«Війна з неба переходить під землю». Як перебої в роботі Starlink і розвиток російського «Рассвета» змінюють характер війни та чи є альтернатива в Європи

Знову на ті самі граблі: що стало причиною обмеження роботи Starlink

У середині вересня Дональд Трамп закликав Володимира Зеленського припинити удари по російських НПЗ, бо, мовляв, через це у США зростають ціни на пальне. 

«Він повинен припинити вибивати дизельне пальне в росії. Він спричиняє дефіцит дизелю», — сказав Трамп під час своєї поїздки в Ірландію. 

Економісти Федерального резервного банку Далласа проаналізували причини світового зростання ціни на нафту, і, хоча в їхньому звіті згадуються й українські удари по НПЗ, найбільшою причиною аналітики називають закриття Ормузької протоки.

«Закриття Ормузької протоки в березні 2026 року, яке відразу, хоча й тимчасово, заблокувало близько 5 мільйонів барелів на день експорту нафтопродуктів із Перської затоки, ще більше вплинуло на світовий ринок пального», — пишуть автори статті. Тоді як після українських ударів обсяги перероблення російської сирої нафти та експорту нафтопродуктів скоротилися на 1,5 мільйона барелів на день.

Серед інших причин аналітики називають також напади єменських хуситів на судноплавство в Червоному морі, пошкодження нафтопереробних заводів на Близькому Сході, а також експортні обмеження в Китаї та росії. 

Після цього лідер США неодноразово повторював цю тезу. А останніми тижнями навіть натякав на те, що через українські удари по російських заводах США можуть обмежити доступ до розвідданих. Про Зеленського ж став казати, що це не та людина, з якою можна домовлятися, й Україні час провести президентські вибори.

Власник компанії SpaceX Ілон Маск теж підтримав Трампа й сказав, що «Зеленський зайшов надто далеко». А після цього в ніч проти 14 жовтня компанія SpaceX обмежила роботу терміналів Starshield для України («військовий пакет» Starlink). 

Джерела hromadske в Міністерстві оборони сказали, що обмеження роботи терміналів сталося без попередження і в односторонньому порядку. Коли дрон перевищує порогову швидкість, термінал втрачає зв’язок. На різних засобах і в різних підрозділах зв’язок зникав на різних швидкостях — від ~72 до ~161 км/год. 

За добу робота Starlink повернулася до норми. Утім, публічної комунікації, чому це сталося, від американської сторони не було. Ілон Маск в соцмережі Х написав, що «термінали належить уряду США, обмеження встановлюють американські військові, а остаточне рішення ухвалює президент».

Окремо Маск зазначив, що Starlink є комерційним сервісом і не може застосовуватися для наступальних воєнних дій. У Білому домі, як пише Axios, заперечили причетність до обмежень, пояснили ситуацію «технічною несправністю» і сказали, що теж не контролюють роботу Starlink. Водночас джерела Reuters стверджують, що саме від Білого дому Пентагон отримав вказівку сповільнити роботу Starshield для українських військових.

Ситуація зі збоями роботи терміналів Starlink відбувається вже не вперше. У вересні 2022 року Ілон Маск наказав обмежити покриття Starlink у частині Херсонської області під час українського контрнаступу. 

У лютому 2025 року Reuters повідомляло, що американські перемовники погрожували припинити доступ України до Starlink, якщо та не погодиться на американські умови щодо угоди про корисні копалини. Хоча вже в березні Маск обіцяв, що ніколи цього не зробить, навіть якщо він не погоджується з політикою України.

Протягом 2025 року було кілька збоїв у роботі терміналів, зокрема в липні та вересні, однак тоді це були глобальні проблеми зі Starlink, які стосувалися не лише України.

«Як ви бачите, це дуже серйозний інструмент впливу на будь-кого з нас. Можна дати певну швидкість передачі сигналу, можна прибрати. Можна дати роботу в певних зонах, можна прибрати. Якщо ми кажемо про об'єднану Європу, для вас усіх є виклик. 

На моє переконання, жодна з країн не спроможна самостійно розвивати космічну програму й зробити альтернативу супутниковому зв'язку Starlink військового призначення. Тому я щиро вважаю, що уряди країн мають об'єднатися під парасолькою Північноатлантичного альянсу й ухвалити рішення, яка країна візьме на себе зобов'язання щодо виготовлення й запуску певної кількості супутників, щоб зробити альтернативу Starlink», — сказав під час першого Українсько-німецького форуму керівник підрозділу «Ахіллес» Юрій Федоренко, на позивний Ахіллес. 

