводилося рити самостійно.
Ситуація розвивалася стрімко — зайнявши Авдіївку, росіяни продовжили рухатися в напрямку Покровська. Українські сили не встигали зводити нові лінії оборони. Щоб стабілізувати лінію зіткнення, сюди зайшла 25 окрема повітрянодесантна бригада.
Січеславцям це вдалося, хоч ситуація лишається вкрай важкою й напруженою. «Ми суттєво сповільнили наступ противника», — завіряє Віктор.
Поки журналісти hromadske відвідують бійців на цьому напрямку, росіяни й справді відмовилися від масованих штурмів під Уманським. До цього наші десантники знищили тут приблизно сотню одиниць ворожої техніки, тому росіяни змінили тактику — вони штурмують українські позиції малими піхотними групами, пересуваючись на квадроциклах та навіть машинках для гольфу.
Утім, на початку травня окупанти відновили масовані штурми з застосуванням броньованої техніки. Покровськ лишається для них пріоритетною ціллю, а Авдіївський напрямок зараз — один з найскладніших для українських оборонців.
Відсутність інженерних споруджень полегшила росіянам наступ, однак це не єдина причина, що дозволяє окупантам просуватися, — пояснює Віктор.
«Противник переважає в кількості артилерії й авіації. Якби вдалося це якось вирівняти, питань було б менше: закінчили б інженерну підготовку — все б дорили й докопали, забетонували як годиться. А так — якщо постійно обстріли, системно працює ворожа артилерія, авіація — копати неможливо, вони не дають», — підсумовує Віктор.
hromadske провело три дні з Січеславськими десантниками та показує, який вигляд зараз має найгарячіша ділянка фронту.