Про що домовилась Україна з росією у Стамбулі

Українська та російська делегації 2 червня провели другий раунд переговорів у Стамбулі. Під час зустрічі, яка тривала трохи більш як годину, сторони обмінялися документами зі своїм баченням завершення війни. Про що вдалося домовитись у Стамбулі — дізналося hromadske.

Як обрали майданчик для переговорів?

Ще після першого раунду перемовин у Стамбулі президент України Володимир Зеленський назвав три можливі майданчики для наступної зустрічі з російською делегацією: Туреччина, Ватикан або Швейцарія.

Проте вже незабаром міністр закордонних справ росії Сергій Лавров відкинув ідею зустрітись у Ватикані, заявивши, що це буде «неелегантно», якщо дві православні країни обговорюватимуть питання в центрі католицизму.

Reuters із посиланням на джерела також писав, що в москві не вважають Ватикан «серйозною силою, здатною розв’язати такий складний конфлікт».

Після цього російська сторона запропонувала провести новий раунд переговорів знов у Стамбулі. Перед цією зустріччю міністр закордонних справ Туреччини Гакан Фідан здійснив візити до росії та України.

Зрештою, переговори відбулись у палаці «Чираган» — п’ятизірковому готелі на березі Босфору.

Хто представляв країни?

Як і минулого разу, українську делегацію очолив міністр оборони Рустем Умєров. Також на переговори поїхали представники військового керівництва, розвідки й спецслужби.

Загалом склад делегації залишився практично тим самим. Однак до переговорної групи долучили представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в системі органів сектору безпеки і оборони Юрія Ковбасу та заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України Євгенія Острянського.

росіяни також не стали змінювати склад своєї делегації. Групу перемовників очолив Володимир Мединський — помічник російського лідера, науковець і письменник, який народився на Черкащині.

Глава російської делегації Володимир Мединський виходить після другого раунду українсько-російських мирних переговорів у палаці «Чираган» у Стамбулі, Туреччина, 2 червня 2025 рокуBurak Kara / Getty Images

Пропозиції щодо припинення вогню

19 травня, після того як у США визнали, що переговорний процес зайшов у «глухий кут», американський президент Дональд Трамп зателефонував главі рф володимиру путіну. російський лідер тоді пообіцяв, що москва представить Україні меморандум з умовами для припинення вогню. 

Відтоді Україна надіслала росії своє бачення припинення вогню й чекала на російський документ. Мединський підтвердив, що російська делегація отримала від України перелік пропозицій, однак не назвав конкретних пунктів. 

Водночас «Суспільне» публікувало ключові принципи цього документу, які, на думку української сторони, дозволили б продовжити переговорний процес та укласти мирну угоду. Серед них:

  • повне й безумовне припинення вогню в небі, на суші та морі;
  • повернення депортованих дітей, обмін усіх полонених, звільнення всіх цивільних заручників;
  • забезпечення того, щоб агресія не повторилася;
  • гарантії безпеки для України із залученням міжнародної спільноти;
  • можливість України продовжити шлях до НАТО й стати членом ЄС;
  • окуповані з лютого 2014 року росією території України не повинні бути визнані міжнародною спільнотою;
  • деякі санкційні обмеження можуть бути зняті з росії, але поетапно й поступово, а заморожені активи мають піти на відновлення України;
  • чітка, збалансована й досяжна дорожня карта для впровадження й забезпечення виконання угод.

Зі свого боку росіяни наполягали, що не передаватимуть «меморандум» до перемовин. Тож 2 червня українська делегація нарешті отримала від росії документ із пропозиціями щодо мирного врегулювання. За словами Умєрова, його вивчать упродовж тижня.

Після переговорів російське пропагандистське агентство ТАСС повідомило, що отримало у своє розпорядження текст з вимогами росії. Цей документ, серед іншого, передбачає:

  • міжнародне визнання входження Криму, а також Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей до складу росії;
  • повний вихід українських військ із чотирьох згаданих областей;
  • відмову України від вступу до військових альянсів та заборону на розміщення іноземних військ на українській території;
  • підтвердження без’ядерного статусу;
  • встановлення граничної чисельності Збройних сил України та інших військових формувань;
  • надання російській мові статусу другої державної;
  • законодавчу заборону на героїзацію «нацизму», розпуск «націоналістичних» організацій і партій;
  • скасування всіх санкцій проти росії та відмова від запровадження нових;
  • розв’язання «комплексу питань», пов’язаних із возз’єднанням сімей переселенців;
  • відмова від взаємних претензій щодо завданих збитків;
  • зняття обмежень щодо діяльності УПЦ МП;
  • поетапне відновлення дипломатичних та економічних відносин.

Про що домовилися?

Переговори розпочались о 14:44, із запізненням на понад півтори години, і загалом тривали трохи більш як годину. Друга зустріч стала коротшою за першу — перший раунд 16 травня тривав півтори години.

Окрім того, що українська та російська делегації обмінялися документами з пропозиціями щодо миру, сторони також домовилися:

  • обміняти всіх важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, а також усіх молодих бійців віком від 18 до 25 років;
  • повернути тіла загиблих солдатів у форматі «6000 на 6000».

Також Україна передала росії список «кількох сотень» депортованих дітей — за інформацією російської сторони, у ньому 339 прізвищ. 

Умєров наголосив, що повернення дітей є для України найпріоритетнішим питанням. Мединський заявив, що кожну ситуацію росія розглядатиме окремо. За його словами, до України повертають тих дітей, які мають на батьківщині сім’ю.

Україна запропонувала провести новий раунд перемовин наприкінці місяця — з 20 до 30 червня. Умєров пояснив, що подальша робота з російською делегацією матиме сенс, якщо буде спрямована на підготовку до зустрічі на рівні лідерів. Україна також висунула пропозицію долучити до такої зустрічі президента США.

Зі свого боку, росія запропонувала Україні припинення вогню впродовж двох-трьох днів на окремих ділянках фронту, щоб зібрати тіла загиблих.