«Я злидар, голодранець». Чому зарплата військових у тилу викликає обурення та чи буде підвищення

Важливий нюанс: оренда однокімнатної квартири у столиці обійдеться від 10 до 20 тисяч гривень. Тож іногороднім, які несуть службу в Києві, від грошового забезпечення — а саме так називається зарплата військового — залишається зовсім небагато. Якщо щось лишається.

Петро Конопля в цивільному житті був актором. До жовтня 2024-го служив бойовим медиком. Після четвертого поранення його перевели поза штат, а з березня цього року — на тилову посаду. 

«Отримую 20 тисяч гривень. Я злидар, голодранець. Я не можу закрити свої базові потреби. Мені доводиться думати на службі, де б заробити грошей, щоб послати додому до своєї сім’ї. І мені все це дуже набридло. Я зараз прокинувся, розумію, що зарплата ще не скоро, а мені вже треба позичити гроші», — скаржиться військовий Петро Конопля.

Із чим стикаються військові на службі в тилу та чи є шанси, що рівень грошового забезпечення для них зросте, — розбиралося hromadske.

«Яка може бути мотивація служити?»

Дохід Павла (ім’я змінене) до армії був утричі вищим — він мав власну кав’ярню й пекарню на Київщині. До територіального центру комплектування пішов після того, як отримав повістку.

У червні 2024-го його призначили служити до підрозділу радіоелектронної боротьби на Дніпропетровщині. Накопичені за цивільного життя гроші певний час рятували, але вже до кінця літа 2025-го, каже, опинився на мілині:

«Яка може бути мотивація служити, якщо я за 20 тисяч гривень у лісі в наметі живу, бо це пункт постійної дислокації? Звичайно, можна орендувати квартиру, але це половина зарплати».

Навіть коли став командиром відділення, рівень зарплати майже не змінився. 

«На мені купа обов’язків, я відповідаю за людей, а зарплата більша лиш на 300 гривень за зарплату солдата, який ні за що не відповідає. Я думаю, що краще б у мене не було цього звання», — додав військовий.

Витрачав переважно на харчі, цигарки, мийні засоби, одяг тощо. А ще ж треба сімʼї допомагати. Маючи законні підстави для звільнення — травму спини, — Павло нещодавно списався з армії.

Петро Конопля орендує квартиру в Києві за 10 тисяч гривень. Додатково витрачає на харчі й засоби гігієни. На роботі він носить цивільний одяг, тож і його треба купувати. Через стрес розвинувся Бруксизм — це мимовільне скреготіння або сильне змикання зубів, зазвичай під час сну, що може призводити до болю в щелепах, головного болю та стирання зубів.бруксизм, тому лікарі порадили Петрові відвідувати масажиста. Крім того, невропатолог приписав антидепресанти, які обходяться у 1400 гривень на місяць.

«Почав підробляти після служби. Нещодавно був актором на зйомках. За день знімання заробив більше, ніж за місяць у ЗСУ. Весь гонорар висадив собі на цивільний одяг, а також дівчині купив туфлі та плаття», — ділиться чоловік.

І додає: «У мене дівчина в Одесі, живемо в орендованій квартирі. Вона заробляє мистецтвом і не має великих грошей. Як чоловік я хочу, щоб вона не думала, як закривати домашні потреби, тож щомісяця відправляю 5 тисяч із зарплати. Це крихти, але можна оплатити комунальні послуги й частинку за житло».

Іноді він просить підписників у Telegram-каналі скинути гроші на картку, коли вже немає за що жити. Побратими теж знають, чому він пише їм у кінці місяця. 

На проблемі грошового забезпечення для військових у тилу наголошував і командир Першого окремого штурмового полку Дмитро Філатов в інтервʼю «АрміяInform».

