російські ракети отруїли Дністер. Що означає режим екологічної тривоги у Молдові?

Що сталося на Дністрі?

У ніч із 6 на 7 березня 2026 року російський удар по гідроенергетичному комплексу в українському Новодністровську призвів до витоку нафтопродуктів у річку Дністер. Перші ознаки забруднення на території Молдови зафіксували 10 березня біля села Наславча. 15 березня уряд країни запровадив режим екологічної тривоги у басейні Дністра терміном на 15 днів.

Президентка Мая Санду, прем’єр-міністр Олександр Мунтяну й міністр довкілля Георге Хаждер заявили, що відповідальність за те, що сталося, лежить на росії. російська влада звинувачення що не коментувала.

До 16 березня нафтове забруднення продовжувало поширюватися вниз за течією. Воно торкнулося північних районів Молдови й, за даними NewsMaker, досягло району Дубосарської ГЕС у придністровському регіоні. Влада Молдови також повідомляла про перевищення допустимих концентрацій нафтопродуктів та ароматичних вуглеводнів на ділянці Дністра між Наславчею і Сороками.

Що відомо про склад забруднення?

В офіційних повідомленнях влада Молдови використовує обережне формулювання: «нафтопродукти» або «речовини нафтового походження». Точного хімічного складу забруднення станом на 16 березня публічно не встановлено.

Виконавчий директор асоціації зберігачів річки Дністер Eco-TIRAS, доктор біологічних наук Ілля Тромбицький каже, що визначити тип забруднювача можна лише після повноцінного хімічного аналізу води.

«На цю мить невідомо, який це забруднювач і його джерело. Українці також не знають, звідки це йде. Тому парадоксально — десять днів минуло, а результату немає. Перші аналізи на вміст кисню та pH нічого не дають. Тут потрібний хімічний аналіз забруднювачів», — сказав Тромбицький у коментарі NewsMaker.

За його словами, можливі кілька сценаріїв: витік бензину чи нафтопродуктів, пошкодження трансформатора з токсичним мастилом або, у гіршому разі, влучення ракетного палива з гептилом. Наявність гептилу у воді офіційно не підтверджено.

Міністр довкілля Молдови Георге Хаждер також заявив, що обсяг нафтопродуктів, що потрапили в річку, може значно перевищувати початкову оцінку в 1,5 тонни.

«Навіть зараз забруднювальна речовина продовжує потрапляти до Дністра, і ми бачимо, що обсяг нафти значно перевищує спочатку заявлені 1,5 тонни», — сказав Хаждер.

Чим це небезпечно для людей і природи?

Головна загроза пов’язана з питною водою. Дністер — основне джерело водопостачання для значної частини Молдови, тому влада безпосередньо пов’язала режим екологічної тривоги із захистом здоров’я населення. Через ризик потрапляння забруднення до системи водопостачання обмежили водозабір у низці населених пунктів на півночі країни — біля кордону з Україною та вздовж річища Дністра. Серед них Наславча, Бєльці, Сороки, Флорешти й Синжерей.

Наскільки небезпечною виявиться вода для людей, залежить від складу забруднення. За словами еколога Іллі Тромбицького, якщо у воді виявлять ракетне паливо з гептилом, ситуація може перерости в екологічну катастрофу. Навіть у разі потрапляння звичайних нафтопродуктів воду не можна вважати безпечною без хімічних аналізів.

Забруднення загрожує й екосистемі річки. За словами Тромбицького, насамперед страждають організми біля берегової лінії та водно-болотні птахи: нафтова плівка прилипає до пір’я і може призводити до загибелі птахів. Як запобіжний захід, влада заборонила аматорську й спортивну рибалку на ділянці Дністра від Наславчі до Дубосарського водосховища.

Як поширювалося забруднення?

Події розвивалися протягом кількох днів. Після удару 7 березня нафтопродукти потрапили до Дністра. Вже 10 березня біля села Наславча помітили перші маслянисті плями й розпочали відбір проб. З 11 до 13 березня рятувальники встановлювали фільтри й загороджувальні бар’єри, 14 березня розпочалися відключення води, а 15 березня уряд оголосив режим екологічної тривоги.

Нафтова плівка рухалася вниз за течією Дністра — від української гідроелектростанції через північ Молдови й далі в глиб країни. Під час просування забруднення влада встановлювала нові бар’єри та захисні споруди. Особливу увагу приділили району Вадул-луй-Воде, де розташований водозабір, що постачає питну воду Кишиневу.

Національний центр управління кризами наголошує, що йдеться не про нерухому пляму, а про «хвилю» забруднення. Дністер — проточна річка, тому нафтопродукти переміщуються течією, а концентрація речовин може змінюватися від ділянки до ділянки.

Яких заходів вживає влада?

Після виявлення забруднення влада Молдови перейшла в режим кризового реагування. У басейні Дністра запровадили режим екологічної тривоги, мобілізували державні структури й підрозділи Національної армії, а на півночі країни розгорнули оперативний табір у селі Курешниця Сорокського району.

На річці встановлюють бонові загородження та фільтри, які затримують нафтову плівку. Для її поглинання використовують матеріали, що абсорбують, і навіть тюки соломи. Додаткові бар’єри з’явилися у районах Курєшниця, Аріонешть та біля водозабірної станції Косеуць. У роботах беруть участь рятувальники, екологи, водогосподарські служби, військові та фахівці з Румунії.

Щоб захистити водопостачання, у північних районах тимчасово зупинили забір води із Дністра. Біля водозабору у Вадул-луй-Воде підприємство «Апе-Канал Кішинеу» встановило дві захисні дамби завдовжки близько 50 і 60 метрів та розпочало погодинний моніторинг води.

Паралельно влада шукає альтернативні джерела води. У Сорокському районі підготували сім артезіанських свердловин, у Флорештському районі почали використовувати підземні джерела, а у Бєльцях планують доставляти питну й технічну воду.

Чи може забруднення торкнутися інших країн?

На середину березня забруднення Дністра вже перестало бути виключно молдавською проблемою. Нафтова плівка продовжує рухатися вниз за течією та досягла району Дубосарської ГЕС, поширюючись усією транскордонною системою Дністра.

Побоювання пов’язані з тим, що забруднення може дійти до гирла річки. Дністер впадає у Дністровський лиман на півдні України, а потім з’єднується із Чорним морем, тому за несприятливого розвитку подій нафтопродукти можуть потрапити до морської екосистеми.

До ліквідації наслідків уже доєднались інші країни. Румунія направила фахівців та обладнання для уловлювання нафтових забруднень, а Євросоюз готовий надати допомогу через Механізм цивільного захисту ЄС.

Яку правову оцінку дають події?

Молдавська влада називає забруднення Дністра прямим наслідком війни росії проти України. Міністр довкілля Георге Хаждер заявив, що те, що сталося, — «не природна випадковість», а результат російської атаки на українську інфраструктуру. З такою заявою виступила президент Мая Санду.

16 березня правозахисна асоціація Promo-LEX звернулася до Генеральної прокуратури Молдови з вимогою розпочати кримінальне розслідування. Організація вважає, що подія може підпадати під статті Кримінального кодексу про забруднення води та екоцид.

На думку правозахисників, може йтися не просто про екологічний інцидент, а про потенційний транскордонний екологічний злочин. Остаточна юридична оцінка залежатиме від результатів розслідування й експертиз.

Цей текст створений за підтримки «Медіамережі».