Так, виникає питання, чи можлива взагалі альтернатива супутниковому зв'язку Starlink. Адже натепер саме він є флагманом серед інших продуктів. Супутники Starlink літають на висоті приблизно 550 кілометрів. Це набагато ближче до Землі за традиційні геостаціонарні супутники на висоті близько 36 000 кілометрів. Тому сигнал проходить швидше й затримка значно менша: це дає змогу не лише переглядати сайти, а й проводити відеодзвінки, передавати відео з дронів і користуватися мережевими сервісами.

Станом на середину жовтня 2026 року Starlink має приблизно 11 150 супутників на орбіті. У той час як найближчий європейський конкурент — британсько-французька OneWeb — має лише приблизно 650. 

Starlink — не панацея, але альтернатива лише на етапі розробки 

«Є сектори, де вже неможливо працювати», — пояснює Ахіллес, адже росіяни вчаться протидіяти Starlink і заглушувати їхній сигнал.

«Starlink у районах тимчасово окупованих територій, де ми можемо працювати, уже фактично не виконує основного завдання щодо можливості атаки тієї чи іншої цілі, — каже він і додає: — Ми мусимо мати засіб, який протистояв би протидії противника. Це боєприпаси, це засоби розвідки, які б дали можливість зрозуміти, що засіб протидії розташований ось тут, і прицільно точно ми його могли б атакувати».

Зараз у Європі є французько-британський оператор супутникового зв’язку Eutelsat. Ця компанія, власне, і має OneWeb. У них, як і в Starlink, супутники літають на низькій висоті, хоча їхня кількість удвічі менша від американських. З березня компанія веде переговори з європейськими урядами щодо розширення послуг доступу до інтернету в Україні. Європейський Союз планує розширити доступ України до супутникового зв'язку завдяки комерційним потужностям із початку 2027 року. 

До речі, акції європейського супутникового оператора Eutelsat зросли 14 жовтня на 23% після того, як SpaceX ввела обмеження на використання супутникового зв’язку Starlink в Україні.

Ще одним тимчасовим рішенням може бути під'єднання України до GOVSATCOM — системи, яка об'єднує супутникові комунікаційні потужності держав-членів ЄС. Під час брифінгу 14 жовтня представники Єврокомісії підтвердили, що Євросоюз веде з Києвом переговори щодо цього. Платформа діє із січня 2026 року, а наступним кроком стане залучення комерційних супутникових послуг. 

Водночас тут варто зазначити: GOVSATCOM — це не окрема супутникова мережа на кшталт Starlink чи OneWeb, а захищена система, через яку державні користувачі ЄС отримують доступ до супутникових комунікаційних ресурсів різних операторів і країн у ситуаціях, коли критично важливими є надійність і безпека.

У ЄС наразі розробляють багаторівневу супутникову систему — IRIS². Вона має забезпечити захищений зв’язок для урядів, оборонних структур і критичної інфраструктури, а також інтернет для бізнесу та громадян. Згідно з планом, система матиме 330 супутників на Близько 1200 кілометрів.вищій низькій навколоземній орбіті й 18 супутників на Близько 8000 кілометрів.середній навколоземній орбіті.

Данія — одна з країн, яка бере активну участь у космічній програмі IRIS². Для неї наявність власної системи супутників — це, зокрема, доступ до стабільного зв'язку у високих широтах. Супутники покриватимуть «мертві зони», що необхідно для данського контролю над територією Гренландії та Фарерських островів.  

«Є низка конкурентних проєктів у цій сфері. Для цього потрібні певні рішення та фінансування. Я думаю, що найважливішим є саме ухвалення рішень, особливо в Україні. А потім, сподіваюся, з’явиться і фінансування. 

Щодо часових рамок (для запуску IRIS² — ред.), то, за словами наших компаній, це два роки. Я цілком упевнений, що завдяки українській винахідливості та гнучкості ми, ймовірно, зможемо трохи скоротити цей термін, але на це потрібен час. Тож певний час ми залежатимемо від Starlink», — відповів на запитання hromadske посол Данії Томас Лунд-Соренсен під час Українсько-німецької оборонної конференції.

Водночас заступник голови Представництва ЄС Гедимінас Навіцкас не впевнений, що хтось готовий сказати точно, коли система запрацює.

«Робота триває вже кілька років, зокрема за фінансування Європейського Союзу. Уже є низка рішень, низка супутників, які перебувають на орбіті. Звісно, неможливо замінити Starlink за один день, але роботу вже розпочато, і багато чого вже зроблено. 