«Це критично впливає на мотивацію долучатися до Збройних сил, коли чоловік розуміє, що краще буде працювати в Києві вантажником за 30 тисяч на місяць, матиме восьмигодинний робочий день, два вихідні на тиждень і кожного дня бачитиме свою родину. Тому питання грошового забезпечення потребує розв’язання», — зазначав він.

За словами Філатова, тиловиків, без яких військо не може воювати взагалі, — 30% загальної кількості в армії. Це, наприклад, начальники складів, механіки чи військові з батальйонів матеріального забезпечення. Навіть на тиловій посаді десь в Ужгороді військовий виконує важливі державні завдання — наприклад, проводить мобілізацію або готує особовий склад.

Різниця в зарплатах для тилових і тими, хто на нулі, пояснюється системою надбавок. Військові, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, отримують додаткові виплати пропорційно кількості днів, проведених на позиціях. Тилові підрозділи таких доплат не мають. Тому солдат у тилу отримує приблизно 20–22 тисяч гривень, і якщо він перебуває на Пункт постійної дислокації.ППД, навіть у Харківській області, додаткових виплат не буде.

Грошей для військових може не вистачити?

У проєкті бюджету 2026 року, який уряд схвалив 15 вересня, майже всі зібрані в Україні податки планують направити на оборону й безпеку. Це загалом 2,8 трильйона гривень (на 168,6 мільярда гривень більше, ніж цьогоріч). Міжнародні партнери не хочуть фінансувати українські військові витрати, тому збільшити видатки на військо досить складно.

На грошове забезпечення заклали 1,27 трильйона гривень, на закупівлю озброєння та військової техніки — 722,6 мільярда гривень. Буде також створено спеціальний резерв для оборонних потреб на 200 мільярдів гривень.

Те, що зарплати військових вочевидь не зростуть, старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай називає «грубою помилкою». Бо це стосується і соціальної справедливості, і перспектив мобілізації.

«Так, додати хоча б 20 тисяч на місяць усім військовим обійдеться в чималі 200 мільярдів гривень на рік. Для масштабу — це десь +16% до теперішнього рівня видатків на грошове забезпечення Сил оборони України, і десь 4% усіх видатків держбюджету наступного року», — написав економіст.

Гайдай певен, що гроші знайти можна. Наприклад, із прибутку Нацбанку й приросту податкових надходжень. 

А втім, «Економічна правда» на початку вересня писала, що вже зараз на фінансування війни бракує 300 мільярдів гривень. Якщо до кінця жовтня грошей не знайдуть, з листопада урядові буде складно забезпечувати грошове утримання військовослужбовців, зазначало видання.

Згодом міністр фінансів Сергій Марченко підтвердив, що уряд може звернутися до парламенту з проханням про додаткове збільшення бюджету на оборону 2025 року. 

Але перед тим як це станеться, Україна намагається погодити з ЄС, щоб частину вже обіцяних 50 мільярдів доларів можна було витратити на армію, повідомила очільниця бюджетного парламентського комітету Роксолана Підласа. 

Тим часом народний депутат Ярослав Железняк припустив, що уряд, схоже, не має плану Б й розраховує на те, що європейці дозволять витратити вказані гроші на військо.

Як зазначило поінформоване джерело у «Слузі народу» в коментарі hromadske, ймовірності, що грошове забезпечення військових зросте 2026 року, немає. Адже грошей на поточні оборонні видатки бракує вже зараз.

Водночас є перспективи, що партнери дозволять спрямувати міжнародну допомогу не лише на цивільні, а й на військові потреби. Проте поки що такого рішення немає.

Що кажуть у Міноборони?

У Міноборони у відповіді на запит hromadske зазначили, що розглядають пропозиції щодо підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема тих, хто виконують завдання у тилу. У відомстві додають, що працюють над цим у межах чинного законодавства й доступних ресурсів.

Водночас такі пропозиції «потребують значного додаткового фінансового ресурсу». В умовах воєнного стану джерела покриття цих витрат наразі відсутні, наголосили в міністерстві.