У Сеулі припускають, що торік вдалося уникнути конфлікту з КНДР, бо та відправила солдатів на Курщину: Справжня удача
Депутат парламенту Південної Кореї Кім Бьон Чжу припускає, що через відправлення військ КНДР на допомогу росії у 2024 році Сеулові вдалося уникнути конфлікту з Пхеньяном, який не мав сил відповісти на провокації.
Слова Кім Бьон Чжу наводить CNN.
Південнокорейські прокурори оприлюднили частину листування колишніх посадовців, які за наказом колишнього президента країни Юн Сок Йоля організували польоти дронів до центру Пхеньяна, щоб змусити Пхеньян відповісти й виправдати введення воєнного стану.
Так, серед нотаток, знайдених у телефоні колишнього командувача контррозвідки Міністерства оборони США Єо Ін Хьона, були згадки про створення «нестабільної ситуації».
«Ціль — змусити Північну Корею настільки втратити обличчя, щоб вони відчули, що не мають іншого вибору, крім як відповісти», — йшлося в іншій нотатці.
Серед зазначених локацій провокацій були столиця Пхеньян, дві ядерні установки, дачі Кім Чен Ина, а також Самджійон — місце народження батька Кім Чен Ина, Кім Чен Іра, яке вважають священним, і Вонсан — туристична зона, яка є одним із флагманських проєктів розвитку північнокорейського лідера.
Також у нотатках про мету й кінцевий статус провокацій знайшли такі формулювання, як «щонайменше — криза національної безпеки» та «щонайбільше — Потоп Ноя».
Депутат Кім Бьон Чжу висловив здивування, що КНДР обмежилася лише погрозами, а не наважилася відповісти на провокації. На його думку, причиною цього було те, що Пхеньян відправив на допомогу росії своїх солдатів і міг мати труднощі, щоб «утримувати два фронти».
«Озираючись назад, можна сказати, що для Південної Кореї це була справжня удача, що Північна Корея утрималася від будь-яких військових провокацій і зупинилася на риторичних погрозах. Якби Північна Корея вирішила відповісти військовими діями за тих обставин, це могло б перерости в локальний конфлікт», — сказав південнокорейський депутат.
Більше про воєнний стан у Південній Кореї
3 грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн Сок Йоль у вечірньому зверненні несподівано оголосив, що в країні вводять воєнний стан. Причиною він назвав «антидержавну діяльність» опозиції, яку звинуватив у підтримці Північної Кореї. Про це Юн заявив після кількох тижнів політичних суперечок щодо законопроєкту про новий держбюджет.
Запровадження воєнного стану дало президентові змогу отримати жорсткий контроль над політичною діяльністю й засобами масової інформації. Рішення Юна шокувало навіть його партію.
Після оголошення воєнного стану будівлю парламенту заблокували військові. Вони не пропускали всередину опозиційних депутатів, які після заяви Юна прийшли, аби скасувати його рішення. Зрештою, приблизно о першій годині ночі за місцевим часом 190 із 300 депутатів Національної асамблеї проголосували за скасування воєнного стану. Окрім того, перед будівлею зібралися тисячі людей, які вимагали відставки глави держави.
Шість опозиційних партій Південної Кореї подали прохання про імпічмент президента Юн Сок Йоля. Ухвалити рішення вдалося з другої спроби. Тоді правоохоронці подали ордер на арешт Юна. Той переховувався від слідчих і навіть барикадувався у своїй резиденції.
Згодом суд скасував арешт експрезидента й звільнив його в березні. Але нещодавно, на початку липня, його заарештували вдруге, помістивши під варту.