Важливо, як завжди, забезпечити достатню співпрацю між різними державами-членами ЄС, різними організаціями та, звісно, використати досвід України. Саме це має значення. Тож це лише питання часу. І я не думаю, що хтось візьме на себе точне зобов’язання щодо того, коли ця система запрацює», —  сказав Гедимінас Навіцкас у коментарі hromadske.

Ще один виклик: розвиток російського «Рассвета» і війна під землею 

Окрім того, що росія вчиться заглушувати сигнали Starlink, вона також розробляє власний супутниковий зв'язок — «Рассвет», який у медіа називають аналогом Starlink. Він також працюватиме на низьких висотах. 

Перші запуски його супутників відбулися в березні та липні 2026 року. З 32 апаратів, відправлених у космос, за даними сервісу «Рассвет-трекер», який дає змогу стежити за їхньою висотою та положенням, втрачено вже щонайменше один. Утім, уже у 2027 році росіяни планують запустити на орбіту 292 супутники, а до 2035 року їхня кількість, за планом, зросте до 924. 

Українські військові й дипломати говорять про серйозні проблеми для України, якщо росії вдасться це зробити.

«Так чи інакше, у росії з'явиться супутниковий зв'язок “Рассвет”. І це буде величезне горе не тільки для української держави. Ми сьогодні мусимо з вами знайти протидію. Якщо її має росія проти Starlink, значить, технологія вже відкатана і, відповідно, ми маємо вибити, забрати, перебрати в агентів і спільно виготовити засоби, які дадуть нам змогу давити вже “Рассвет”», — запевняє Ахіллес.

Тим часом позаштатний радник українського президента Сергій Бескрестнов (Флеш) теж говорить про необхідність створити РЕБ проти «Рассвета». 

«Основна загроза полягає в тому, що ми зараз не можемо використовувати Starlink для онлайн-керування БпЛА над росією. Він там не працює. А ось росіяни зможуть атакувати всю нашу країну за допомогою БпЛА з онлайн-керуванням через свої супутники», — написав Флеш на своїй сторінці у Facebook.

Україна на дипломатичному рівні вже зараз працює над тим, щоб заборонити російським супутникам пролітати над територією України, розповів під час зустрічі з журналістами постійний представник України при Відділенні ООН у Женеві Євгеній Цимбалюк. 

У серпні 2026 року Україна офіційно звернулася до Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) з вимогою не надавати частоти для функціонування російської військової супутникової системи «Рассвет» над суверенною територією України.

Проте фізично МСЕ не може вимкнути супутники або заборонити їм пролітати над певною країною.   

«Війна з небес переходить під землю. З англ. — «підземна вечірка».Underground party починається. Але якщо ми не навчимося швидко копати під землею шляхи сполучення бодай до своїх позицій артилеристських, до своїх позицій безпілотних, до позицій, з яких ми можемо забирати, евакуювати поранених, то це зробить противник», — підсумовує свій виступ на конференції Юрій Федоренко.

Він пояснює, що розвиток супутникового зв'язку разом з удосконаленням дальності польоту дронів фактично не залишає безпечних зон. Адже росіяни вже мають реактивні дрони, які важко збивати, і їхні технології лише покращуються, а невдовзі ще й матимуть власні «очі» у вигляді супутникового зв'язку «Рассвет». Тому Україні й союзникам потрібно, по-перше, наздоганяти ці технології, а по-друге, вчитися ховатися від ударів. 

Утім, і копання тунелів росія вже вчиться. Для цього росіяни послуговуються досвідом Північної Кореї. Корейська війна характеризувалася, зокрема, побудовою інженерних споруд під землею. І навіть зараз КНДР, за даними південнокорейської розвідки, має тисячі підземних військових об’єктів.

«Саме вони (солдати з Північної Кореї — ред.) передали росії принципи того, як необхідно війну переводити під землю. Що зробила росія — збільшила кількість своїх інженерних військ. Для чого? Тому що вони пішли копати під землю. І зараз уже з російських пабліків ми бачимо, що вони рухаються до нас під землею, звідки дістати їх майже неможливо», — каже Ахіллес.     

Наприкінці вересня путін вчетверте за рік збільшив чисельність російської армії. Тепер загальний штат Збройних сил рф разом із цивільним персоналом сягає майже 2,44 мільйона людей, з них понад 1,55 мільйона становлять військовослужбовці. Найбільше армія зросла влітку: у липні її поповнили 25 тисяч військових, частина яких пішла в новостворені військово-будівельні підрозділи.